Викрадене мистецтво "колекції Ґурлітта" у Бонні та Берні
Ольга Войтович | Юлія Гітц
3 листопада 2017 р.
Виставки картин з так званої "колекції Ґурлітта" відкрилися одразу у двох містах - Берні та Бонні. Доробки з унікальної колекції поціновувачі прекрасного побачать уперше.
"Портрет молодої жінки" Тома Кутюр. Цю картину нещодавно виявили у "колекції Ґурлітта" і тепер демонструють у Бонні. Фото: Reuters/W. Rattay
Реклама
У Німеччині вперше презентували роботи з так званої "колекції Ґурлітта". Йдеться про полотна відомих художників, заборонених у нацистській Німеччині, а також про картини, які нацисти відібрали у єврейських родин. Виставка відкрилась у Бонні.
"Конфісковане"мистецтво
На виставці у боннському Федеральному виставковому залі (Bundeskunsthalle) представлені картини Клода Моне, Макса Бекмана (Max Beckmann), Альбрехта Дюрера (Albrecht Duerer) та Пітера Брейгеля. Як припускають фахівці, більшість з 250 робіт були конфісковані у єврейських родин. Тож шедеври відомих митців представлені разом з біографіями цих людей.
Макс Бекманн. "Пляжне кафе у Зандворті"Фото: VG Bild-Kunst, Bonn 2017
"Нині шість робіт були чітко визначені як "викрадене мистецтво". Багато робіт все ще досліджуються, і вони так само можуть виявитися викраденими", - заявив Reuters куратор виставки Райн Вольфс (Rein Wolfs)
З-поміж картин з "колекції Ґурлітта", презентованих у Бонні, і нещодавня знахідка - "Портрет молодої жінки", написаний французьким художником-академістом Томасом Кутюр (Thomas Coutures). Свого часу полотно націонал-соціалісти конфіскували у приватного колекціонера єврейського походження. Ймовірно, йдеться про французьского державного та політичного діяча Жоржа Манделя.
Одночасно із Бонном шедеври з "колекції Ґурлітта" демонструють і у Музеї витончених мистецтв у швейцарському Берні, який отримав твори мистецтва у спадок від їхнього попереднього власника - Корнеліуса Ґурлітта.
"Після прийняття спадщини для усіх почалися складні часи", - розповідає віце-президент Bern Art Museum Foundation Марсель Брюльгарт (Marcel Brülhart). За його словами, дослідження походження картин виявилося складнішим, ніж очікувалося, а витрати - захмарними.
Август Маке. "Пейзаж з вітрильними човнами"Фото: Bundeskunsthalle
На виставці, що відкрилася у Берні в четвер, 2 листопада, представлено близько 150 робіт. На відміну від Бонна, більшу увагу там приділили так званому "дегенеративному мистецтву", саме так мистецтво модернізму свого часу охрестили нацисти. Це, зокрема, роботи експресіоністів Отто Дікса та Франца Марка.
Після виставки у Берні твори мистецтва мають повернутися до Німеччини і залишатимуться там до встановлення їхнього походження.
Шедеври художників зі світовим іменем, представлені на виставках - це лише частина зі знайдених у 2012 році в одній з мюнхенських квартир творів. Їх у себе вдома ховав Корнеліус Ґурлітт, якому картини дісталися у спадок від батька, Гільдебранда Ґурлітта (Hildebrand Gurlitt). Він був одним з небагатьох арт-дилерів, офіційно уповноважених нацистським режимом та тих, хто скуповував твори художників-модерністів у єврейських колекціонерів. У колекції налічується майже півтори тисячі творів мистецтва, вартість яких оцінюють у десятки мільйонів євро.
Викрадене мистецтво: світ вперше побачить колекцію Ґурлітта (02.11.2017)
02:05
This browser does not support the video element.
Втрачене мистецтво: роботи з колекції Ґурлітта
25 зображень творів мистецтва з колекції Ґурлітта опублікували днями в інтернеті на порталі lostart.de. Їхніх власників сподіваються знайти, адже картини могли бути вкрадені. DW показує вибрані світлини.
Фото: Staatsanwaltschaft Augsburg/dpa
25 картин із "мюнхенського скарбу"
Дрезденець Вільгельм Лахніт (1899-1962) намалював акварель "Чоловік і жінка у вікні" в 1923 році. Це одна з картин колекції Корнеліуса Ґурлітта, які були знайдені в Мюнхені. Зображення 25 з них опублікували на порталі lostart.de, аби швидше знайти власників. Усі ці картини могли бути вкрадені.
Фото: Staatsanwaltschaft Augsburg/dpa
"Пара" Ганса Кристофа
Акварель "Пара" Ганса Кристофа (1901-1992) було створено в 1924 році. Дрезденський митець належить до менш відомих художників ХІХ століття, хоча свого часу товаришував із тими, чиї імена й нині добре відомі - Отто Диксом, Вільгельмом Лахнітом та Отто Ґрибелем. Вони теж мешкали і працювали в Дрездені.
Фото: Staatsanwaltschaft Augsburg/dpa
"Чернець" Кристофа Фолля
Кристоф Фолль (1897-1939) на початку ХХ століття був упливовим німецьким скульптором та графіком, поки націонал-соціалісти не знищили його кар´єру. Роботи Фолля оголосили "дегенеративним мистецтвом". Знайдену в Мюнхені картину "Чернець" він намалював у 1921 році.
Художник і графік Бернгард Кречмар (1889-1972) мешкав і працював у Дрездені. Коли саме він створив акварель "Трамвай", невідомо. Чимало його робіт націонал-соціалісти свого часу назвали "дегенеративним мистецтвом" і вилучили. Бомбардування Дрездена в 1945 році було для Кречмара особливо спустошливим, бо багато його робіт згоріли за одну ніч.
Фото: Staatsanwaltschaft Augsburg/dpa
"Дитина за столом" Отто Ґрибеля
Маляр і графік Отто Ґрибель (1895-1972) створював агітаційні "летючі листки" та плакати для Комуністичної партії Німеччини. Він відкрито висловлювався у своїх арт-роботах проти армії. За це націонал-соціалісти знищили багато витворів митця. Акварель "Дитина за столом", точна дата створення якої невідома, пережила складні часи в колекції Ґурлітта.
Фото: picture-alliance/AP(Ausschnitt)
Малюнок Оґюста Родена та "Дресирувальниця" Отто Дикса
Окрім малюнка без дати від Оґюста Родена (1840-1917), серед опублікованих зображень спливла "Дресирувальниця" Отто Дикса (справа), акварель 1922 року. Отто Дикс (1891-1969) був відомим критиком свого часу. У 1934 році йому заборонили працювати й виставляти свої роботи, які оголосили "дегенеративним мистецтвом". Сотні картин Дикса вилучили з німецьких музеїв.
Художник і графік Конрад Феліксмюллер (1897-1977) належав, як Отто Дикс та Отто Ґрибель, до Дрезденського сецесіону - критично налаштованої щодо суспільного ладу мистецької групи. Акварель "Пара на природі" була створена в 1924 році. Стиль Феліксмюллера називають реалізмом. Націонал-соціалісти і його відносили до "дегенеративного мистецтва".
"Базиліка Сан-Джустіна на площі Прато делла Валле " від Антоніо Каналетто
Антоніо Каналетто (1697-1768) - італійський маляр, якого цінують за детальні зображення міських краєвидів. Для роботи він використовував "камеру обскура" - попередницю фотоапарата. На естампі, знайденому в колекції Ґурлітта, зображено Падую. Роботу створено у другій половині ХVIII століття.
Фото: Staatsanwaltschaft Augsburg/dpa
"Розмова маврів на терасі" Ежена Делакруа
Ежен Делакруа (1798-1863) малював полотна з великим драматичним ефектом. Його вважають найважливішим представником художнього романтизму у Франції. Серед доробку Делакруа є як монументальні картини на історичні теми, так і натюрморти з портретами. Корнеліус Ґурлітт зберіг малюнок художника, зроблений олівцем. Без дати.
Фото: Staatsanwaltschaft Augsburg/dpa
"Краєвид долини Сени" Теодора Руссо
Теодор Руссо (1812-1867) малював просто неба. Живописцю важливо було створювати роботи, які б точно відповідали побаченому. У мюнхенській колекції знайшовся малюнок без дати, створений Руссо понад Сеною.
