1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Вибір України: різкого повороту праворуч не сталося

Роман Гончаренко27 жовтня 2014 р.

Протягом багатьох місяців Росія попереджає про поширення "фашизму" в Україні. Парламентські вибори спростували цю теорію. Попередній результат: для ультраправих політиків - мало місця.

Злата Огневич та Олег Ляшко співають гімн України
Злата Огневич та Олег Ляшко співають гімн УкраїниФото: DW/R. Goncharenko

Колі у неділю, 26 жовтня, о 20-ій годині оприлюднювали результати екзит-полів, в Українському домі стояла мертва тиша. Великий екран зависав, на зображенні мойорів червоний хрест - повідомлення про помилку. Тут, у центрі Києва, передвиборний штаб Радикальної партії правого популіста Олега Ляшка. Ніхто не радів. Партія, схоже, отримала близько шести відсотків. Цього достатньо, щоб пройти в парламент. Але до цих дострокових парламентських виборів Ляшко був одним із фаворитів. Він явно розраховував на друге місце і двозначний результат.

Проте, 41-річний політик, здається, не здивований. Він спокійно вийшов до преси і для початку надав право голосу Златі Огневич. Голос у Злати красивий, як і вона сама. Рік тому співачка представляла Україну на пісенному конкурсі "Євробачення", тепер вона представлятиме в українському парламенті Радикальну партію Ляшка. Після того, як Злата виконала гімн України, Ляшко спокійно пояснює, що він приймає рішення виборців. "Хоча ми сподівалися на більше," - визнає він, але говорить про довіру виборців.

Високий злет, низьке падіння

Насправді, це більше схоже на провал. В літніх опитуваннях громадської думки "Радикальна партія" дряпала 20-відсоткову позначку. Тепер вона отримала приблизно стільки, скільки її лідер на президентських виборах у травні. Тоді з вісьмома відсотками він посів третє місце.

І все ж Ляшко вперше отримає власну фракцію в парламенті. Він зобов'язаний цим, очевидно, своєму таланту шоумена. Хоча в день виборів опитані DW на ділянках виборці називали Ляшка "політичним клоуном". Деякі крутили пальцем біля скроні, бажаючих голосувати за нього зустріти не вдалося.

Можливо, відносний успіх Ляшка пов'язаний і з допомогою впливових друзів, як стверджують його політичні опоненти. Прямих доказів цього немає, але є непрямі. Так, Ляшко був частим гостем на політичних ток-шоу. Це були телеканали, які контролюють бізнесмени з оточення колишнього президента України Віктора Януковича. Державне російське телебачення також запрошувало Ляшка в популярні ток-шоу розповісти про Україну.

Український Жириновський

Олег Ляшко народився в 1972 році в Чернігові на півночі України. Він виріс у дитячому будинку в скромних умовах. Навчався в ПТУ, пізніше закінчив харківський вуз. Його шлях у політику пройшов через пресу: Ляшко був редактором в різних маловідомих газетах.

Під час "Помаранчевої революції" у 2004 році він підтримував опозицію і вступив у партію колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко "Батьківщина", від якої в 2006 році був вперше обраний до парламенту. Спостерігачі у Києві описують його як талановитого оратора і шоумена. Ляшка часто порівнюють зі скандальним російським політиком, лідером ЛДПР Володимиром Жириновським.

Олег Ляшко на виборчій дільниціФото: Reuters/Valentyn Ogirenko

Час правого популіста

У 2010 році Ляшко був виключений з фракції Тимошенко. Причиною стало те, що він проголосував разом з проросійською Партією регіонів. Відтоді Ляшко розробив свій власний політичний проект - Радикальну партію. На виборах 2012 року вона набрала близько одного відсотка голосів, але Ляшко переміг в одномандатному окрузі. Вже тоді він почав використовувати вила як свій фірмовий знак.

Під час опозиційних протестів минулої зими Ляшко приєднався до протестуючих. Він демонстрував близькість до народу, любив фотографуватися на барикадах. Після російської анексії Криму він відчув, що його час настав. Ляшко їздив на Схід України і перед об'єктивами телекамер влаштовував полювання на проросійських сепаратистів. Він допитував їх, лаяв, не гидував застосовувати силу і явно отримував від усього цього задоволення.

Але за кілька тижнів до виборів українські соціологи зафіксували падіння популярності Ляшка. Можливо, він зашкодив собі сам, коли в одному зі своїх останніх виступів на ТБ пообіцяв "звільнити всіх співробітників пенсійного віку, щоб дати дорогу молодим". Під час економічної кризи літні українці виживають завдяки тому, що продовжують працювати.

Лідер партії "Свобода" Олег ТягнибокФото: Reuters

Свобода втрачає половину мандатів

Розчарування попередніми результатами виборів мають відчувати і націоналісти з партії "Свобода". Згідно з опитуваннями громадської думки, вони отримали трохи більше п'яти відсотків. Це вдвічі менше, ніж два роки тому. Спостерігачі не виключають, що в кінцевому підсумку партії не вистачить голосів.

Якщо це відбудеться і "Свобода" не пройде за партійними списками, вона буде представлена ​​в парламенті кандидатами-мажоритарниками. Однак у будь-якому разі зліт "Свободи" на українському політичному небосхилі, схоже, закінчено. Навряд чи з таким результатом партія зможе зберегти свої крісла в уряді, вважають оглядачі в Києві.

"Правий сектор" за бортом

Повний провалом завершився перший похід до парламенту і для ультраправої партії "Правий сектор". Схоже, вона отримала один-два відсотки підтримки виборців. Партія, яка описує свою ідеологію як "український націоналізм", була заснована лише навесні цього року з різних груп. Серед її членів були також радикально налаштовані молоді люди, які вели вуличні бої з міліцією під час акцій протесту минулої зими.

Однак провал "Правого сектора" на виборах не став сюрпризом. Партія майже не вела виборчу кампанію. Більшість її членів воюють з проросійськими сепаратистами як добровольці у східній Україні.

Утім, спостерігачі у Києві вважають, що не це є головною причиною поразки. А те, що й обидві праві популістські сили, такі як "Радикальна партія" та "Свобода", а також праві екстремісти з "Правого сектора", мабуть, для більшості українців не є привабливими політичними силами.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW