Після виводу радянських військ з Афганістану його жителі відчували ейфорію, пригадує 61-річний учитель із Кабула Ахмад. "Ми думали, що віднині матимемо не лише два ісламських свята на рік, а і третє, котре ми можемо святкувати, - розповідає він. - Тоді ми ще не могли здогадуватися, які нещастя чекають на нас. Коли афганці почали розбивати одне одному голови, про свято більше не було мови".

Те, що у багатьох афганців у той час узагалі був святковий настрій, демонструє, наскільки ненависною мала бути для них радянська окупація. Адже катастрофічна радянська військова операція в Афганістані - котра почалася 1979 року, аби підтримати боротьбу прокомуністичного режиму в Кабулі проти зростаючого повстанського руху, - залишила після себе спустошену країну, п’ять з половиною мільйонів біженців та до півтора мільйони вбитих афганців.

Кабул у залежності - як учора, так і сьогодні

Через 25 років після виводу радянських військ країну збираються покинути міжнародні сили сприяння безпеці (ISAF) НАТО. Попри значні відмінності між двома інтервенціями - першу міжнародна спільнота засуджувала, а другу санкціонувала - є між ними й паралелі.

Як і після виводу радянських військ, уряд у Кабулі залишатиметься залежним від постійної підтримки ззовні. Як довго і чи взагалі він протримається без значної військової підтримки з-за кордону, велике питання. Знавці афганської політики, серед яких і Ґюнтер Кнабе, скептичні щодо цього. "За відсутності сил на кшталт ISAF, котрі стримують насильство, прогресивні сили в Афганістані повинні будуть розраховувати лише на себе. Я дуже сумніваюся в тому, що вони тоді протистоятимуть екстремістам і зможуть зберегти ті незначні досягнення, які є на даний момент", - коментує аналітик.

Більше жертв серед сил безпеки та цивільного населення

Одним зі своїх досягнень ISAF називає навчання афганської поліції та армії - загалом 350 тисяч чоловік (серед яких є й жінки), достатньо підготовлених для того, аби перебрати на себе відповідальність за безпеку в країні.

Однак ситуацію важко назвати стабільною. За даними останнього звіту федерального уряду Німеччини щодо ситуації в Афганістані, у 2013 році кількість загиблих представників афганських сил безпеки у порівнянні до 2012-го збільшилася удвічі і склала близько 4600 осіб. Водночас, за даними ООН, зросла і кількість жертв серед цивільного населення: у 2013 році в Афганістані загинуло майже 3000 мирних жителів, що на сім відсотків більше, ніж 2012-го.

"Афганське суспільство залишається незмінним"

З огляду на ці побоювання НАТО хоче зберегти в Афганістані на 2014 рік зменшену військову вишкільну місію та - з боку США - сили спецпризначення для боротьби з військовими екстремістами. Мова йде загалом про 10 тисяч чоловік. Німецький Бунденсвер також хоче взяти участь у місії подальшого вишколу афганської армії, залишивши у країні від 600 до 800 солдатів.

Однак поки що президент Афганістану Хамід Карзай не поспішає підписувати наступну угоду з питань безпеки із США, котра необхідна як передумова діяльності НАТО у країні. На думку Ґюнтера Кнабе, поведінка афганського президента не віщує нічого доброго майбутньому країни. "Звільнення полонених із військової в’язниці в Баграмі, здійснене проти чітко висловленої волі американців, демонструє одне: афганські сили присутні там і залишаються там, західні сили йдуть, тоді як афганське суспільство залишається незмінним".

Наскільки стабільними є інституції?

Незмінною, на думку багатьох західних оглядачів, залишається передусім всюдисуща корупція, котра у зародку придушує державотворення в Афганістані. Однак стосовно стабільності політичних інституцій афганські оглядачі висловлюються оптимістично.

Доцент одного з приватних університетів у Кабулі Акрам Арефі порівнює нинішню ситуацію із тією, що панувала 25 років тому. "Радянські війська залишили країну у той час, коли у ній панував владний вакуум, котрий не міг бути заповнений. З іншого боку усі афганці та політичні групи були озброєні, що призвело до боротьби та політичного ворожнечі між ними. Цього разу це інакше. Афганістан має функціонуючий уряд", - відзначає оглядач.

Підтримка громадянського суспільства

Міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр нещодавно підбив підсумки західної місії в Афганістані. Багатьох "високих цілей", поставлених на її початку, досягнуто не було, констатував політик. Однак він підтвердив наміри Німеччини продовжувати участь у врегулюванні ситуації в Афганістані задля збереження досягнутого.

За словами Штайнмаєра, за останні 12 років вдалося досягти прогресу у питаннях шкіл та інфраструктури, у ситуації жінок та дівчаток, а також базового медичного забезпечення. "Це заслуговує на захист, за це ми повинні відповідати", - заявив голова німецького МЗС.