Венеціанська комісія дійшла висновку, що закон про очищення влади в Україні різниться від люстраційних законів, ухвалених в інших країнах Центральної і Східної Європи. Про це йдеться в ухвалених у п’ятницю, 19 червня, висновках членів комісії, повідомляє агентство "Інтерфакс-Україна". На думку Венеціанської комісії, український закон переслідує одразу дві різні цілі.

"Перша мета полягає в захисті суспільства від приватних осіб", які через свої дії у минулому "можуть становити загрозу для нового встановленого демократичного режиму", - зазначається у висновках. Другою метою визнали очищення "державних адміністрацій від причетних до корупції осіб". "Термін "люстрація" традиційно поширюється лише на перший процес", йдеться у схвалених у п'ятницю висновках Венеціанської комісії.

Проблемні питання лишаються

Експерти комісії застерегли, що переданий у квітні цього року урядом України проект поправок до закону, хоч і передбачає покращення, однак не вирішить усіх проблемних питань. Так, на погляд членів комісії, суддів слід вивести з-під дії закону про люстрацію. Натомість вони мають відповідати у рамках закону про відновлення довіри до судової влади. Крім того, самим процесом люстрації слід управляти централізовано. У разі збереження децентралізованого підходу до люстрації, на думку експертів комісії, необхідно буде посилити функції виконавчого органу, що розглядатиме скарги люстрованих.

Натомість міністр юстиції України Павло Петренко заявив, що Венеціанська комісія підтвердила право України на проведення люстрації чиновників, визнавши, що відповідний закон про очищення влади не суперечить міжнародним стандартам. Утім, за його словами, українська влада врахує "технічні зауваження" щодо "майнової люстраційної перевірки" та "функціонування незалежного антикорупційного органу". Це станеться під час доопрацювання "змін до закону про очищення влади в парламенті", - наводить слова міністра агенція "Інтерфакс-Україна".