Аграрії, виробники продовольства й торгівельнi мережi вимагають від держави запровадити продовольчі картки на «соціальні» види продукцiї. Пiд вiдповiдним зверненням до президента Януковича підписалися голови низки галузевих об’єднань і асоціацій, у тому числі пекарі, виробники молочної продукції та підприємці сфери птахівництва. Автори звернення прогнозують подальше подорожчання харчових продуктів, зокрема з огляду на глобальні економічні процеси.

З таким прогнозом погоджується й експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Максим Борода. В інтерв’ю Deutsche Welle аналітик привітав ініціативу продавати такі основні продукти, як молоко або хліб, за картками для бідних. Дотації держави на базові продукти харчування Борода називає доцільною альтернативою «ручному» регулюванню цін з боку уряду. «Ціни, приміром, на соціальні сорти хліба обмежуються державою. Але ж виробники хліба не будуть працювати собі у збиток. Якщо немає можливості продавати за ринковою ціною, залишається лише погіршувати якість хліба. Я гадаю, що в погіршенні якості хліба ніхто не зацікавлений», - зауважує експерт.

Гроші на дотації є. Треба лише скоротити численні пільги

Спроби обмежувати зростання цін адмiнiстративними заходами в минулому вже не раз призводили до значних втрат виробників i торгівельних мереж, констатують у своїй заяві галузеві об’єднання. Обмеження цін на продукти харчування критикує й Максим Борода. Експерт переконаний, що збитки виробників лише погіршують ситуацію на ринку. Втручання держави виправдане, на думку Бороди, лише у випадках очевидних спекулятивних явищ, приміром, таких, як нещодавній стрибок цін на гречку.

Як заявив президент Української аграрної конфедерації Леонiд Козаченко, дотації на продовольство для малозабезпечених верств населення коштуватимуть державі 2-3 мільярди гривень. За словами Козаченка, картки для бідних потрібно було би видати кожному п’ятому українцю. Економіст Максим Борода переконаний, що кошти на дотації в держави є. «Резерви для покриття цих видатків є всередині самої системи соціального забезпечення, яка в Україні нині дуже неефективна. Якщо порівняти соціальні видатки у співвідношенні до ВВП, то Україна опиниться на рівні найбільш соціально розвинених країн - таких, як Швеція або Франція. ВВП в Україні хоч і значно менший, але кошти на соціальні видатки варто було би використовувати значно більш ефективно», - наголошує експерт. На думку Максима Бороди, за нинішньої непрозорої, роздутої системи пільг кошти далеко не завжди отримують найбільш нужденні українці.

Дорожнеча продовольства: глобальний процес

По всьому світу ціни на продовольство зросли до найвищих за останні два роки показників. Протягом серпня, за даними ООН, харчі подорожчали на п’ять відсотків. Причиною такої тенденції фахівці називають подорожчання пшениці, цукру та насіння соняшника. Зокрема врожай пшениці через посуху у липні та сильні дощі у період жнив скоротився по всій Європі. А Росія через нищівні пожежі взагалі заборонила експорт зерна.

Наслідки вже відчувають на собі європейські споживачі. Зокрема в Німеччині, за даними статистичного відомства, ціни на продукти харчування зросли майже на шість з половиною відсотків порівняно із вереснем минулого року.

Автор: Євген Тейзе

Редактор: Христина Ніколайчук