США знадобилося три роки на оприлюднення правил проведення операцій із залученням ударних безпілотних літальних апаратів (БПЛА) у війні з тероризмом. Саме на цьому постійно наполягали критики. Тож уряд у Вашингтоні нарешті опублікував перелік цих інструкцій - Presidential Policy Guidline - утім, лише після позову правозахисної Американської спілки захисту громадянських свобод.

У приписах, що існують із 2013 року, пояснюються передумови використання бойових безпілотників. Так, президент США Барак Обама має особисто погодити подібні операції, якщо, приміром, серед військових існують розбіжності щодо їхньої доцільності. Ідеться в інструкціях і про те, що під час операцій із залученням таких БПЛА має панувати "певність", що терористи, проти яких спрямований авіаудар, дійсно перебувають у даному місці. Крім того, документ вимагає забезпечити, аби внаслідок проведення операцій не було жертв серед мирних жителів.

Жертви серед цивільних

Але чи дотримуються цих інструкцій на практиці? Упродовж тривалого часу США не публікували жодних даних щодо того, скільки цивільних загинуло від ударів дронів. У липні 2016 року уряд у Вашингтоні вперше оприлюднив дані приблизної кількості жертв серед мирних жителів унаслідок операцій, здійснених за допомогою безпілотників із 2009-го по 2011 роки. Згідно з цими даними, за межами територій, охоплених збройними конфліктами, такі операції коштували життя загалом 116 цивільним. Однак правозахисники вважають це число занадто заниженим.

Адвокатка з США Дженніфер Гібсон координує роботу британської неурядової організації Reprieve у питаннях безпілотників. Вона нарікає, що наведена статистика смертей не структурована за роками, країнами чи самими ударами з повітря. Тож незалежні організації не мають змоги оцінити ці дані.

"Право на самозахист"

Вашингтон пояснює застосування ударних БПЛА у війні з тероризмом, посилаючись на закріплене в міжнародному праві "право на самозахист". Утім, американські дрони застосовують і в тих країнах та на територіях, де США офіційно не беруть участі у війні, приміром, у Пакистані, Лівії, Сомалі або Ємені.

Той факт, що три роки поспіль дані інструкції були недоступними для суспільства, дуже непокоїть Дженніфер Гібсон. Хоч саме оприлюднення документа є, на її думку, позитивним сигналом, адже це крок у напрямку до більшої прозорості. Однак загалом цього замало, констатує вона. "Ми не маємо інформації про те, чи ці приписи взагалі виконуються", - зазначає експертка. У цілому Гібсон ставить під сумнів такий спосіб війни з тероризмом. "Коли програма загалом не легальна, тоді правила не суттєві", - наголошує вона.

"Бюрократичне вирішення"

Експерт з питань політики безпеки берлінського фонду "Наука і політика" Марсель Діков називає оприлюднення інструкцій "бюрократичним ерзац-заходом". "Це - спроба бюрократичного вирішення проблеми, яка насправді є етичною та правовою", - зазначає він. Адже ці інструкції не пояснюють, чи є здійснювані США удари безпілотників легітимними і легальними, пояснює експерт.

У 2014 році неурядова організація Reprieve натомість опублікувала власну доповідь про операції з залученням ударних дронів. Ось результат: для того, аби знищити 41 "ціль", тобто тих, хто був у списках терористів, безпілотники вбили загалом 1147 осіб.

Брак інформації

Опубліковані інструкції також не дають відповідей на всі питання щодо застосування США ударних БПЛА. "Дещо так і залишилось невідомим", - каже Марсель Діков у розмові з DW. Так, не зрозуміло, чому когось обирають "ціллю" і звідки надходить інформація, за якою здійснюється така кваліфікація. Окрім того, уряд у Вашингтоні не надає інформацію про те, хто загинув у ході операцій із залученням дронів, зазначає експерт.

"Чи може демократична держава взагалі мати списки тих, хто підлягає "ліквідації"?" - запитує Дженніфер Гібсон. На її думку, це одне з найважливіших питань, які разом із США має поставити собі і Європа. Залишаються також питання того, чи є застосування ударних безпілотників узагалі стратегічно правильним і чи сприяє воно безпеці США, додає Гібсон.