Більшість коментарів у німецькій пресі присвячено бомбовому замаху в центрі Бейрута, під час якого загинув колишній прем"єр-міністр Лівану Рафік Харірі. Темою коментарів є також результати виборів в Іраку і прогнозування політичного майбутнього країни.

Газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ, коментуючи теракт в Лівані, зазначає:

Після теракту, внаслідок якого загинув екс-прем"єр Лівану Харірі, всі автоматично кинули погляд на Сирію. Чи могла вона бути зацікавленою в замаху на території країни-сателіта? Покійний сирійський диктатор Хафез аль Асад ніколи не був занадто чутливим. Він неодноразово віддавав наказ фізичного знищення незручних ліванських політиків. Але, що і його син та наступник, президент Башар аль Асад вдається до таких заходів, поки що важко собі уявити.

Стверджує ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ і пояснює цю думку так:

Сирія перебуває під жорстким антитерористичним тиском з боку Сполучених Штатів та Ізраїлю. Це пов"язано з її підтримкою палестинських бойовиків, організації "Хесбола", ймовірної допомоги повстанцям в Іраку. Паралельно з цим зріс і міжнародний тиск з вимогами вивести нарешті сирійські війська з Лівану. Ця вимога вже давно міститься в резолюції ООН. Все це заохочує і ліванську опозиію до антисирійських виступів.

Нагадує ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ і веде далі

Сама Сирія, послуговуючись історичними джерелами, трактує Ліван не як державу-сателіт, а як свою провінцію. Тож, можливо, що комусь у Дамаску ввірвався терпець, і він вирішив дати ліванській опозиції однозначний сигнал. Водночас не виключено, що хтось, виходячи із близькосхідного способу мислення, спробував нашкодити сирійцям, повісивши на них цей теракт. Не слід відкидати й третьої версії, згідно з якою смерть казково багатого Харірі немає нічого спільного з політикою. Це могли бути його бізнесові конкуренти, які не гребують жодними засобами, – розмірковує газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.

До позаполітичної версії вбивства Харірі схиляє читача й коментар у газеті ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ

Потужний вибух струсонув не лише причепурений центр Бейрута, а й усе ліванське суспільство. Вбивство Харірі оживило привиди минулого. Воно нагадало 15 років громадянської війни, яка закінчилася лише 1990 року, але так і не стерлася з колективної пам"яті ліванців.

Підкреслює ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ і веде далі:

Міліардер Харірі виступав за відбудову Бейрута і поступове відновлення ліванської промисловості після довгих років зневіри. У спекуляціях щодо того, хто вчинив замах проти нього і з яких мотивів, значно активніше мусується його імідж як політика, аніж, як успішного підприємця. Харірі довгий час сподівався на жест доброї волі з боку Сирії. Врешті-решт він дистанціювався від країни-сусідки, налаштувавшись критично до Дамаска. Але зважаючи на те, перед яким міжнародним тиском перебуває нині Сирія, важко собі уявити, щоб президент Асад зважився на усунення Харірі. Адже він знає, куди може завести такий шлях, – зазначає ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ.

Перейдемо до іншої теми. Газета ҐЕНЕРАЛЬ АНЦАЙҐЕР пророкує в своєму коментарі складне політичне майбутнє для Іраку, зважаючи на результати парламентських виборів:

Іракські вибори мають двох аутсайдерів. По-перше, це – суніти, які могли б собі забезпечити 20 відсотків голосів виборців, але вирішили бойкотувати «вибори під окупацією». По-друге, це – партія глави перехідного уряду Аяда Алаві, яка змогла вийти лише на третє місце. Таким чином Алаві отримав серйозний докір, що йому не вдалося проводити незалежної від Вашингтона і американського військового командування політики.

Підкреслює ҐЕНЕРАЛЬ АНЦАЙҐЕР і далі висловлює таку думку:

Результати виборів відзеркалюють складне політичне майбутнє країни. Суніти й надалі шукатимуть своєї слави у повстанській війні, якою вони мають намір здобути більше, аніж участю в легітимному політичному процесі. Водночас багато залежатиме від того, яким чином поведуться переможці виборів – шиїти – і їхня релігійна партія. Вперше в історії країни, вони як етнічна більшість стали ще й політично домінуючою групою. Але вони не маюють права у своєму тріумфі монополізувати парламент для реалізації лише власних інтересів. Вони повинні спробувати й інші групи й у першу чергу сунітів залучити до політичної системи. Лише так вдасться утримати країну від нової громадянської війни – переконана ҐЕНЕРАЛЬ АНЦАЙҐЕР.

Огляд німецької преси підготував Любомир Петренко