Торстен Дікгауз сидить у широкому кріслі. М'які подушки з усіх боків мають допомогти йому розслабитися і сконцентруватися на своїх думках. Дікгаузу випало непросте завдання: зіграти у шахи лише силою власної думки, не рухаючи при цьому фігури руками.

«Я дуже схвильований. Я вже 20 років граю в шахи, але завжди робив це на шаховій дошці. А тепер комп'ютер просто буде зчитувати та направляти мої думки на фігури. Це для мене зовсім новий досвід», - каже учасник експерименту.

Процедура відбуватиметься з використанням електроенцефалографії, що дозволяє вимірювати електричну активність мозку. Комп'ютер записує коливання електричних імпульсів у корі головного мозку. Для цього перед початком гри Дікгауз вдягає спеціальний шолом із безліччю отворів. Керівник експерименту Міхаель Танґерманн приєднує до них електроди. Саме вони і вимірююють електричну активність мозку гравця. Але ці сигнали дуже слабкі, каже науковець.

Не фантастика

«Пристрої фіксуватимуть усі коливання, які відбуватимуться всередині, і передаватимуть їх на електронні пристрої. А математичні алгоритми відфільтрують потрібні сигнали, які й покажуть нам думки пана Дікгауза».

Наступний хід – випробування комп'ютерної програми. Комп'ютер обирає шахову фігуру, а Торстен Дікгауз має сконцентрувати на ній всі свої думки. Якщо вона починає блимати, це означає, що він зосередився і сигнал його мозку достатньо сильний. Через півгодини програма зможе без проблем розуміти електричну активність мозку шахіста.

«Дослідження показали, що у 83% випадків комп'ютер відрізняє обрану фігуру від інших, які на цей момент є поза увагою гравця», - пояснює Танґерманн.

Перед кожним ходом гравець обирає фігуру і напрям її руху. Потім комп'ютер виконує його вказівку. На 22-му ході першу «телепатичну» партію виграв Дінкгауз. Таке відкриття у майбутньому має допомогти людям, які не можуть ні розмовляти, ні рухатися. За допомогою подібних методів вони зможуть, наприклад, силою думки керувати й іншими пристроями. А звичайна гра в шахи означатиме для них навіть щось більше.

«Опитування серед інвалідів показали, що вони будуть дуже раді можливості пограти. Тут йдеться і про бажання якось відволіктися, і про прагнення просто зробити щось корисне». Разом з тим, гра в шахи розвиває логіку. Торстен Дінкгауз залишився задоволений грою.

«Обіграти комп'ютер – це завжди приємне відчуття. Але виграти в комп'ютера силою думки – це було просто супер», зізнається шахіст.

Автор: Томас Гітх, Ярослава Кобинець

Редактор: Наталя Неділько