Репресії почалися до виборів: експерти про методи Лукашенка
Микита Баталов | Ольга Капустіна | Анастасія Брунс
20 липня 2020 р.
Теперішня виборча кампанія у Білорусі відрізняється безпрецедентним тиском влади на опонентів Лукашенка, вважають німецькі експерти. Чи загрожують йому через це санкції?
Одна з основних особливостей цієї виборчої кампанії у Білорусі - високий рівень тиску влади на претендентів, на спостерігачів за виборчою кампанією та на учасників протестів, відзначають експерти.
"Раніше репресії були одразу після виборів, як в 2010 році. Щоб вони були до виборів, такого ми ще не бачили", - відзначила в інтерв'ю DW голова правозахисної організації "Європейський обмін" Штефані Шиффер (Stefanie Schiffer).
Шиффер вважає, що ситуація в Білорусі погіршується, а багатьох жителів фактично залякують. Із цим згоден і голова німецького відділу правозахисної організації Libereco Марко Фібер (Marco Fieber): "Найбільше нас дивує кількість затриманих напередодні виборів, до яких ще майже місяць. Починаючи з травня, затримані 900 людей. І знову є політв'язні - понад два десятки осіб".
Вибори без міжнародних спостерігачів?
Ще однією особливістю цих виборів може стати відсутність міжнародних спостерігачів, впевнена Штефані Шиффер. Так, 15 липня стало відомо, що ОБСЄ не надсилатиме своїх спостерігачів у Білорусь через відсутність запрошення.
"Такого раніше не було, міжнародні спостерігачі завжди брали участь. ЦВК Білорусі ухвалила це рішення через коронавірус. Але, в принципі, не дуже зрозуміло тоді, чому вибори проводити можна, а спостерігачів запрошувати - ні", - відзначила Шиффер.
Відмова у реєстрації опонентам Лукашенка
На думку експертки, ця виборча кампанія відрізняється від минулих тим, що одразу кілька опонентів Лукашенка не зареєстрували кандидатами в президенти і таким чином не допустили їх до подальшої участі у передвиборній кампанії. "І у випадку Бабарика, і у випадку Цепкала недопущення є сумнівним кроком з юридичної точки зору та позбавленням білоруських виборців їхніх прав. І на Заході, і серед білоруського населення виникає враження, що влада боїться", - додала Шиффер.
Обоє експерти звернули увагу на "жахливі" умови утримання громадян, арештованих за участь у вуличних акціях. У 2010 році Libereco проводила кампанію зі звільнення політв'язнів і нині організація має намір привертати увагу ЄС до ситуації в Білорусі, заявив Марко Фібер: "Є чутки про жорсткі умови утримання Тихановського. Ми не можемо цьому запобігти. Але ми хочемо, щоб білоруським чиновникам було зрозуміло, що в Європі прискіпливо за ними спостерігають".
"Зрозуміло, чому не допустили Бабарика. Він справді міг мобілізувати багатьох виборців. Що ж до Тихановської, яка нині - єдина справді опозиційна кандидатка, то вона, звісно, теж отримає голоси. Але вона не зможе закликати до протестів. Її чоловік у в'язниці, у неї діти, їй, як вона сама говорила, погрожували. У неї зв'язані руки", - додав Фібер.
Німецькі експерти не виключають впровадження європейських санкцій щодо Білорусі - так, як це вже було у 2010 році. "Ми сподіваємося, що до санкцій не дійде, що режим змінить своє жорстке ставлення. Навіть якщо це і звучить не дуже реалістично", - сказала Штефані Шиффер.
Минулого тижня низка депутатів Європарламенту та офіційних представників ЄС уже заявила про потребу розглянути можливість впровадження санкцій проти Олександра Лукашенка та його оточення. "Євросоюз повинен засвоїти урок із завчасного зняття санкцій у 2016 році та бути постійно готовим запровадити нові санкції", - відзначив голова делегації Європарламенту із відносин з Білоруссю Роберт Бедронь.
Офіційний Берлін теж уважно стежить за ситуацією, але поки висловлюється більш стримано. В інтерв'ю DW координатор уряду ФРН зі співпраці з Росією, Центральною Азією та країнами "Східного партнерства" Дірк Візе (Dirk Wiese) заявив: "Ми занепокоєні подіями у Білорусі та вимагаємо від білоруської влади допустити міжнародних спостерігачів. Усі інші рішення про порушення принципів чесних та вільних виборів ми обговорюватимемо з нашими європейськими партнерами.
Що треба знати про вибори президента Білорусі
Вибори президента Білорусі відбудуться 9 серпня. Про виборчу кампанію, яка вже принесла багато сюрпризів, - у фотогалереї DW.
Фото: picture-alliance/dpa/N. Fedosenko
П'ятірка кандидатів у президенти
За посаду президента Білорусі боротимуться п'ять осіб - стільки кандидатів зареєструвала ЦВК 14 липня після перевірки необхідних документів. Це дружина блогера-опозиціонера Сергія Тихановського Світлана, ексдепутатка Ганна Канопацька, лідер кампанії "Говори правду" Андрій Дмитрієв, голова партії "Білоруська соціал-демократична Громада" Сергій Черечень та чинний президент Олександр Лукашенко.
Фото: DW/P. Bykowski
Без Бабарика та Цепкала
Колишнього банкіра Віктора Бабарика, якого вважали одним з головних конкурентів Лукашенка, а також ексголову Парку високих технологій Валерія Цепкала не зареєстрували кандидатами в президенти. Голова ЦВК Лідія Єрмошина (на фото) зачитала листа з Комітету державного контролю, у якому стверджувалось, що Бабарико керував злочинним угрупованням, що відмивало гроші. Бабарико такі закиди спростовує.
Фото: DW/P.Bykowski
Протести і затримання
14 липня у всій країні відбулися несанкціоновані акції на підтримку Бабарика і Цепкала. Люди вийшли на вулиці Мінська, Пружан, Гомеля, Бреста, Солігорська, Бобруйська, Стовбців і Гродна. Під час розгону акцій міліціонери часто застосовували силу, били людей палицями й ногами. За даними центру "Весна", у білоруській столиці затримали 173 людей, у інших містах - ще кілька десятків осіб.
Фото: imago images/ITAR-TASS/N. Fedosenko
Підписи зібрали не всі
Спершу у президентських перегонах брали участь 15 осіб. Необхідні для висування у кандидати в президенти 100 тисяч підписів виборців зібрали групи шести претендентів. Ексголова Парку високих технологій Валерій Цепкало, за даними ЦВК, не зібрав потрібної кількості підписів. При цьому група Цепкала здала 160 тисяч підписів і має намір оскаржити відмову в реєстрації у суді.
Фото: picture-alliance/AP Photo/S. Grits
Особливості виборів-2020
Найбільший сюрприз цієї виборчої кампанії - участь у ній двох вихідців з номенклатури: вже згаданих Віктора Бабарика та Валерія Цепкала (на фото). Президент Олександр Лукашенко, що керує країною з 1994 року, балотується вже вшосте. Під час кампанії він неодноразово заявляв, що "країну ми їм не віддамо" - не уточнюючи, кому саме.
Фото: DW/P. Bykowskij
Вибори на тлі поширення коронавірусу
Серйозний відбиток на кампанію наклала пандемія COVID-19. Ставлення до неї у Лукашенка та його опонентів прямо протилежне. Глава держави неодноразово намагався применшити небезпеку пандемії, переконував, що найкраще від вірусу захищає горілка, баня й трактор, а на початку липня заявив, що вірус переможений. Його опоненти підкреслено дотримувались дистанції та носили маски.
Фото: picture-alliance/dpa/N. Fedosenko
Без соціології - "Психо3%"
Уперше вибори президента Білорусі відбуваються за відсутності інформації про електоральні рейтинги їхніх учасників. Деякі онлайн-ресурси провели нерепрезентативні опитування своїх відвідувачів. Лукашенко в них отримував близько 3%, сильно поступаючись і Бабарику, і Цепкалу. Влада опитування заборонила, а суперники президента зробили цифру 3% мемом.
Фото: Pawel Belous
Без статусної опозиції
Уперше за всю історію незалежної Білорусі традиційна опозиція не висунула свого представника на президентських виборах. Когорта партій і рухів намагалися шляхом праймеріз визначити так званого єдиного кандидата від демократичних сил. Ця процедура, у якій взяли участь п'ять претендентів, супроводжувалася скандалами, пов'язаними з голосуванням. А потім її зовсім скасували через пандемію.
Фото: DW/P. Bykowskij
Арешт та кримінальна справа Тихановського
З початку кампанії здійснюються прогнози, що влада діятиме на цих виборах за силовим сценарієм - максимального тиску на опонентів. 29 травня у Гродні під час протесту затримали відеоблогера Сергія Тихановського. Він хотів сам брати участь у виборах, але його групу ЦВК не зареєструвала - на відміну від групи його дружини Світлани. Після арешту щодо Тихановського порушили дві кримінальні справи.
Фото: picture-alliance/TASS/N. Fedosenko
Арешт та кримінальна справа Бабарика
18 червня затримали Віктора Бабарика та його сина Едуарда, голову виборчого штабу ексбанкіра. 19 червня пройшли акції солідарності з ними, близько 100 людей були затримані. 21 червня Віктору й Едуарду Бабарикам оголосили обвинувачення, конкретні статті КК не називали. Правозахисна організація Amnesty International визнала обох Бабариків та Сергія Тихановського в'язнями сумління.
Фото: picture-alliance/dpa/N. Fedosenko
Борсання Лукашенка
Президент Олександр Лукашенко заявив, що якщо він "поведеться демократично", то втратить країну та його "проклянуть". Кампанія Лукашенка, відзначають аналітики, сповнена протиріч. Він та його соратники звинувачують Росію у втручанні у вибори та говорять про "ляльководів з "Газпрому" й вище". Паралельно з такими заявами Лукашенко вже двічі зустрічався з Путіним.
Фото: picture-alliance/AP Photo/D. Lovetsky
Нові технології - Telegram і відеоблогери
Вибори-2020 дуже відрізняються від попередніх активним використанням цифрових технологій. Членів ініціативних груп набирали у мережі, там же домовлялися, де й коли можна поставити підпис за потенційного кандидата. Із зустрічей з ними, пікетів та акцій протесту проводилися прямі трансляції в YouTube, у Telegram розгорнулася справжня "війна" зливів, витоків, фейків та їхніх спростувань.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Wong
Європа закликає дотримуватись закону
Вибори призначені на 9 серпня. Голова європейської дипломатії Жозеп Боррель закликав Мінськ припинити "травлю та переслідування" кандидатів від опозиції та дозволити їм реалізувати їхні громадянські та політичні права. Після відмови у реєстрації Бабарика та Цепкала Боррель заявив, що цей крок Мінська "обмежив можливість громадян країни виявити свою волю та підриває демократичність виборів".