Питання внесення "ДНР" та "ЛНР" до списку терористичних організацій - на порядку денному у Брюсселі. Із закликом розглянути це питання напередодні до колег звернувся міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс. Крім того, депутат Європарламенту Чарльз Теннок (Європейські консерватори і реформісти) надіслав депутатське звернення до уповноваженої ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Федерики Могерині із закликом обговорити цю ініціативу на засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС, що проходить у четвер, 29 січня. Про це Теннок повідомив у розмові з DW. На переконання Чарльза Теннока, "включення цих так званих "республік" до міжнародних списків терористичних організацій матиме не лише символічну цінність - визнання їх тим, чим вони є -, але й надасть правове обґрунтування факту, що російський уряд допомагає міжнародному тероризмові, що заборонено конвенціями ООН", - зазначив депутат.

Верховна Рада цього тижня в першому читанні ухвалила поправки до законів, що визначають порядок визнання організацій терористичними. Після завершення юридичних процедур, Київ зможе невдовзі з чистим сумлінням звертатися до європейських партнерів з вимогою про офіційне визнання "ДНР" та "ЛНР" терористичними утвореннями. Відповідні заклики до міжнародної спільноти вже пролунали від постпреда України в ООН Юрія Сергєєва та прем'єр-міністра Арсенія Яценюка.

Іміджевий ефект

Станом на листопад Євросоюз вніс до санкційних списків 119 осіб, причетних до дестабілізації ситуації на Сході України та анексії Криму, серед яких є і низка ватажків самопроголошених республік. За даними ЗМІ, після кривавих подій у Волновасі та Маріуполі санкційний список ЄС може бути знову розширено. Натомість процес внесення організації до "чорного списку" терористичних у ЄС є складнішим і тривалішим. В підсумку, як і у випадку прямих санкцій, це дозволяє ЄС заморожувати активи цих організацій на території Євросоюзу та обмежувати пересування, але також несе, передусім, потужний іміджевий ефект - організацію визнають терористичною на міжнародному рівні.

Зараз у "чорному списку" ЄС перебуває 47 груп з різних куточків світу. В МЗС України сподіваються, що ЄС тепер не обмежиться лише розширенням індивідуальних санкцій, і самопроголошені "республіки" на Донбасі таки опиняться у "чорному" товаристві поруч з "Аль-Каїдою", "Аум Шінрікьо", "ХАМАСом" та "Хезболлою"."Це не тільки декларація або жест - це запускає і серйозні механізми щодо санкцій та переслідування цих організацій в правовому полі", - пояснив у коментарі DW речник українського зовнішньополітичного відомства Євген Перебийніс.

Різний рівень ефективності

Про ефективність перебування у "чорному списку" терористичних організацій ЄС можна судити на прикладі палестинських фундаменталістів з "ХАМАСу". Організація, яка нині контролює Газу, потрапила 2003-го року до "чорного" списку після років ракетних обстрілів ізраїльських міст та десятків кривавих терактів, в тому числі в громадському транспорті. Ракетних обстрілів і терактів це не спинило, але "ХАМАС" відтоді неодноразово намагався оскаржити своє перебування у списку. Востаннє - у грудні 2014-го суд загальної юрисдикції ЄС постановив виключити організацію з "чорного списку", але це рішення вже заблокували на рівні міністрів закордонних справ країн ЄС.

На думку ж експерта з питань безпеки берлінського філіалу Європейської ради з міжнародних відносин Ґустава Ґресселя, включення донбаських сепаратистів до "чорного списку" буде менш ефективним."Звичайно, це піднімає планку на рівень вище і відкриває кілька нових інструментів впливу, - сказав Ґрессель в інтерв’ю DW, "Але в підсумку - головною силою підтримки для сепаратистів залишається Москва, яка і надалі маскуватиме свої контакти з ними. Європейська сторона матиме невеликі шанси проконтролювати усі рухи", - пояснює він.

Ґрессель зазначає, що у такому рішенні біло б "більше піару, ніж змісту", адже метою будь-яких санкцій і "чорних списків" є не лише ізоляція терористів, але й заохочення поміркованих сил. "Таких я на Донбасі не бачу", - каже експерт і проводить прямі паралелі діяльності "ДНР" та "ЛНР", що "годуються" з Москви з ліванськими фундаменталістами з "Хезболли", які спираються на політичну й фінансову підтримку Ірану та Сирії. "Але у випадку "Хезболли", ця організація відіграє важливу роль у політичному житті країни. Тож тут може здійснюватися формальний тиск на владу - не включати "Хезболлу" в офіційне життя Лівану. Тому присутність "Хезболли" у "чорному списку" ЄС має реальні наслідки. В Україні ж ці організації не відіграють жодної ролі в офіційному політичному житті, отже цей механізм не є ефективним", - оцінює він.

Непрямий, але діалог

Відмінність ситуації і в тому, що сепаратисти узурпували владу на частині української території. І хоча в МЗС України підкреслюють, що не ведуть з сепаратистами прямих переговорів, у відомстві все ж визнають, що повністю відмежуватися від контактів з ними неможливо. "Терористи захопили в заручники, якщо образно сказати, величезну частину території і мільйони українських громадян. Для того, щоб припинити вбивства громадян і руйнування інфраструктури, певний діалог з ними слід вести, але непрямий", - каже Євген Перебийніс.

Опитані DW експерти та посадовці прогнозують, що домогтися включення "ДНР" і "ЛНР" до "чорного списку" терористичних організацій ЄС буде непросто - рішення, яке має ухвалюватись консенсусом може заблокувати, приміром, новий уряд Греції. До слова, у ПАРЄ днями відхилили відповідну поправку до резолюції про визнання донбаських сепаратистів терористичними організаціями, пославшись, серед іншого і на те, що "ЛНР-ДНР" не перебувають у списках визнаних світовою спільнотою міжнародних терористичних організацій.