Перед крамницею Symbal ("Символ") у столиці Білорусі Мінську в літню спеку стоїть черга з десятків людей. У крамниці можна купити одяг з традиційною вишивкою чи наліпки з національною символікою. "Це вияв солідарності, - каже юнак, який зі своїми друзями вже годину чекає на можливість увійти до приміщення. - Ми прийшли, щоб підтримати крамницю, і ще навіть не знаємо, що купимо".

Символи опору Лукашенку

Молоді люди відгукнулися на заклик власників, які вирішили тимчасово закрити Symbal через тиск влади, зокрема податкової служби. Приводом, за словами директора крамниці Павла Бєлоуса, стала футболка, яку можна розцінити як критику в бік президента Білорусі. Йдеться про розміщений на ній напис "ПСІХО3%" - гра слів, в якій поєднується цитата Олександра Лукашенка, котрий назвав реакцію світу на пандемію коронавірусу "психозом", та начебто низький рейтинг чинного президента. "Саша три відсотки" - це популярне нове прізвисько глави держави, яке стало також інтернет-мемом. У середині червня міліціонери зупинили біля крамниці кур'єра  та конфіскували близько 400 футболок з написом "ПСІХО3%".

Коли 23 червня Symbal оголосив про закриття, до крамниці спонтанно прийшло багато людей. Близько 20 з них під різними приводами затримали, кажуть правозахисники.  "Ми ще ніколи не бачили такого, що тут сталося, - каже Бєлоус в розмові з DW. - Солідарність неймовірна". Небезпека арешту очевидно не відлякувала людей. Це незвично для країни з авторитарним режимом.

Президентські вибори в часи пандемії

Невелика крамниця в Мінську стала справжнім символом протистояння президенту Лукашенку. 65-річний лідер править Білоруссю з 1994 року і хоче 9 серпня вшосте переобратися на посаду глави держави. Це буде зробити складніше, ніж раніше, оскільки багато хто із переважно політично пасивних 9,5 мільйона білорусів демонструє готовність до протесту проти нього.

Спостерігачі пояснюють це втратою довіри під час кризи, викликаної пандемією коронавірусу, небезпеку якої Лукашенко применшував, станом економіки, яка й до кризи перебувала у складній ситуації, а також з появою нових кандидатів, які хочуть взяти участь у президентських виборах. 

Ексбанкір Бабарико - від проблиску надії до тюрми

Найбільше надій критики Лукашенка покладають на Віктора Бабарика, який ще недавно був головою правління "Белгазпромбанку" - дочірнього підприємства фінустанови російського "Газпрому". 56-річний політик у травні несподівано оголосив про свої політичні амбіції та приєднався до президентських перегонів. За кількістю зібраних підписів Бабарико - на другому місці після Лукашенка. Втім, ексбанкір вів свою кампанію лише кілька тижнів, бо вже 18 червня він був затриманий - разом зі своїм сином та керівником штабу. Барариці висунули обвинувачення в економічних злочинах.

В інтерв'ю DW незадовго до затримання Бабарико сказав, що широка суспільна підтримка стала для нього несподіванкою. "Ми розраховували на підтримку, але не аж на таку. Та уряд також недооцінив велике прагнення білорусів до змін", - казав ексбанкір. Суспільство змінилося під час коронавірусної кризи.  

Наскільки небезпечним може бути для Лукашенка Бабарико, якщо його допустять до виборів, неясно. У Білорусі не проводяться незалежні соціологічні опитування. Заборонені вже й опитування в засобах масової інформації, які не є репрезентативними, але останнім часом показували дуже низький рейтинг чинного президента.

У слідчому ізоляторі з кінця травня перебуває ще один відомий опонент Лукашенка -  41-річний відеоблогер Сергій Тихановський. Йому закидають насильство проти міліціонерів. Через це його ініціативна група не була зареєстрована, тож кандидаткою замість нього хоче стати дружина Тихановського Світлана. У минулі тижні були затримані ще кілька блогерів. Amnesty International наприкінці червня закликала білоруську владу звільнити їх. А 30 червня правозахисники визнали Бабарику та Тихановського політичними в'язнями.

Протести та їхні придушення навіть у провінції

У Білорусі проходять численні акції з вимогою звільнення Бабарики, Тихановського та інших затриманих. Незвичним є те, що в них беруть участь сотні, а іноді навіть тисячі людей, причому не лише в столиці, а й у провінції.

Наприклад, в середині червня в західнобілоруському містечку Ганцевичі з населенням 14 тисяч осіб зібралися кількадесят жителів, щоб зібрати підписи за опонентів Лукашенка та провести демонстрацію за звільнення затриманих опозиціонерів та активістів. Міліція жорстко розігнала акцію та затримала одного з учасників. Двоє місцевих журналістів транслювали подію в інтернеті в прямому ефірі й були теж затримані. Суд визнав їх винними в порушенні громадського порядку та присудив їм помірні штрафи.

Лукашенко вважає, що за допомогою таких затримань зможе запобігти можливому повстанню, відповідальність за яке він покладає на певні внутрішні та зовнішні сили. Спостерігачі підозрюють, що дії президента продиктовані його великою невпевненістю, та не виключають, що він придушить і подальші протести. Для Білорусі це було би поверненням до 2010 року. Тоді десятки тисяч вийшли в Мінську на демонстрацію проти переобрання Лукашенка. Брутальне придушення протестів призвело до санкцій з боку Європейського Союзу, які було знято лише 2016 року.