Восени минулого року прем'єр Угорщини Віктор Орбан заявив, що з нинішнім керівництвом України неможливі жодні домовленості. Такі слова з боку керівника уряду країни, яка є членом Європейського Союзу, щонайменше здивували. Адже у ЄС, як правило, постійно наголошують, що не мають жодних преференцій щодо кандидатів. 

"Кого обирати - це рішення лише українців, - сказав у розмові з DW голова делегації Європарламенту з асоціації з Україною Даріуш Росаті. - Ми готові співпрацювати з будь-яким президентом, якого українці оберуть демократично".

Євродепутатка Анна Марія Корацца-Більдт з фракції Європейської народної партії (ЄНП) хоча й наголосила на зацікавленості ЄС у тому, аби мати надійних партнерів в Україні, котрі б зберегли та прискорили реформи, але водночас вона зауважила: "Я не думаю, що ми, у ЄС чи в Європарламенті повинні коментувати того чи іншого кандидата". Для ЄС, продовжила Корацца-Більдт, важливим є "незаплямованість виборчого процесу, вибори повинні бути вільними та чесними".

Євродепутатка від фракції Зелених Ребекка Гармс наголошує передусім на тому, що у громадян України вибір є. "Попри всі нарікання та критику, які лунають на адресу кандидатів, важливо, що українці мають вибір, і що ці вибори можуть відбутися чесно", - каже член делегації асоціації з Україною.

До речі, Європарламент має намір відрядити в Україну сім своїх депутатів для спостереження за виборами.

Сподівання на продовження реформ

Тим часом у ЄС не приховують, що хотіли би бачити продовження реформ в Україні. "Ми дуже сподіваємося, що кого б не обрали, ця людина продовжить проєвропейський курс, - говорить Росаті і додає. - Я доволі оптимістично налаштований у цьому питанні, бо я знаю, що такою є воля більшості громадян України".

Ще більше впевненості у Гармс: "Я не вірю, що президент в Україні, байдуже хто ним буде, матиме шанс розвернути процес реформ проти волі громадян України (...) Я особисто маю неймовірно високу впевненість, що громадяни є гарантією успішності курсу реформ".

Не сумніваються у продовженні співпраці між Україною і ЄС після нинішніх виборів і брюссельські політологи. "Я думаю, відносини ЄС-Україна будуть збережені, незалежно від того, хто з кандидатів переможе", - зауважив, відповідаючи на запитання DW, Бруно Лете, експерт Німецького фонду Маршалла, заснованого свого часу США. Лете звернув увагу на те, що для припинення реалізації нинішніх проектів або євроінтеграційних ініціатив просто немає електоральної підтримки.

Експертка брюссельського аналітичного центру EPC Аманда Пол сподівається, що й реформи в Україні будуть продовжені. Вона констатувала, що Україна просто не має іншого вибору. 

Водночас Пол визнала, що нині не можна сказати, чого саме можна очікувати від деяких кандидатів у президенти України. Чимало запитань, за її словами, є до шоумена Володимира Зеленського, який є новачком у політиці та нині лідирує в рейтингах. "Ні в кого немає жодного уявлення, що він робитиме. Його зовнішня політика - зараз це радше загадка", - каже експертка.

З Юлією Тимошенко в ЄС раніше вже мали справу, адже вона двічі була прем'єркою. "І ми всі знаємо, що вона дуже непередбачувана", - зауважує Аманда Пол.

Варіант мінімального ризику

На тлі того, що ніхто не знає, чого очікувати від Зеленського, а Тимошенко вважають непередбачуваною, Аманда Пол думає, що переобрання Петра Порошенка сприймуть у ЄС як варіант мінімального ризику, який забезпечить продовження того, що вже було зроблено. "У зовнішній і оборонній політиці цілі Порошенка є доволі зрозумілими, і він буде продовжувати переслідувати ці цілі", - додає вона. Водночас експертка каже, що з боку Порошенка були дії, які розчаровують, але наголошує, що несправедливим було би казати, що він не приніс жодних змін в Україну.

Євродепутат Росаті також визнає, що багато реформ можна було би зробити краще та швидше. "Ми бачимо плюси та мінуси. Ми бачимо прогрес у деяких важливих сферах, таких як децентралізація, державні фінанси, газовий ринок. З іншого боку, ми бачимо дуже повільний прогрес або взагалі його відсутність в інших сферах", - каже він і називає такими сферами боротьбу з корупцією та суди. 

Зокрема, у ЄС були дуже роздратовані тим, що, попри обіцянки, Київ так і не скасував обов'язок для активістів-антикорупціонерів подавати е-декларації. Також з боку ЄС лунала критика в зв'язку із затягуванням процесу створення окремого антикорупційного суду. У 2017 році Порошенко переконував у необхідності створення антикорупційної палати, а не суду, а коли він все ж погодився з необхідністю окремого суду, то подав законопроект, який не враховував усіх рекомендацій Венеціанської комісії.

І все ж, Росаті не вважає, що Порошенко втратив довіру ЄС. У свою чергу Корацца-Більд закликає українських політиків не обіцяти того, що неможливо реалізувати. Але вона додає, що це є проблемою в усій Європі.