У Марін Ле Пен є проблема: за даними соціологічних опитувань, її кандидатуру в другому турі президентських виборів у Франції підтримують лише 40 відсотків опитаних на противагу 60 відсоткам прихильників Еммануеля Макрона. І на відміну від соцопитувань, які абсолютно хибно спрогнозували результати як президентських виборів у США, так і референдуму щодо Brexit у Великобританії, у Франції перед першим туром виборів вони виявилися напрочуд точними.

Тож Марін Ле Пен намагається надолужити втрачені народні симпатії на останніх метрах передвиборчих перегонів, другий тур яких відбудеться у неділю, 7 травня. Яким чином? Вона звертається до виборців, які ще не визначилися і які узагалі-то надають перевагу консерваторам або лівим, однак напрям думок яких хоча б частково може відповідати її програмі. А це - доволі багато французів.

Один із вибулих у першому турі кандидатів у президенти Франції навіть напряму закликав своїх виборців голосувати у другому турі за Ле Пен. Це Ніколя Дюпон-Еньян, консервативно-голлістський євроскептик. Однак він отримав у першому турі лише близько п'яти відсотків голосів виборців. У цьому питанні його партія доволі розколота. Однак сама Ле Пен одразу віддячила йому за заклик до виборців підтримати її обіцянкою після своєї перемоги на виборах віддати йому посаду прем'єр-міністра.

Ліва для лівих

Однак кількісно куди цікавішими для Ле Пен є виборці, які голосували за ліворадикального кандидата Жана-Люка Меланшона, а таких у Франції виявилося майже 20 відсотків. Меланшон виступає проти глобалізації, за збільшення державного втручання в економіку та є палким противником європейської політики економії, начебто нав'язуваної Німеччиною, - точнісінько так само, як і Ле Пен. Меланшон не одразу зміг зібратися з силами, аби закликати своїх виборців не голосувати за Марін Ле Пен. Водночас і за підтримку Макрона він також не висловився.

Великий потенціал лівих виборців чітко проявився і під час демонстрацій 1 травня - принаймні у порівнянні до Першотравня 15 років тому. Тоді у другому турі президентських виборів - брав участь Жан-Марі Ле Пен - батько Марін. Однак якщо тоді більшість об'єдналася проти правих екстремістів, що призвело до переконливої перемогти на виборах Жака Ширака, який набрав 82 відсотки, то нині французька політика загалом, і ліві зокрема, розділені.

Дві профспілки - CFDT та Unsa - закликали голосувати за Еммануеля Макрона. Та для трьох інших - серед них і найбільшої CGT - колишній банкір та прихильник ліберальної економіки є синонімом до великого капіталу. Вони не закликали голосувати за Макрона. І вже ця широка стриманість у профспілкових лавах щодо виборів може зіграти на руку Ле Пен, адже вона може мобілізувати своїх прихильників набагато краще, ніж Макрон своїх.

Для консерваторів - стримана

Так само багатообіцяючим для Ле Пен є контингент виборців Франсуа Фійона. Консерватор у першому турі набрав приблизно 20 відсотків голосів. Проте якщо частина лівого електорату могла б проголосувати за очільницю правопопулістського "Національного фронту" через її економічну політику, праві виборці погоджуються з її підходом до питань внутрішньої безпеки, міграції та ідентичності. Наскільки Ле Пен прагне здобути цей електорат, засвідчила її дуже незвична промова 1-го травня.

Деякі добре поінформовані слухачі в окремих пасажах промови почули те, що вони нещодавно десь чули. І дійсно, Фійон два тижні тому також говорив про "три морських кордони" і цитував колишнього прем'єр-міністра Жоржа Клеменсо, який назвав Францію "солдатом ідеалу", як це тепер зробила і Ле Пен.

В уривку, в якому йшлося про Німеччину, Ле Пен зробила істотне доповнення. Фійон і Ле Пен говорили про Рейн як про кордон з "германським світом", з яким впродовж багатолітньої історії виникало багато конфліктів, проте з яким вони нині співпрацюють, "але лише якщо" - і тут у Ле Пен виникають розбіжності з Фійоном: "ми відновимо статус союзників і не будемо підлеглими чи рабами".

Організатори передвиборчої кампанії Ле Пен навіть не заперечують, що їхня шефиня скопіювала промову Фійона. "Підморгнувши", вона свідомо і вдячно послалася на нього, зазначив заступник голови "Національного фронту" Флоріан Філліпо в ефірі радіо Radio Classique. А громадянський чоловік Ле Пен Луї Аліо додав на телеканалі LCI вирішальне: "Я вважаю, що з частиною консерваторів ми розділяємо погляди на національну ідентичність і незалежність".

Щоб збільшити свій електорат, Марін Ле Пен, очевидно, попрощалися з безумовною відмовою від євро, яку, згідно з опитуваннями, не підтримують близько 70 відсотків французів. Це залишається, як і раніше, метою, вважає заступник голови партії Флоріан Філліпо, але Ле Пен не називає це більше "умовою".

Макрон - це "останній шанс" перед "смертельним досвідом популізму"

Намагання позбутися "демонів" у партії, які Марін Ле Пен проводить впродовж багатьох років, до чого належить і виключення з її власного батька, таким чином, продовджуються. Французький політолог Сесіль Олдуі каже: "Вона кожному має що запропонувати". Передусім їй вдалося позиціонувати себе як представницю маленької людини, замінивши таким чином комуністичну партію. Також вона шикарно використала свою жіночність. У одному з передвиборчих відео Ле Пен зазначила, що як жінка вона стурбована через фундаменталістський іслам і як "мати" занепокоєна майбутнім. Це, за словами Олдуі, виглядає "менш агресивним", ніж її передвиборча програма, а також ніж її батько.

За усіма прогнозами всього цього не повинно було б вистачити Ле Пен для перемоги на виборах. Але деякі експерти звертають увагу вже на наступні вибори. Крістоф Барб'є з інформаційно-політичного журналу L'Express вважає, що все йде до того, що Еммануель Макрон успішно обійме посаду президента: "Якщо Макрону не вдасться, це означатиме, що наступним президентом стане Марін Ле Пен або її (племінниця) Маріон Марешаль Ле Пен. Це остання можливість для Франції навести лад перед тим, як почнеться смертельний досвід популізму". Якщо нині 27-річна Маріон Марешаль Ле Пен коли-небудь обійме цю посаду, то це було б третім поколінням родини Ле Пен, яка намагається потрапити до Єлисейського палацу.