1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Вирішення газової суперечки

Олександр Савицький16 червня 2014 р.

Київ шукає шляхи замінити російський газ європейським та не поспішає піддаватись тискові Москви. Експерти по-різному оцінюють можливості завершення чергової російсько-української газової суперечки.

Газосховище поблизу Стрия
Фото: Reuters

Росія "відхилила газовий компроміс з політичних причин", впевнений український прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, який вже доручив уряду підготувати законопроект про надзвичайний стан в енергетичному секторі. Про свідоме бажання Москви створити кризу говорить також глава "Нафтогазу України" Андрій Коболєв. Цієї ж думки дотримується і колишній уповноважений Президента України з енергетичної безпеки Богдан Соколовський. В інтерв'ю DW Соколовський, зокрема, зауважив, що українській державі нині слід використати момент, аби замінити російський газ на європейський. "Росія сьогодні виступає агресором проти України, а з агресором не може бути жодної співпраці", - заявив експерт.

Втрачений час

Соколовський вважає, що Києву слід діяти рішуче, оскільки минулі два місяці були втрачені для пошуку альтернативи російському газу в Європі. "Росії під час безрезультатних газових переговорів і так вдалося вивести проблему газопостачання із загального контексту українсько-російських відносин. Тепер Москві важливо спровокувати нестабільний транзит газу до ЄС через територію України, подати Україну як ненадійного партнера, бо саме цього найбільше боїться Європа", - сказав Соколовський.

До речі, прес-служба "Газпрому" вже заявила, що "Єврокомісія була заздалегідь попереджена про можливі перебої з транзитом газу в разі, якщо" Нафтогаз України "буде несанкціоновано відбирати газ з транзитних потоків". Однак Богдан Соколовський впевнений, що Україна зможе забезпечити надійний транзит газу до європейських країн.

Суд чи компроміс?

На думку експерта, Київ може не боятися і рішень Стокгольмського арбітражу за позовом "Газпрому" про стягнення з "Нафтогазу України" заборгованості в 4,5 мільярда доларів. Адже Росія ще в квітні в односторонньому порядку денонсувала Харківські угоди 2010 року, які передбачали пільгове газопостачання України в обмін на подовження терміну базування Чорноморського флоту Росії на українській території. "Уряд даремно виплатив "Газпрому" 500 мільйонів в рахунок якихось нічим юридично не підтверджених боргів, де-факто визнавши недійсний контракт на постачання газу", - зазначив Соколовський.

Як відомо, Україна готує зустрічний позов, вимагаючи стягнути з "Газпрому" шість мільярдів "переплати за газ, що його російський монополіст постачав "Нафтогазу України" від 2010 року". Щоправда, експерт київського Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук застерігає від судової тяганини з російською стороною. "Москва заявляє, що Крим відійшов Росії і що їй відтепер нема за що надавати знижку Україні за базування її флоту. Тобто, Україні доведеться втягуватись у суперечку, чи належить їй Крим. А це не є компетенцією арбітражу в Стокгольмі", - пояснив DW Корольчук. На його думку, Харківські угоди були політичним рішенням, яке не стане розглядати арбітраж, бо його функцією є розв'язання корпоративних суперечок.

Газовий бізнес навпаки: Україну можуть врятувати реверсні поставки блакитного палива

04:10

This browser does not support the video element.

Виходом з цієї ситуації Корольчук все ж бачить компроміс між "Газпромом" і "Нафтогазом України". Першим кроком до нього, вважає експерт, могло б стати погашення українською компанією газового боргу. "ЄС нам дуже допоміг отримати від Міжнародного валютного фонду два мільярди доларів для розрахунку за газовими боргами. Домовлятися з "Газпромом" все одно доведеться, тому краще б це зробити, не чекаючи рішення міжнародного арбітражу", - сказав Корольчук.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW