Це креслення своєї "біговій машини" Карл Дрез зробив спеціально для популярної брошури, у якій рекламував власний винахід. Побоюючись плагіаторів, він намалював його так, аби ліва нога "наїзника" приховувала гальма.

Педалі у велосипеда з'явилися в 1860-тих роках. Їх поставив на переднє колесо французький інженер П'єр Мішо. Вважається, що і слово "велосипед" придумав він. Така модель Мішо із дерев'яними колесами (1868 рік) важила 26 кілограмів.

Щоб їздити на важкому велосипеді стало легше, переднє колесо збільшили в діаметрі, який досяг півтора метра! Але пізніше переднє колесо знову зменшили до стандарту, який геніально передбачив Карл Дрез. У "перехідний" період, як демонструє, наприклад, цей знімок об'єднання велосипедистів німецького міста Егінгена 1895 року, їздили на велосипедах і з великими, і з нормальними колесами.

Педалі вже є, але переднє колесо ще гігантське. Модель 1885 року.

Після Всесвітньої виставки в Парижі у 1878 і 1889 роках велосипеди стали справжнім хітом продажів. Проводилися навіть показові паради велосипедистів.

Відомий сьогодні автомобільний концерн Opel із 1867 року випускав і велосипеди. Цей створили, звісно, у рекламних цілях. На ньому - п'ять синів засновника концерну Адама Опеля.

Новий транспортний засіб припав до вподоби і жінкам. "Пікнік велосипедисток" - таку назву дав у 1897 році своєму малюнку для газети Allgemeine Illustrierte Zeitung художник Емануель Бахрах-Барі.

Копенгаген у час пік. Це, звісно, не нинішній Пекін, але і час був інший: 1925 рік.

А це вже сьогодення: один із етапів Tour de France, найвідомішої велогонки світу. Спробуй тут прорватися вперед…

Діти у Німеччині їздять на велосипедах з раннього віку. Ще до того, як почати ходити, малеча "ганяє" на дерев'яних ходунках-велосипедах без педалей. Коли ж діти підростають та пересідають на дорослі "велики", проходять спеціальне навчання у школах під керівництвом офіцерів поліції. Ті розповідають 8-ми- і 9-річним школярам правила дорожнього руху за спеціальною велопрограмою.

Мюнстер на північному заході ФРН нещодавно було названо найбільш дружнім містом для велосипедистів за результатами опитування понад 100 тисяч велолюбителів німецьким велоклубом ADFC. Карслруе та Фрайбург зайняли другу та третю сходинки відповідно. А от Берлін через припарковані на велодоріжках автомобілі, ремонтні роботи та нерозчищений взимку сніг у цьому рейтингу посів аж 30-ту сходинку.

Німеччина пронизана величезною мережею туристичних велосипедних маршрутів. Вони пролягають через ліси (наприклад, Баварський ліс), міські джунглі (як маршрут регіоном Рур) чи виноградні долини річки Ар (на фото). Втомилися ноги? Просто зупиніться та насолодіться келихом місцевого вина.

До "своїх" доріжок велосипедисти в Німеччині ставляться дуже серйозно. Тож якщо ви не за кермом, прогулянка не по своїй половині алеї може викликати обурення двоколісних. Пішоходам або занадто повільним велосипедистам, звісно, штраф не загрожує, тільки "догана" у вигляді настирних велосипедних дзвіночків.

Щойно з'являються перші теплі сонячні промені, велосипедисти в Німеччині вирушають на прогулянки. Серед них нерідко можна побачити бабусь та дідусів у схожому "командному" одязі з велосипедами, що пасують один до одного. Зворушлива картина!

Навесні зазвичай нам не хочеться виставляти на показ своє тіло, яке добряче втратило форму після різдвяних частувань та запашних великодніх пасок. Але в Німеччині, незалежно від того, наскільки професійним є велосипедист, заведено вдягатися у спеціальний спортивний одяг. Це практично, а німці в захваті від усього практичного!

Головне велосипедне правило у Німеччині - будьте тверезим. Це може здаватися нісенітницею, адже хіба велосипед - не ідеальна альтернатива водінню автомобіля у нетверезому стані? Так, але лише до певної міри. Зрештою водій напідпитку - не менша загроза для велосипедиста, аніж нетверезий велосипедист для водія. Саме тому п'яний велосипедист у Німеччині може втратити водійську посвідку, якщо має її.

Катання на велосипеді у Німеччині не означає, що ви не можете дозволити собі автомобіль. Тут це повноцінний засіб пересування, а не спортінвентар. Тож нічого дивного в тому, що дехто віддає перевагу велосипедам з невеличким електричним двигуном. Особливо часто так звані "e-bikes" зустрічаються серед певних вікових груп.

У Німеччині дозволено брати велосипед з собою у трамвай чи потяг (із спеціальним квитком). Але зважайте: вам не завжди вдасться розмістити свого двоколісного друга у переповненому транспорті у годину пік. У нагоді може стати спеціальний велосипед, який складається і таким чином потребує значно менше місця в транспорті.