Результати місцевих виборів, які відбулися в Україні 25 листопада, здивували багатьох: практично в кожному регіоні люди дізнавалися, що переможець виборів у їхньому окрузі так і не став депутатом, або ж навпаки - від того чи іншого округу в місцевій раді буде два чи три депутати.

Приклад української столиці характерний. Загалом на останніх місцевих виборах в Києві було 120 округів. Однак інтереси виборців представлятимуться дуже нерівномірно. За даними Українського центру суспільних даних, 85 округів матимуть у Київраді лише по одному представнику, водночас є 15 округів, кожен з яких матиме аж по два народні обранці. Округів, які не матимуть жодного представника в міській раді, нараховується 20. П'ять мандатів автоматично отримали лідери політичних сил, які подолали у Києві п'ятивідсотковий бар'єр.

Побічні ефекти

Такі диспропорції стали результатом застосування нового закону про місцеві вибори, який було ухвалено 14 липня цього року. Згідно з цим законом, вибори до районних, міських та обласних рад відбуваються за пропорційною системою, але при цьому партії мають можливість закріпити за кожним округом конкретного кандидата. Таку модель уже назвали системою з "псевдовідкритими списками". За нею до місцевої ради від партії, яка подолала п’ятивідсотковий бар'єр, проходить лідер партійного списку, а також ті кандидати, які здобули найкращі результати серед інших кандидатів тієї ж партії по різних округах.

Наслідком стали значні перекоси, критикують експерти. "Ми сьогодні бачимо абсолютно нерівномірне представництво депутатів від округів, - каже колишній голова Комітету виборців України (КВУ), народний депутат від "Блоку Петра Порошенка" Олександр Черненко, який був автором альтернативного закону про вибори. - Є округи, де два-три, навіть чотири кандидати, а є округи, які не представлені жодним кандидатом. Ця система показала серйозну диспропорцію в представленні інтересів виборців у місцевих радах".

Відрізняється також вага кожного мандату. Наприклад, на виборах до Київради найпопулярніший представник лідера перегонів - "Блоку Петра Порошенка "Солідарність" - став депутатом, набравши у своєму окрузі 4491 голос, тоді як два представники "Свободи", яка останньою подолала виборчий бар'єр, отримали мандати, набравши у своїх округах лише по 667 голосів. "Цей абсурд через те, що діє система партійного списку, а закріплення кандидатів за округами є символічним", - пояснює експерт Інституту політичної освіти та голова політичної ради партії "Сила людей" Олександр Солонтай.

Пропорційна система проти підкупу

Один із співавторів чинного закону, народний депутат від Радикальної партії Ігор Попов відкидає критику закону стосовно нерівномірного представлення округів. "Це вибори за пропорційною системою, і ці депутати представляють не конкретні округи, а всю громаду. Звичайно, є ризик того, що обрані депутати будуть працювати в тих округах, до яких були прив'язані, а на інших територіях менш охоче працюватимуть. Тут вже має бути фракційна дисципліна", - пояснює політик.

Попов визнає, що закон не ідеальний, але вважає, що його авторам вдалося зменшити можливість головної проблеми місцевих виборів - підкупу виборців: "На місцевих виборах мала би бути чиста мажоритарка, тому що це репрезентація громад. Якщо ж у нас вводиться мажоритарка, то йде суцільний підкуп. Відповідно, ставили завдання, як це обійти".

Але Солонтай не згоден, що нові правила розв'язали цю проблему: "Попри декларацію, що скасування мажоритарки призведе до зменшенню підкупу, його насправді стало ще більше. Головна причина - це не виборча система, а відсутність покарань за підкуп".

Приємні сюрпризи

Експерт Громадянської мережі "ОПОРА" Олександр Неберикут водночас констатує, що порівняно з попередніми кампаніями під час цієї фіксувалося значно менше порушень, однак вважає це заслугою не стільки нового закону, скільки самих суб’єктів виборчого процесу. "Якщо вони не вдавалися до порушень, то не через законодавчі обмеження, а тому, що не вважали це за потрібне", - вважає експерт. Так само, на його думку, менше застосовувався й адміністративний ресурс. Як зауважив Неберикут, результат нинішніх виборів є відображенням не стільки доступу до ресурсів, скільки впізнаваності та організаційної спроможності партій.

Приємною несподіванкою стало також те, що п'ятивідсотковий бар'єр, який вважали дискримінаційним стосовно нових політичних сил, подолало чимало непарламентських партій. Наприклад, молода партія "Сила людей" здобула представництво у 62 місцевих радах. "Незважаючи на те, що бар'єр зріс з трьох до п'яти відсотків, партіям насправді стало легше. Раніше було два бюлетені, а нині один, голоси всі йдуть в один кошик", - каже один з лідерів цієї політичної сили Солонтай. Серед позитивів нового закону політики та експерти також називають обрання мерів у два тури, яке зробило більш конкурентною боротьбу за посади міських голів.

Попереду - вибори до Верховної Ради

Обговорення результатів місцевих виборів актуалізувало дискусію про правила проведення майбутніх виборів до Верховної Ради. "У середовищі депутатського корпусу багато незадоволених, - каже Олександр Черненко. - Депутати очевидно будуть відмовлятися від цієї системи на місцевих виборах - і вже точно не будуть втілювати її на парламентських".

У плані законодавчого забезпечення реформ розгляд закону про парламентські вибори запланований на 2017-й рік. Але, на думку Черненка, дискусія про пропорційну систему з реальними відкритими списками вестиметься у Верховній Раді вже у найближчий рік.