Вибори у Франції: кампанія завершилася незвичними акціями
Стас Соколов
5 травня 2017 р.
Останній день передвиборчих перегонів у Франції відзначився гучними акціями. Макрон та Ле Пен наостанок позаочі обмінялися взаємними закидами.
Реклама
Greenpeace та Ейфелева вежа проти Марін Ле Пен (05.05.2017)
00:47
Останній день передвиборчої кампанії до другого туру голосування за президента Франції, у п'ятницю, 5 травня, відзначився низкою акцій протестів у країні. Попри посилення заходів безпеки, активістам екологічної організації Greenpeace вдалося рано-вранці видертися на Ейфелеву вежу та вивісити між її опор банер проти праворадикальної кандидатки Марін Ле Пен. На ньому був написаний девіз республіки - "Свобода. Рівність. Братерство" - а також хештег #resist (спротив), повідомляє інформаційна агенція AP.
Плакат провисів 45 хвилин. Поліція визнала, що інцидент оголив "прогалини у системі безпеки пам'ятки", та пообіцяла зробити висновнки спільно з міською владою та компанією-оператором вежі, зазначає агентство новин AFP. За наслідками акції Greenpeace затримали 12 осіб. Голова французького відділення організації Жан-Франсуа Жуйар назвав захід "попередженням проти програми Ле Пен та загроз, яку вона становить для громадських організацій".
У Парижі протестували школярі та студенти. Щойнайменше десять шкіл та ліцеїв були частково чи повністю заблоковані молоддю, яка виступає проти обох кандидатів у президенти. Незадоволені також пройшли маршем вулицями французької столиці зі слоганами "Ні Ле Пен, ні Макрону, ні вітчизні, ні патрону", натякаючи на націоналістичні погляди Ле Пен та прихильність Еммануеля Макрона до бізнесу.
Важкий день для Макрона та Ле Пен
Проти націоналістки виступили також прихильники її опонента, центриста Макрона, під час відвідин нею кафедрального собору в Реймсі. Активісти під церквою вигукували "Марін, поверни гроші!". Політикиня, яку напередодні закидали яйцями в Бретані, була вимушена вийти з собору чорним ходом, закриваючи голову руками.
Макрона ж під час візитів до представників робітничого класу ганьбили та освистували.
Ле Пен в інтерв'ю агенції AP в останній день кампанії заявила, що незалежно від її поразки чи перемоги, "ми змінили все". Права популістка заявила про "ідеологічну перемогу" своєї антимігрантської програми. "Мої слова - ніщо інше, як відображення обурення, яке вибухне у цій країні", - зазначила вона в бесіді з радіо RTL.
У розмові з цим же мовником Макрон визнав, що Франція страджає від неефективного урядування, проте заперечив тези Ле Пен: "Вона не говорить ні за кого… Мадам Ле Пен експлуатує злість та ненависть".
Арешт ісламіста
У п'ятницю французька поліція також затримала підозрюваного радикала. 34-річного чоловіка, який перейшов у іслам, затримали біля військової авіабази в Нормандії, повідомляє інформагентство dpa з посиланням на власні джерела, а в кущах неподалік виявили дробовик та два револьвери. За даними AFP, у машині підозрюваного знайшли прапори терористичного угруповання "Ісламська держава" (ІД), а на флешці виявилося відео із присягою на вірність ІД.
Вибори у Франції: Марін Ле Пен грає на почутті патріотизму молоді (05.05.2017)
02:33
This browser does not support the video element.
Чого очікувати Україні від нового президента Франції? (05.05.2017)
02:19
This browser does not support the video element.
Європейський вибір: рік голосувань у Євросоюзі
У 2017-му одразу в шести країнах-членах ЄС оновиться склад парламентів, а в деяких - з'явиться чи вже з'явився новий президент. Головні інтриги виборів у Франції, Німеччині та інших країнах - у фотогалереї DW.
Фото: picture-alliance/dpa
Європа робить вибір
2017 рік проходить у Європі під знаком виборів. Одразу в шести країнах-членах ЄС оновиться склад парламентів, а в трьох державах оберуть нових президентів. Голосування відбудуться також у двох країнах-кандидатах на вступ до Євросоюзу. DW розповідає про головні інтриги майбутніх виборів та основних претендентів на перемогу.
Фото: picture-alliance/dpa
Вибори в Нідерландах: правопопулізм не пройшов
На парламентських виборах у Нідерландах 15 березня перемогла праволіберальна "Народна партія за свободу та демократію", яку очолює прем'єр-міністр Марк Рютте: її результат - 21,3 відсотка голосів. За основного опонента партії Рютте - правопопулістську "Партію за свободу" Геерта Вілдерса (на фото) - проголосували лише 13,1 відсотка виборців.
Фото: picture-alliance/dpa
Коаліція без Вілдерса
Марк Рютте розцінив результати виборів як перемогу над популізмом. "Після Brexit і виборів у США Нідерланди сказали "стоп" фальшивій сутності популістів", - заявив нідерландський прем'єр. У країні продовжуються переговори щодо формування коаліції. Очікується, що окрім переможниці виборів до неї увійдуть ще три партії. Союз із Вілдерсом Рютте виключив.
Фото: picture-alliance/dpa/EPA/M. Beekman
Болгарія: нові дострокові
26 березня в Болгарії відбулись дострокові парламентські вибори - утретє за останні п'ять років. Їхнім переможцем стала проєвропейська партія ГЕРБ екс-прем'єра країни, яка набрала 32 відсотка. За проросійську Болгарську соціалістичну партію проголосували 27 відсотків виборців. Лідерка соціалістів Корнелія Нінова визнала свою поразку та привітала суперників.
Фото: Nikolay Doychinov/AFP/Getty Images
Президент Республіки
Вибори нового президента Франції відбуваються у два тури - 23 квітня та 7 травня. Як і передбачали соціологи, до другого раунду голосування вийшли лідер незалежного руху "Вперед!" Еммануель Макрон і голова правопопулістської партії "Національний фронт" Марін Ле Пен. За даними опитувань, у травні Макрон має перемогти зі значною перевагою голосів.
Фото: picture alliance/dpa/M. Ollivier
Дострокові вибори у Великобританії
8 червня в Великобританії пройдуть дострокові парламентські вибори. З такою ініціативою в середині квітня виступила міністерка країни Тереза Мей. За її словами, опозиційні партії перешкоджають процесу виходу Сполученого Королівства з ЄС. Мей сподівається отримати в парламенті ще більше місць для консерваторів і тим самим зміцнити позиції Лондона на переговорах з Брюсселем щодо Brexit.
Фото: Getty Images/AFP/J. Tallis
Із прем'єра - у президенти
Переможцем президентських виборів у Сербії, які відбулися 2 квітня, став чинний прем'єр-міністр країни Александар Вучич. Йому вдалося набрати 55 відсотків голосів. Після оголошення результатів голосування тисячі громадян вийшли на вулиці Белграда. Демонстранти побоюються, що перемога Вучича загрожує країні встановленням диктатури. Із 2012 року Сербія є кандидатом на вступ до ЄС.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Cukic
Франція знову обирає
У Франції у 2017 році зміниться не лише глава держави, але й склад парламенту. Вибори в Національні збори відбудуться у два етапи - 11 та 18 червня. Поки увага соціологічних служб прикута до президентських перегонів, тож свіжих прогнозів результатів парламентських виборів немає.
Фото: Reuters/C. Platiau
Передвиборча боротьба по-албанськи
У ще одній країні-кандидатці на вступ до ЄС Албанії парламентські вибори призначені на 18 червня. Передвиборча боротьба супроводжується багатотисячними акціями протесту під прапорами опозиційної Демократичної партії, яка звинувачує правлячих соціалістів у корупції та намірі маніпулювати результатами майбутнього голосування. При цьому обидві головні політсили виступають за проєвропейський курс.
Фото: Getty Images/AFP/G. Shkullaku
Мартін Шульц - суперник Анґели Меркель
У Німеччині 24 вересня за посаду канцлера змагатимуться представники партій, які зараз є партнерами у правлячій коаліції. Згідно з опитуваннями, соціал-демократи зі своїми кандидатом у канцлери Мартіном Шульцем користуються приблизно такою ж популярністю, як і політична сила теперішньої очільниці німецького уряду Анґели Меркель - обидві партії мають рейтинги на рівні 30 відсотків.
Фото: picture-alliance/dpa/G. Fischer
Не альтернатива?
Правопопулістська партія "Альтернатива для Німеччини", імовірно, стане третьою за величиною фракцією в Бундестазі. Проте її рейтинг, який минулого року сягнув 15 відсотків, на початку 2017 року обвалився майже на третину. Можливі причини: "ефект Шульца" та внутрішньопартійні розбіжності правих популістів.
Фото: Reuters/S. Loos
Зміна місць доданків у Чехії?
Зараз у проєвропейський уряд Чехії, який очолюють соціал-демократи, входять ще дві партії - політичний рух "Акція невдоволених громадян" (АНГ) та християнські демократи. На жовтневих парламентських виборах соціологи передрікають перемогу АНГ, який тоді зможе запропонувати свою кандидатуру прем'єра. Цей рух у німецькій пресі називають популістським, у Європарламенті він входить у фракцію лібералів.
Фото: Reuters
Представницькі президенти
Цього року оберуть і нових президентів Угорщини та Словенії. Утім, обидві ці країни Євросоюзу є парламентськими республіками, у яких глава держави виконує переважно представницькі функції. Так само, як і в Німеччині, яка в лютому отримала нового президента - колишнього главу МЗС Франка-Вальтера Штайнмаєра (на фото в центрі).