Верховна Рада ухвалила закон про повну середню освіту
Валерій Сааков
16 січня 2020 р.
Ухвалений у другому читанні законопроєкт регулює, зокрема, надання повної середньої освіти мовами національних меншин, у тому числі й тих, чиї мови не є офіційними мовами Євросоюзу.
Реклама
Верховна Рада України ухвалила в остаточному другом читанні законопроєкт "Про повну загальну середню освіту". Під час голосування в четвер, 16 січня, цей законопроєкт підтримали 327 законодавців за мінімально необхідних 226-ти.
Ухвалений документ регулює, серед іншого, надання середньої освіти мовами національних менших. Згідно з законопроєктом, представники нацменшин України, мови яких не є офіційними мовами Європейського Союзу, отримують у державних, комунальних чи корпоративних установах освіти базову та профільну середню освіту державною мовою обсягом щонайменше 80 відсотків річного обсягу навчального часу, передає агенція новин "Інтерфакс-Україна".
Представники нацменшин, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, у п'ятому класі отримуватимуть у державних, комунальних чи корпоративних установах освіти базову середню освіту державною мовою обсягом щонайменше 20 відсотків річного обсягу навчального часу. Водночас передбачається щорічне збільшення такого обсягу до щонайменше 40 відсотків у 9-му класі. Щодо профільної середньої освіти, то такі особи отримують її державною мовою обсягом щонайменше 60 відсотків річного обсягу навчального часу.
Зазначається також, що освітні програми закладів загальної та середньої освіти можуть передбачати вивчення одного або кількох навчальних предметів (інтегрованих курсів) разом із державною мовою, англійською або іншою офіційною мовою Європейського Союзу.
Згідно з документом, повна загальна середня освіта має такі рівні: початкова освіта (I рівень), базова середня освіта (II рівень) та профільна середня освіта (III рівень). Тривалість отримання повної загальної середньої освіти на кожному її рівні може бути змінено (подовжено або скорочено) залежно від форми отримання освіти.
Нагадаємо, 28 вересня 2017 року набув чинності закон України "Про освіту", який, зокрема, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Однак згідно з освітньою програмою, одна або кілька дисциплін можуть викладатися двома й більше мовами - державною, англійською, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.
Представникам нацменшин гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладів дошкільної та початкової освіти.
Міністерство закордонних справ України направило закон на експертизу до Венеціанської комісії, основним висновком якої стало те, що влада України має домагатися балансу в мовній політиці для того, щоб мовна проблема не стала джерелом міжетнічної напруженості в Україні.
Венеціанська комісія, зокрема, радила призупинити імплементацію тих положень закону про освіту, які вже набули чинності, доти, поки до Верховної Ради не буде подано закон про нацменшини. Як повідомлялося, набуття чинності закону "Про освіту" наразилося на різку критику з боку Угорщини. Офіційний Будапешт пообіцяв блокувати інтеграцію України в НАТО через цей закон.
Особливості шкільної системи в Німеччині
У Німеччині кожна федеральна земля має свою систему шкільної освіти. Не заплутатися й обрати правильну школу часом важко самим німцям, не кажучи вже про іноземців.
Фото: picture alliance/dpa/F. Kästle
Від малюка до підлітка
До шести років діти ходять у дитячий садок. Потім вони зобов'язані відвідувати школу щонайменше до 15 років - до 9 чи 10 класу, залежно від федеральної землі. Навчання вдома можливе лише як виняток, наприклад, у разі тяжкої хвороби.
Фото: picture-alliance/dpa/D. Karmann
Початкова школа (Grundschule)
Перший день у школі батьки намагаються "підсолодити", кладучи до "шкільних кульків", які діти отримують у подарунок, багато смаколиків. Але далі на дітей чекає "серйозне життя". Освітню систему Німеччини регулює не федеральний уряд, а уряди окремих федеральних земель. У більшості земель діти ходять до початкової школи чотири роки (в Берліні навіть шість), перш ніж перейти до школи вищого рівня.
Фото: imago/Kickner
За порадою вчителя
Перед тим, як дитина закінчить початкову школу, вчителі радять, до школи якого типу краще далі віддати учня: до гімназії (Gymnasium), загальної (Gesamtschule), реальної (Realschule) чи основної школи (Hauptschule). Часто батьки, однак, лише уважно вислуховують пораду вчителя, але дитину віддають до старшої школи такого типу, який самі вважають за найкращий для свого чада.
Фото: picture-alliance/imageBROKER/R. Hottas
Гімназія (Gymnasium)
Гімназія готує дітей до навчання в університеті. Навчання триває до 12-го або в залежності від федеральної землі 13-го класу. В одинадцятому класі учні, як правило, вибирають дві-три дисципліни для поглибленого вивчення. Але це означає звуження профілю: учні гімназії отримують багатосторонню освіту. Атестат зрілості (Abitur) надає випускнику право на вступ до будь-якого вишу.
Фото: picture alliance/BeyondFoto
Реальна школа (Realschule)
У більшості земель навчання в реальній школі триває з 5 до 10 класу. Програма майже така сама, як у гімназії, але менше іноземних мов. Учнів готують до професійних шкіл. Крім того, вони мають право пройти дворічне навчання для роботи держслужбовцем. Учні з високою успішністю також можуть отримати атестат зрілості (Abitur), проте для цього їм доведеться перейти до гімназії чи загальної школи.
Фото: picture-alliance/W. Bahnmüller
Основна школа (Hauptschule)
Основна школа дає неповну середню освіту. Навчання триває до дев'ятого класу. Програма майже така сама, як у школах вищих рівнів, проте темп навчання тут повільніший. До програми входять курси практичного спрямування, які готують учнів до подальшого навчання в професійних освітніх закладах. Після закінчення основної школи учні звичайно можуть перейти до реальної школи, загальної школи чи гімназії.
Фото: picture-alliance/dpa/U. Baumgarten
Загальна школа (Gesamtschule)
Загальні школи поширились у Німеччині в 1970-х роках як альтернатива трискладовій шкільній системі - гімназія, реальна й основна школа. Ці три типи школи інтегровані в загальній школі під одним дахом. Учні можуть отримати атестат зрілості після 13 класу, як в гімназії, або розпочати професійну підготовку після 9 чи 10 класу.
Фото: picture-alliance/imageBROKER/u. umstätter
Боротьба за бажані місця
Нині в Німеччині майже половина школярів після початкової школи йде до гімназії. Зростає популярність і загальної школи, адже тут від учнів не вимагають одразу зробити вибір стосовно свого майбутнього - вища освіта чи робоча спеціальність. У великих містах попит на загальну школу вже перевищив пропозицію: так, у Кельні в 2018 році загальні школи були змушені відмовити приблизно 1000 кандидатів.
Фото: picture alliance/blickwinkel/M. Begsteiger
Період орієнтації
Якщо дитину прийняли до гімназії, це ще не гарантія, що вона її завершить. 5 і 6 класи гімназії вважаються орієнтаційними: якщо учню складно опанувати програму, вчителі можуть порадити перевести його до реальної чи основної школи. Водночас якщо учень реальної чи основної школи в 5 і 6 класах має високу успішність, він може відносно без проблем перейти до гімназії.
Фото: picture-alliance/dpa/P. Pleul
Різні федеральні землі, різні моделі
У різних федеральних землях - різна система: в Саксонії після початкової школи діти відвідують школу вищого рівня (Oberschule) (поєднання основної й реальної шкіл) або гімназію. В деяких землях також можна з 1 по 10 клас відвідувати громадську школу (Gemeinschaftsschule), яка є різновидом загальних шкіл. У Баварії з 2011 року замість старшої ввели середню школу (Mittelschule). Заплутатися легко.
Фото: picture-alliance/imageBROKER
Професійне училище (Berufsschule)
Після старшої й реальної шкіл учні продовжують навчання в професійному училищі. Тут теорія йде пліч-о-пліч з практикою, завдяки чому випускники стають затребуваними спеціалістами на ринку праці. Професійні школи тісно співпрацюють з фабриками й підприємствами, які пропонують проходження навчальної практики і є потенційними роботодавцями випускників.
Діти з інвалідністю зазвичай відвідують спеціальні школи (Förder- und Sonderschulen), які пристосовані під їхні потреби. Критики вважають, що таким чином діти почуваються ізольованими в суспільстві. Тим часом деякі з цих дітей можуть відвідувати й звичайні школи. Водночас опоненти вказують, що через брак вчителів зі спеціальною освітою у звичайних школах діти не отримують відповідного піклування.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Wüstneck
Розклад уроків, що постійно змінюється
Часом заняття закінчуються о 12:00, часом о 15:00 чи 16:00. Для батьків, які працюють, це справжній виклик. Лише деякі школи пропонують догляд за дітьми впродовж усього дня, коли учні після уроків можуть залишатися виконувати домашні завдання чи відвідувати різні гуртки.
Фото: picture-alliance/Chromorange/F. Jouanneaux
Приватні школи - в меншості
Також у Німеччині є приватні навчальні заклади, як наприклад, вальдорфські школи, інтернати й школи, що фінансуються церквою. Але більшість дітей відвідують державні навчальні заклади. І не варто боятися: якість освіти висока також за межами приватних установ.