Більшість білорусів, за даними різних соцопитувань, 11 жовтня візьмуть участь у президентських виборах. Формально - вибір у них є, а реально, констатують експерти, широко відомий у Білорусі жарт - "відкрито вакансію на посаду президента, кандидати без досвіду роботи на цій посаді не розглядаються" - якнайточніше характеризує нинішню ситуацію.

За найвищу політичну посаду в країні змагаються чотири кандидати: чинний глава білоруської держави Олександр Лукашенко, представниця кампанії "Кажи правду" Тетяна Короткевич, лідер Ліберально-демократичної партії (ЛДП) Сергій Гайдукевич і керівник Білоруської патріотичної партії, за сумісництвом верховний козачий отаман Микола Улахович. Які сили стоять за кандидатами в президенти, який їхній образ в очах білорусів, чим вони цікаві виборцю, хто і чому готовий проголосувати за них, навіть будучи певним, що переможець відомий наперед? Відповіді на ці та інші питання - у DW.

Хто стоїть за кандидатами в президенти

У Білорусі немає достатньо організованих політичних сил, які стояли б за кожним кандидатом, констатує політичний аналітик Валерій Карбалевич. За його словами, за Лукашенком - весь держапарат, який працює на президента, і частина білоруського суспільства, яка не бажає змін, побоюється їх, травмована українською кризою і згодна на зниження рівня життя, лише б зберегти статус-кво.

За Тетяною Короткевич стоїть кампанія "Кажи правду", яку, за оцінками Карбалевича, навряд чи можна назвати політичною силою: вона представлена людьми з різними політичними поглядами, яких об'єднав перед минулими виборами поет, екс-кандидат у президенти Володимир Некляєв. Крім того, за Короткевич - налаштовані проти Лукашенка обивателі: для них її опозиційність очевидна, вона збирала підписи під біло-червоним прапором.

Сергій Гайдукевич представляє сам себе і невелику групу членів очолюваної ним партії, при цьому ЛДП в реальності себе проявляє рідко, зазначають експерти. Гайдукевич вписується у сценарій влади, але йому й самому вигідно брати участь у виборах, вказує мінський політолог Юрій Чаусов. Лідер ЛДП грає свою власну гру, але за домовленістю з режимом, додає Карбалевич.

Чаусов пояснив різницю між Сергієм Гайдукевичем і Миколою Улаховичем, котрих називають спаринг-партнерами Лукашенка. Перший, за словами політолога, позиціонує себе як опозиціонера. Другий - йде на вибори зі словами підтримки Лукашенка, і це, за оцінкою Чаусова, - крок убік середньоазійської моделі виборів, під час яких кандидати в президенти змагаються в славослів'ї на адресу чинного глави держави. Юрій Чаусов припускає, що за Улаховичем стоїть штаб Лукашенко.

Олександр Лукашенко…

Хто і що стоїть за кандидатами в президенти, жодним чином неможливо позначити словом "сила", наголосив в інтерв'ю DW мінський публіцист Вадим Казначеєв. Про це, на його думку, можна було б говорити, якщо був би хоча б якийсь шанс на успіх в альтернативного кандидата, на посилення політичного впливу, але зараз про це немає і згадки.

Лукашенко і його виборча кампанія, за словами Чаусова, - те, що цікаво на нинішніх виборах. Навколо президента, пояснює аналітик, на всіх виборах є групи з різними інтересами, які прагнуть спрямувати кампанію за певним сценарієм: номенклатура, орієнтований на потепління у відносинах із Заходом істеблішмент і силовики, які прагнуть на Схід. Протиріччя між ними й визначають характер виборчої кампанії.

Для обивателя, визнає Карбалевич, найприємніший образ Олександра Лукашенка - коли той презентує себе як гарант миру, стабільності й безпеки. Це імпонує більшості навіть на тлі відмови Лукашенка від звичних для нього передвиборчих обіцянок підняти рівень життя. Заради цього образу, нагадав Караблевич, президент зробив нещодавно гучну заяву про відмову Росії у розташуванні в Білорусі військової бази. І відмовитися уже від цієї заяви без шкоди для своєї репутації в очах білорусів навряд чи в президента вийде.

… та інші дійові особи

Цей етап передвиборчої агітації, кажуть експерти, додав мало нових фарб в образи кандидатів у президенти. Гайдукевич показав себе як критик опозиції, виконуючи роль, яку до цього грали державні ЗМІ, - які нині поводять себе обережніше й наступають лише на частину радикальної опозиції, яка закликає до бойкоту, зазначає Карбалевич.

Тетяна Короткевич, за його оцінкою, іде на вибори з лозунгами, привабливими для частини електорату, який коливається з вибором: соціально-економічні проблеми плюс м'яка критика влади, але все-таки набагато жорсткіша, ніж звучить з вуст Гайдукевича і тим більше Улаховича. Шанси Короткевич привабити увагу виборців у якості нового обличчя в білоруській політиці (а також вперше в Білорусі - жінки-кандидатки в президенти) експерти вважають реальними, незалежно від підсумкових цифр Центрвиборчкому.

Відповідь на запитання, чим може зачепити білоруського виборця Микола Улахович, у більшості спостерігачів немає. За час передвиборчої агітації він наговорив стільки всього суперечливого і недоладного, що збірник цитат цілком можна буде дати почитати сатирику Жванецькому, констатує Валерій Караблевич. У нього склалося враження, що Улахович "погано розуміє, куди він потрапив, навіщо і заради чого, у кращому випадку вимальовується образ дивака".

Нинішня президентська кампанія, резюмує публіцист Вадим Казначеєв, проходить як вистава з наперед відомим фіналом (хепі-ендом для Лукашенка), в якій всі грають розписані заздалегідь ролі.