Незважаючи на оптимізм лідерів парламенту і фракції Блоку Петра Порошенка (БПП), депутати цього тижня так і не підтримали жодного із цілого списку законопроектів, які Україна має ще ухвалити у відповідності з меморандумом про отримання кредитів від Міжнародного валютного фонду (МВФ). При цьому ще 16 травня лідер фракції БПП у Верховній Раді Ігор Гринів заявляв журналістам, що впродовж тижня парламент ухвалить три закони, необхідні для продовження співпраці з МВФ. А спікер парламенту Андрій Парубій демонстрував упевненість, що депутати незабаром розглянуть всі 14 таких законів.

Проте спроба внести три законопроекти з цього списку в порядок денний 17 травня не мала успіху. Гринів пояснив це недостатньою мобілізацією депутатів і запевнив, що найближчими днями голосування обов'язково відбудеться. Нарешті в четвер, 19 травня, Верховна Рада спромоглася взятися за розгляд двох "законопроектів МВФ".

Що не сподобалось депутатам

Один із законопроектів, відправлених на доопрацювання, передбачає автоматизовану процедуру арешту коштів боржників. Багатьом депутатам, як вони самі заявляють, не сподобалася недбалість складеного урядом документа. "Без чіткого визначення того, що означає "система автоматизованого арешту коштів" решта норм цього закону не матиме жодних юридичних наслідків", - заявив з парламентської трибуни під час обговорення заступник голови фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв.

Депутат від фракції партії "Самопоміч" Олена Сотник в бесіді з журналістами в кулуарах висловила підозру, що в "законопроекти під МВФ начебто намагаються засунути закони, які потрібні тим, чи іншим фракціям". За її словами, уряд приховує від депутатів не лише зміст, а й кількість законів, ухвалення котрих є передумовою продовження співпраці з МВФ.

У четвер депутати завалили й ухвалення ще одного законопроекту зі "списку МВФ" - про створення системи електронного наказного провадження. Ця система мала би знизити навантаження на суди через механізм розгляду справ у короткі терміни з використанням інформаційних технологій. А також запровадити стягнення боргів з боржників без їхнього виклику до суду. Жоден з інших законів зі співпраці з МВФ на голосування вже не виносився. Голова Верховної Ради Парубій регулярно, але здебільшого безуспішно намагався закликати депутатів повернутися до зали й виконати свої обов'язки з голосування.

Гнів на милість

Вірогідно, депутати дещо розслабились, оскільки напередодні стало відомо, про те, що місія МВФ, яка щойно завершила роботу в Києві, має намір рекомендувати Раді директорів МВФ виділити Україні черговий транш програми розширеного кредитування. Обсяг траншу - 1,7 мільярда доларів. Нагадаємо, що в березні 2015 року МВФ схвалив програму кредитування економіки України загальним обсягом 17,5 мільярда доларів. За цією програмою Україна вже отримала близько семи мільярдів. Але восени минулого року кредитування було призупинено через повільні темпи економічних реформ в Україні.

Директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський в інтерв'ю DW пояснив, що МВФ змінив гнів на милість після того, як переконався, що уряд України все ж спромігся на успіхи в макроекономічній стабілізації. Інші економісти не виключають, що МВФ оцінив значному підвищенню прем'єром Володимиром Гройсманом ціни газу для населення з першого травня, що має забезпечити збалансованість держбюджету.

Однак Ігор Бураковський застеріг від спрощеного тлумачення ситуації, як низки поступок Києва Вашингтону. "Економічні реформи потрібні самій Україні. А узгоджені в меморандумі з МВФ заходи і законопроекти скеровані не на латання дірок в економіці, а на усунення проблем і попередження їхньої появи в майбутньому", - сказав економіст. Тяжке проходження законопроектів на забезпечення співпраці з МВФ, на думку економіста, спричиняється "бажанням парламенту покерувати урядом", а також лобістськими прагненнями окремих депутатів та олігархів.