Про зміну виборчої системи в Україні традиційно згадують за кілька місяців до проведення виборів. Тоді ж нашвидкуруч Верховна Рада міняє правила проведення виборів, Центральна виборча комісія(ЦВК) проводить їх  за "сирими" правилами і в результаті країна отримує недосконалу систему виборів, яка не сприяє змінам облич у політиці, призводить до політичних криз тощо. За 25 років незалежності в Україні пройшло вісім парламентських виборів, на яких застосовувалося три типи виборчих систем. Вже кілька років обговорюється можливість застосування ще однієї - пропорційної виборчої системи з відкритими списками. Однак  громадські активісти наполягають: аби зміни відбувалися виважено, треба  заздалегідь подумати про зміну виборчих правил в країні. Про це йшлося на національному форумі "Виборча реформа: порядок денний", що днями відбувся в Києві.

Поки є час

Востаннє виборчу систему в Україні змінили у 2011 році, застосувавши змішану систему виборів народних депутатів: 225 депутатів обираються в загальнодержавному багатомандатному окрузі за виборчими списками від політичних партій, а інші 225 - за мажоритарною системою в одномандатних округах. За цією системою проводилися чергові парламентські вибори 2012 року і позачергові вибори до Верховної Ради 2014 року. "Мажоритарна складова в українській виборчій системі розкритикована всіма, зокрема Венеціанською комісією та ОБСЄ/БДІПЛ. "Мажоритарка" надзвичайно корупційна, там можливе застосування  адміністративного ресурсу, підкупу виборців, під час передвиборчої кампанії. Тому ця система потребує змін", - сказала в інтерв’ю DW координатор громадської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.

Вона нагадала, що 2014 року фракції парламентської більшості зафіксували в Коаліційній угоді своє зобов’язання ухвалити новий закон "Про вибори народних депутатів України" на основі пропорційної системи з відкритими списками, однак це зобов’язання досі не виконане.  Тому українські громадські активісти, експерти та міжнародні організації закликають українську владу якомога швидше почати виборчу реформу та серйозно підготуватися до зміни виборчих правил. "Поки є ще час на якісну підготовку змін. Тому що ближче до виборчої кампанії будь-які новації з виборчою системою не можуть бути адаптовані самими політичними гравцями. Оскільки нова система змінить партійну демократію, внутрішньополітичний діалог і конкуренцію в самій політичній силі", - наголошує Айвазовська. Експерти наголошують, що пропорційна виборча система з відкритими регіональними списками дозволяє усунути низку недоліків  нині діючої в Україні змішаної виборчої системи. Вона сприяє інституційній розбудові партій та збільшує вплив виборців на партії та кандидатів через право обирати черговість проходження депутатів від однієї й тієї ж партії до парламенту. "Мета проведення виборів - переконатися, що воля народу перетворюється на політичну дію. Бо уряд формується на основі волі народу і підіймається рівень довіри людей до влади. З цим в Україні зараз є великі проблеми", - констатує голова українського представництва National Democratic Institute (США) Мері О'Хейген. 

Комплексні зміни

Втім, змінити лише виборчу систему в Україні не достатньо, а варто підходити до втілення виборчої реформи комплексно, відзначають аналітики. Вони наголошують, що варто розробити Виборчий кодекс, аби встановити рамкові умови проведення виборів в країні для уникнення частих змін виборчих правил. Окрім цього передбачити запровадження обмежень, або повної заборони на розміщення платної зовнішньої політичної реклами та реклами на радіо і телебаченні політичними партіями чи кандидатами у виборчий та міжвиборчий період. "Головний плюс заборони виборчої реклами - здешевлення українських виборів в кілька разів. Це означає, що шлях у політику відкривається молодим, незалежним від фінансово-політичних груп партіям", - каже генеральний директор Комітет виборців України Олексій Кошель. За його словами, за результатами виборів до парламенту у 2014 році, 80 відсотків коштів зі своїх передвиборчих бюджетів партії витратили саме на політичну рекламу. 

Також експерти вказують на те, що а в Україні варто запровадити ефективну систему юридичної відповідальності за порушення виборчого законодавства, яка ліквідує можливості для підкупу виборців та застосування адміністративного ресурсу. "На виборах 2014 року до парламенту правоохоронцями було відкрито 291 кримінальне провадження. Фактично всі вони були закриті. До суду дійшло лише 14 кримінальних проваджень. За ними 7 людей отримали покарання у вигляді покарання штраф і тільки 5 позбавили волі", - повідомив експерт громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев.

Почати з ЦВК

Втім, почати виборчу реформу в Україні неможливо без зміни членів ЦВК, термін повноважень більшості яких закінчився ще два роки тому, вказують експерти. На початку червня цього року президент Петро Порошенко подав на розгляд  Верховної Ради кандидатури 11 з 12 членів ЦВК. При цьому президент проігнорував інтереси низки політичних партій парламенту щодо представництва у ЦВК їхніх кандидатів і депутати парламенту відмовляються тепер розглядати це питання. "Ситуація зайшла у глухий кут. Ніхто не хоче поступатися", - констатує Ольга Айвазовська.

Самі ж політики визнають, аби мати дієву політичну систему, яка буде спроможна генерувати та втілювати радикальні зміни в Україні, вже зараз необхідно розпочати виборчу реформу."На це немає політичної волі. У парламенті немає більшості, яка готова віддати голоси за зміну виборчої системи та процедури. Багато хто не хоче цього, бо розуміє, що за нової виборчої системи  та більш жорстких правил не потрапить більше у парламент", - констатує депутат від фракції "Блок Петра Порошенка" Олександр Черненко.

Активісти та експерти за результатами національного форуму надіслали звернення до Верховної Ради і Адміністрації президента з вимогою невідкладно розпочати виборчу реформу в Україні, змінивши виборчу систему та ухваливши законодавство, яке заборонить політичну рекламу та запровадить ефективну відповідальність за порушення виборчого законодавства.