Вибори в Нідерландах у тіні суперечки з Туреччиною
Барбара Везель | Дмитро Каневський
13 березня 2017 р.
Цього тижня Нідерланди обиратимуть новий склад парламенту. На останньому етапі сварка з Туреччиною додала виборам пікантності. У виграші - чинний прем'єр Рютте та правий популіст Вілдерс.
Реклама
Для прем'єра Марка Рютте скандал з Туреччиною ще може виявитися подарунком до виборів: це дозволило йому зарекомендувати себе сильним і рішучим лідером. "Ми визначили, де проходить червона межа", - прокоментував він заборону на агітацію від двох турецьких міністрів і додав, що близько 400 тисяч осіб турецького походження є "громадянами Нідерландів", а не Туреччини, як наполягали в турецькому уряді. Разом з тим Рютте говорив про бажання деескалації конфлікту з Анкарою та розповів про вісім телефонних розмов зі своїм турецьким колегою. І все ж він наголосив: "Ми не дамо чинити на нас тиск". У такий спосіб Рютте показав, хто в хаті господар. І це лише може додати очок його "Народній партії за свободу та демократію" (VVD). За останніми опитуваннями, політична сила Рютте лідирує з 16-ма відсотками і має шанси стати найсильнішою фракцією у досить фрагментованому нідерландському парламенті.
Але в арсеналі Рютте є й інші здобутки: він вивів країну з економічної кризи, економіка Нідерландів зростає на рівні двох відсотків на рік, безробіття перебуває на низькому рівні в 5 відсотків. Ситуація в країні в цілому задовільна.
Попри це, нідерландці недолюблюють свого прем'єра, а це може зашкодити шансам очолюваної ним партії. Негативний імідж Рютте серед громадян пов'язаний головно з його невиконаними обіцянками. Він пообіцяв, наприклад, запровадити додаткові соціальні пільги, але зроблено цього так і не було. З огляду на таку ситуацію виборці тим критичніше сприйняли непопулярні заходи консолідації бюджету, які посилилися останніми роками. До того ж, багато громадян не розуміють його суто по-людськи.
Приміром, холостяк Рютте міцно захищає своє приватне життя від сторонніх очей. В країні, де за традицією, на вікна часто навіть не вішають занавісок, нічого не приховуючи від сусідів, така секретність викликає радше антипатію.
Геерт Вілдерс з правого боку
А от основні конкуренти на правому фланзі, можливо, прорахувалися зі своєю стратегією. Ще з кінця лютого рівень підтримки націоналістичної Партії Свободи (PVV) Геерта Вілдерса демонстрував тенденцію до падіння і на цей момент праві популісти на три відсотки відстають від партії Рютте. У лютому Вілдерс коротко з'явився перед численним натовпом журналістів і, кинувши кілька фраз, зник за темним склом свого автомобіля. Відтоді левову частину кампанії він веде через Twitter. Незадовго до кінця агітаційної кампанії, він знову "вийшов на світло", а в понеділок навіть планує взяти участь у відкритих дебатах з прем'єром Рютте. Вілдерс був одним з перших, хто використав конфлікт з Туреччиною на свою користь. Але найбільшого успіху Вілдерс домігся на сторінках міжнародної преси.
Про його "рябе" минуле, непрозорі фінансові ресурси та поступову радикалізацію написано вже сотні статей - від британської газети The Guardian і французької Le Monde до американської The Wall Street Journal. Всюди його змальовують як небезпеку для Європи, політика, що готує "Nexit" та підсилювача правопопулістських настроїв у ЄС. За останніми опитуваннями, втім, 87 відсотків нідерландських виборців виступають проти самого Вілдерса. Тож про керівну посаду в Гаазі або ж масовий антиєвропейських рух нині говорити не доводиться. Геерт Вілдерс поки що залишається радше медійним феноменом.
У пошуках коаліційних партнерів
Згідно з опитуваннями, шість партій можуть фінішувати на виборах з двозначним результатом. Для створення коаліційного уряду знадобляться принаймні чотири - центристська партія D66, християнські демократи, соціалісти та "зелені". При цьому усі політичні сили вже оголосили про небажання урядувати з партією Вілдерса. Тривалі коаліційні переговори вже теж стали політичною традицією Королівства Нідерланди.
Одним з найбільших успіхів цих виборів, як очікується, стане результат "зелених" та їхнього нового голови Єссе Клавера. Йому вдалося підняти рейтинг цієї політичної сили з трьох до 11 відсотків. Клавер зовнішньо дуже нагадує канадського прем'єра Джастіна Трюдо, улюбленця ЗМІ, якого часто зображують симпатичним "плейбоєм" у політиці. Клавер має мароккансько-індонезійське коріння. Його вважають "політичним вундеркіндом": з його обнадійливими посилами мирного співіснування та свободи він знаходить підтримку насамперед серед молодих виборців і цим схожий на канадця Трюдо не лише в зовнішності.
Агітаційний виступ Клавера в одному з концертних залів Амстердама став найбільшим у сучасній політичній історії країни - його відвідали п'ять тисяч осіб. Клавер звертався із гаслами про відкриту світові та Європі країну та однозначно висловився проти Геерта Вілдерса, який сильно підриває імідж Нідерландів у світі.
Квіти чи Nexit: що оберуть Нідерланди? (13.03.2017)
02:21
Європейський вибір: рік голосувань у Євросоюзі
У 2017-му одразу в шести країнах-членах ЄС оновиться склад парламентів, а в деяких - з'явиться чи вже з'явився новий президент. Головні інтриги виборів у Франції, Німеччині та інших країнах - у фотогалереї DW.
Фото: picture-alliance/dpa
Європа робить вибір
2017 рік проходить у Європі під знаком виборів. Одразу в шести країнах-членах ЄС оновиться склад парламентів, а в трьох державах оберуть нових президентів. Голосування відбудуться також у двох країнах-кандидатах на вступ до Євросоюзу. DW розповідає про головні інтриги майбутніх виборів та основних претендентів на перемогу.
Фото: picture-alliance/dpa
Вибори в Нідерландах: правопопулізм не пройшов
На парламентських виборах у Нідерландах 15 березня перемогла праволіберальна "Народна партія за свободу та демократію", яку очолює прем'єр-міністр Марк Рютте: її результат - 21,3 відсотка голосів. За основного опонента партії Рютте - правопопулістську "Партію за свободу" Геерта Вілдерса (на фото) - проголосували лише 13,1 відсотка виборців.
Фото: picture-alliance/dpa
Коаліція без Вілдерса
Марк Рютте розцінив результати виборів як перемогу над популізмом. "Після Brexit і виборів у США Нідерланди сказали "стоп" фальшивій сутності популістів", - заявив нідерландський прем'єр. У країні продовжуються переговори щодо формування коаліції. Очікується, що окрім переможниці виборів до неї увійдуть ще три партії. Союз із Вілдерсом Рютте виключив.
Фото: picture-alliance/dpa/EPA/M. Beekman
Болгарія: нові дострокові
26 березня в Болгарії відбулись дострокові парламентські вибори - утретє за останні п'ять років. Їхнім переможцем стала проєвропейська партія ГЕРБ екс-прем'єра країни, яка набрала 32 відсотка. За проросійську Болгарську соціалістичну партію проголосували 27 відсотків виборців. Лідерка соціалістів Корнелія Нінова визнала свою поразку та привітала суперників.
Фото: Nikolay Doychinov/AFP/Getty Images
Президент Республіки
Вибори нового президента Франції відбуваються у два тури - 23 квітня та 7 травня. Як і передбачали соціологи, до другого раунду голосування вийшли лідер незалежного руху "Вперед!" Еммануель Макрон і голова правопопулістської партії "Національний фронт" Марін Ле Пен. За даними опитувань, у травні Макрон має перемогти зі значною перевагою голосів.
Фото: picture alliance/dpa/M. Ollivier
Дострокові вибори у Великобританії
8 червня в Великобританії пройдуть дострокові парламентські вибори. З такою ініціативою в середині квітня виступила міністерка країни Тереза Мей. За її словами, опозиційні партії перешкоджають процесу виходу Сполученого Королівства з ЄС. Мей сподівається отримати в парламенті ще більше місць для консерваторів і тим самим зміцнити позиції Лондона на переговорах з Брюсселем щодо Brexit.
Фото: Getty Images/AFP/J. Tallis
Із прем'єра - у президенти
Переможцем президентських виборів у Сербії, які відбулися 2 квітня, став чинний прем'єр-міністр країни Александар Вучич. Йому вдалося набрати 55 відсотків голосів. Після оголошення результатів голосування тисячі громадян вийшли на вулиці Белграда. Демонстранти побоюються, що перемога Вучича загрожує країні встановленням диктатури. Із 2012 року Сербія є кандидатом на вступ до ЄС.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Cukic
Франція знову обирає
У Франції у 2017 році зміниться не лише глава держави, але й склад парламенту. Вибори в Національні збори відбудуться у два етапи - 11 та 18 червня. Поки увага соціологічних служб прикута до президентських перегонів, тож свіжих прогнозів результатів парламентських виборів немає.
Фото: Reuters/C. Platiau
Передвиборча боротьба по-албанськи
У ще одній країні-кандидатці на вступ до ЄС Албанії парламентські вибори призначені на 18 червня. Передвиборча боротьба супроводжується багатотисячними акціями протесту під прапорами опозиційної Демократичної партії, яка звинувачує правлячих соціалістів у корупції та намірі маніпулювати результатами майбутнього голосування. При цьому обидві головні політсили виступають за проєвропейський курс.
Фото: Getty Images/AFP/G. Shkullaku
Мартін Шульц - суперник Анґели Меркель
У Німеччині 24 вересня за посаду канцлера змагатимуться представники партій, які зараз є партнерами у правлячій коаліції. Згідно з опитуваннями, соціал-демократи зі своїми кандидатом у канцлери Мартіном Шульцем користуються приблизно такою ж популярністю, як і політична сила теперішньої очільниці німецького уряду Анґели Меркель - обидві партії мають рейтинги на рівні 30 відсотків.
Фото: picture-alliance/dpa/G. Fischer
Не альтернатива?
Правопопулістська партія "Альтернатива для Німеччини", імовірно, стане третьою за величиною фракцією в Бундестазі. Проте її рейтинг, який минулого року сягнув 15 відсотків, на початку 2017 року обвалився майже на третину. Можливі причини: "ефект Шульца" та внутрішньопартійні розбіжності правих популістів.
Фото: Reuters/S. Loos
Зміна місць доданків у Чехії?
Зараз у проєвропейський уряд Чехії, який очолюють соціал-демократи, входять ще дві партії - політичний рух "Акція невдоволених громадян" (АНГ) та християнські демократи. На жовтневих парламентських виборах соціологи передрікають перемогу АНГ, який тоді зможе запропонувати свою кандидатуру прем'єра. Цей рух у німецькій пресі називають популістським, у Європарламенті він входить у фракцію лібералів.
Фото: Reuters
Представницькі президенти
Цього року оберуть і нових президентів Угорщини та Словенії. Утім, обидві ці країни Євросоюзу є парламентськими республіками, у яких глава держави виконує переважно представницькі функції. Так само, як і в Німеччині, яка в лютому отримала нового президента - колишнього главу МЗС Франка-Вальтера Штайнмаєра (на фото в центрі).