П'ятниця, 19 червня, - останній день здачі підписів для висунення кандидатів у президенти Білорусі. З 12 суперників незмінного глави держави Олександра Лукашенка більше всіх підписів, 426 тисяч, зібрав ексглава "Белгазпромбанку" Віктор Бабарико. Напередодні його затримали разом з сином Едуардом під час спроби здати у виборчкоми частину цих підписів. Бабарику та його сину закидають фінансові злочини. На знак протесту проти затримання ексбанкіра та його сина ввечері того ж дня тисячі мінчан провели пікет солідарності, вишикувавшись у ланцюг в центрі міста та скандуючи антилукашенківські гасла. DW розповідає про попередні підсумки першого етапу президентської кампанії, яка розпочалася несподівано бурхливо.

Читайте також: Чому нервує Лукашенко? Експерт про тактику Кремля у Білорусі

Затримання - ще не кінець кандидатства Бабарика

Якщо Віктор Бабарико передбачив такий радикальний варіант розвитку подій і заздалегідь оформив довіреність на здачу підписів, він ще має шанси бути зареєстрованим Центрвиборчкомом (ЦВК) кандидатом у президенти. Його штаб повідомляє, що за ексбанкіра здали 230 тисяч підписів, а для реєстрації необхідно 100 тисяч. Бабарико не має судимості і навряд чи встигне бути засудженим до 5 липня, коли ЦВК почне реєстрацію кандидатів. А це значить, що факт його затримання, можливого висунення звинувачення і навіть початку судового процесу не є підставою для відмови у реєстрації.

Перед цим територіальні виборчкоми перевірять достовірність зібраних підписів. Досі в Білорусі не було прецедентів, коли у реєстрації кандидатом в президенти відмовляли претендентові, який реально зібрав необхідні 100 тисяч підписів. Однак, згідно з заявами опозиції і правозахисників, подібна практика мала місце на парламентських виборах. Як розвиватиметься ситуація у 2020 році, поки не ясно. Нещодавно Лукашенко, говорячи про Бабарика, запевнив: "Я хочу, щоб він потрапив на вибори". Втім, вести виборчу кампанію зі СІЗО КДБ, де Бабарико опинився разом із сином, досить важко. До того ж зараз виборчий штаб ексбанкіра фактично обезголовлений, бо Едуард Бабарико є головою ініціативної групи батька.

"Кандидати надії" і падіння підтримки Лукашенка

Ексбанкір, а також колишній дипломат і чільний посадовець Валерій Цепкало відразу після оголошення наміру балотуватися на посаду президента перетворилися на "кандидатів надії" для тисяч помірних прихильників змін, які втомилися від нескінченного правління Лукашенка і невдач традиційної опозиції.

Спостерігачі зазначають, що в обох є репутація, історія успіху, вони точно не є радикалами і виглядають прийнятними для номенклатури. Якщо влада не зареєструє кандидатом Бабарика, це автоматично посилить роль Цепкала; якщо зареєструють обох, то вони будуть відтягувати голоси один одного. Решту суперників Лукашенка експерти як серйозну альтернативу не сприймають.

З 2016-го, після фактичного знищення незалежної соціології у Білорусі, не публікуються електоральні рейтинги політиків. У такій ситуації певним індикатором суспільних настроїв, попри свою нерепрезентативність, стали результати онлайн-голосувань користувачів різних ЗМІ. За ними, Лукашенко набирав всього від трьох до п'яти відсотків, а Бабарико, - від 50 до 55. Владі цифри, мабуть, не сподобалися, і ЗМІ заборонили проводити і публікувати дані таких онлайн-опитувань. Цей крок викликав жваві коментарі. Лунали твердження, що рівень підтримки Лукашенка вірогідно знизився настільки, що не гарантує його перемоги у першому турі виборів.

Особливості президентської кампанії-2020

Це вже шості президентські вибори в Білорусі, і у виборчих бюлетенях, крім чинного глави держави, завжди були його спаринг-партнер, а також один-два представники проєвропейської опозиції. Але у 2020 році очільник Ліберально-демократичної партії (ЛДПБ) Олег Гайдукевич відмовився від участі у кампанії, закликавши прихильників голосувати за Лукашенка, а у традиційної опозиції через пандемію COVID-19 зірвалася процедура визначення єдиного кандидата. У ході цьогорічних виборів Лукашенко, який раніше завжди виступав за тісні відносини з Росією, звинувачує своїх суперників у зв'язках з Москвою і тамтешніми олігархами. Так, державні ЗМІ представляють популярного відеоблогера Сергія Тихановского як російського найманця, який намагався організувати у Білорусі масові заворушення. "Руку Москви" влада в Мінську вбачає і у висуванні Бабарика та Цепкала.

Оглядачі відзначають ще одну важливу відмінність цієї кампанії від попередніх: готовність білоруського суспільства до змін. По всій країні на пікетах ініціативних груп Віктора Бабарика, Світлани Тихановської і Валерія Цепкала вишиковувалися довгі черги з бажаючих підписатися за їх висунення в президенти.

Ситуація напередодні виборів загострюється

Ситуація в країні напередодні виборів продовжує загострюватися. Затримання Бабарика та кількох десятків членів його ініціативної групи, арешт і кримінальне обвинувачення відеоблогера Тихановського і його прихильників, різкі випади Лукашенка на адресу Цепкала вірогідно вказують на те, що у подальшому боротьба навряд чи буде вестися із дотриманням законодавства.

У грі поки залишається дружина Сергія Тихановського Світлана (чоловік не зміг зареєструвати ініціативну групу, бо був заарештований), але навряд чи вона зможе здати необхідні 100 тисяч підписів для реєстрації кандидатом. Її штаб практично обезголовлений, значна частина членів ініціативної групи за ґратами, а сама Світлана Тихановська не зможе об'їхати сотню територіальних комісій, аби здати зібрані підписи. До того ж на адресу Світлани лунають погрози відібрати у неї дітей.