Київська влада та історики визначилися, де у Бабиному Яру в Києві побудують меморіал Голокосту. Загальна площа майбутнього меморіалу становитиме близько 77 тисяч квадратних метрів.
Реклама
Наглядова рада благодійного фонду Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" під час прес-конференції у четвер, 19 жовтня, оголосила, де саме на території Бабиного Яру розміститься майбутній меморіальний комплекс. Технічно під меморіал відведено дві ділянки: на одній буде безпосередньо розташований музейно-меморіальний комплекс - її площа становить близько 22 тисяч квадратних метрів. Друга ділянка - це паркова зона, яка стане продовженням меморіалу, - вона займає площу біля 55 тисяч квадратних метрів.
Меморіал Голокосту мають побудувати до 2021 року, до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру. Він межуватиме з історичною територією єврейського кладовища з одного боку, а з іншого виходитиме до Алеї Мучеників, де 29-30 вересня 1941 року нацисти розстріляли близько 30 тисяч київських євреїв.
За юдейським законами та українським законодавством
За словами голови Наглядової ради фонду Натана Щаранського, головна проблема у виборі ділянки під меморіал полягала в тому, що на території Бабиного Яру розташовано кілька кладовищ. А юдейський закон галаха забороняє будувати будь-що на місці поховань. Експертну оцінку ділянки для меморіалу дали в організації "Атра Кадіша", яка опікується збереженням старих єврейських поховань, та Комітеті зі збереження єврейських кладовищ. Місце для майбутнього будівництва благословив і головний рабин Ізраїлю Давид Лау.
Історик Тімоті Снайдер: чому трагедія Бабиного Яру десятиліттями була у забутті (30.09.2016)
01:07
Натан Щаранський також запевнив, що всі дії зі створення цього музейного комплексу "узгоджені з українськими законами", а сам проект - "відкритий, і кожен його етап широко обговорюватиметься з громадськістю та науковцями".
Парк буде збережено
Мер Києва Віталій Кличко, який особисто патронує проект зі зведення меморіального центру, запевнив, що будівництво не призведе до знищення паркової зони в Бабиному Яру. Як зазначив член Наглядової ради фонду Александер Квасневський, зведення даного меморіалу "утвердить Україну у світі як демократичну і відкриту державу".
За словами Щаранського, участь у конкурсі на проект майбутнього меморіалу візьмуть найвідоміші архітектори світу, тому "його будівництво стане благоустроєм для цього району Києва і лише підвищить його вартість". Конкурс на проект меморіалу офіційного оголосять 21 листопада. Сума бюджету цього проекту поки що не відома. Як повідомили DW у Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр", для збору коштів на проект створять фандрайзингову компанію. "Все фінансування будівництва відбуватиметься прозоро і відкрито", - запевнили у фонді.
Масові розстріли часів Другої світової: досі багато "білих плям" (29.09.2016)
03:35
This browser does not support the video element.
Незабуті жертви Голокосту: фоторепортаж з Бабиного Яру
У Києві на території Бабиного Яру проходить виставка робіт німецько-італійського фотографа Луїджі Тоскано "Проти забуття", приурочена до 75-х роковин трагедії. На ній представлені портрети людей, які пережили Голокост.
Фото: DW/A. Magazowa
Незабуті жертви Голокосту
У ці дні в Україні згадують жертв трагедії, яка сталася 75 років тому в Києві на території Бабиного Яру. 29-30 вересня 1941 нацисти розстріляли тут 33 771 єврея. Однак точне число убитих в Бабиному Яру досі невідомо, оскільки під час масових розстрілів не враховувалися діти віком до трьох років. На цьому фото - один з портретів, представлених на виставці.
Фото: DW/A. Magazowa
Дедалі менше свідків
Загалом, відповідно до джерел, в урочищі Бабин Яр було розстріляно від 100 до 200 тисяч осіб: радянських військовополонених, підпільників, душевнохворих, євреїв, ромів, караїмів, дітей. Десятки років радянська пропаганда замовчувала масштаби трагедії Бабиного Яру. Врятуватися від смерті в Бабиному Яру зуміли 29 осіб. Але з кожним днем число свідків тієї трагедії стрімко зменшується.
Фото: DW/A. Magazowa
Проти забуття
Фотовиставка Луїджі Тоскано називається "Проти забуття". У Києві представлено 50 з 200 портретів людей, яким вдалося пережити Голокост. Тоскано зустрічався зі своїми героями передусім у Німеччині, Україні, в Ізраїлі, РФ, США. На цьому фото - момент установки експонатів на одній з алей Бабиного Яру.
Фото: DW/A. Magazowa
DW/A. Magazowa
Життя і долі
Широкоформатні (1,8 х 3 метри) фото розміщені уздовж двох головних алей державного історико-культурного заповідника "Бабин Яр". В одній частині представлені портрети українських жертв Голокосту - євреїв і так званих "остарбайтерів". По інший бік - жертви Голокосту з інших країн.
Фото: DW/A. Magazowa
Луїджі Тоскано і його виставка
Німецько-італійський фотограф Луїджі Тоскано виріс в родині заробітчан. В юності йому довелося працювати покрівельником, охоронцем, мити вікна. Луїджі каже, що складні ситуації надихнули його стати фотографом. Самостійно засвоївши мистецтво фотографії, він почав розповідати про людські долі за допомогою фото. "Проти забуття" - один з його наймасштабніших проектів.
Фото: DW/A. Magazowa
Трагедія Бабиного Яру
Восени 2015 року фотовиставка була вперше презентована в будівлі Старої пожежної вежі в Маннгаймі. Портрети були виставлені у вікнах будівлі. Після Бабиного Яру в Києві виставка відправиться до Дніпра та Львова. "Тут, в епіцентрі трагедії 20-го століття, виставка Луїджі Тоскано тримає живою пам'яттю про минуле, яке нам не дозволено забути", - зазначив глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр.
Масові розстріли 29-30 вересня 1941 року в Бабиному Яру - жахлива трагедія. Тільки за офіційними даними, за дві ночі було знищено понад 30 тисяч євреїв, серед яких було багато дітей. "Емоційно мені було дуже складно працювати над цією виставкою, - розповідає фотограф Тоскано. - За кожною фотографією - ціле людське життя. Ніхто не повинен бути забутий".
Фото: DW/A. Magazowa
Щоб жити
Здзіслав Звінярскі народився у Варшаві в 1926 році. Після варшавського повстання в 1944 році його заарештували і відправили до концтабору Дахау. Він пережив марш смерті. Потім Звінярскі був в концтаборах Маннгайм-Зандхофен, Кохендорф і Нацвейлере-Штрутгоф. В останньому він перебував до закриття табору в березні 1945 року. Це фото було зроблено незадовго до його смерті у вересні 2014 року.
Фото: DW/A. Magazowa
Живі свідки
Василь Михайлівський - один з київських героїв фотовиставки Луїджі Тоскано. Наприкінці вересня 1941 року Михайлівського від розстрілу в Бабиному Яру врятувала його няня, показавши свій паспорт, де було вканзано, що вона - українка. Це вже третє ім'я чоловіка. До окупації його звали Цезарем Кацем, няня назвала його Василем і дала своє прізвище - Фомін. Михайлівським він став в прийомній родині.
Фото: DW/A. Magazowa
Культура пам'яті
"Особливо мені запам'яталися слова однієї з героїнь, - згадує Тоскано. - Це була Сюзан Черняк. Вона сказала, що, якщо люди забувають своє минуле, то вони заслуговують його повторення". Сюзан Черняк народилася у Відні в 1922 році. У 20 років її разом з матір'ю відправили в Терезієнштадт. У 1943 вони виявилися в Освенцімі. Через два роки - концтабір Равенсбрюк. Сюзан пережила і марш смерті.
Фото: DW/A. Magazowa
Кожен четвертий
Створення єдиного меморіального комплексу трагедії Бабиного Яру для України досі залишається проблемою. Це ж стосується і створення єдиного освітнього циклу, який був би присвячений Голокосту на території України. Історик Борис Забарко стверджує, що кожен четвертий український єврей став жертвою Голокосту.
Фото: DW/A. Magazowa
Не можна вбити пам'ять
Активно над створенням меморіального комплексу почали працювати лише в останні роки. На сьогоднішній день на території державного культурно-історичного заповідника "Бабин Яр" проведено реставраційні роботи, встановлено освітлення, лавки, облагороджені зелені зони. З'явилися і пам'ятники жертвам розстрілів у Бабиному Яру.
Фото: DW/A. Magazowa
Кибитка ромів
Першим жертвам трагедії в Бабиному Яру, ромам, окремий пам'ятник був встановлений лише у вересні 2016 року. У вересні 1941 року в урочищі розстріляли 5 циганських таборів.