Американська компанія XCoal Energy & Resources відправила у понеділок, 21 серпня, першу партію антрацитового вугілля до України, обсягом 85 тисяч тонн. Згідно із укладеним у липні цього року контрактом між українським ПАТ "Центренерго" та XCoal Energy & Resources, Україна має придбати в американської компанії до кінця поточного року близько 700 тисяч тонн вугілля. Ціна першої партії у 85 тисяч тонн становить 113 доларів США за тонну, однак в подальшому вона може зазнати змін, зокрема, і у бік зниження.

Однак ціна американського вугілля, навіть попри помітне зростання вартості цього палива на світових ринках в останні півтора року, викликала чимало запитань. У червні виконуючий обов'язки директора компанії "ДТЕК Енерго" заявив, що підприємство імпортує антрацит з Південно-Африканської Республіки за ціною близько 100 доларів США за тонну. Хоча й цю ціну Андрій Герус, колишній член Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, називав завищеною.

DW вирішила з'ясувати, наскільки виправданою є ціна палива зі Сполучених Штатів та чи дійсно воно допоможе зміцнити енергетичну незалежність України.

Висока якість

Усі опитані DW експерти зазначають - в якості американського вугілля немає жодних сумнівів. Голова програми енергетичних досліджень Ради зовнішньої політики "Українська призма" Андрій Чубик пояснює, що західні компанії дотримуються жорстких стандартів щодо ключових параметрів антрацитового вугілля - зольності та вмісту сірки. За ними американське вугілля навіть краще за те, яке звикли використовувати в Україні. Директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко додає: якість палива, що його пропонують американці, є зависокою для українських електростанцій. "Через це постачальник фактично змушений робити мікс із власного вугілля та певних категорій відсіву, аби підлаштувати його під наші потреби", - зазначає Харченко.

Утім, Чубик додає - конструктивні особливості українських електростанцій, що планувалися під доступний антрацит з Донбасу, зовсім не означають, що американське вугілля не підходить українській стороні. Думку Чубика підтримує і президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар. "Напевне, люди, зацікавлені у продажі палива з окупованих територій та Росії, будуть, як і раніше, розповідати, що американський антрацит не горить в українських печах, але ми пам’ятаємо, що те ж саме розповідали про вугілля з Південної Африки, яке потім у цих печах швидко зникло", - іронізує експерт.

Питання обсягів

У жовтні минулого року в міністерстві енергетики прогнозували потребу України в антрациті на 2017 рік в обсязі 9,5 мільйона тонн, з яких 4,2 мільйона мав забезпечити імпорт. Однак уже в травні цього року міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик заявив про зниження потреби в антрациті на поточний рік до 7 мільйонів тонн, а до 2019 року, пообіцяв міністр, Україна стане повністю незалежною від вугілля антрацитових марок. 

Як зазначив в.о. генерального директора ПАТ "Центренерго" Олег Коземко під час оголошення контракту з XCoal Energy & Resources, в 2018 році обсяги поставок американського антрациту можуть зрости до 2 мільйонів тонн. З огляду на це імпорт зі США може суттєво закрити потребу України в антрациті.

Дороге задоволення

Щодо ціни за першу партію вугілля зі Сполучених Штатів, то усі експерти погоджуються із тим, що вона є порівняно високою для українського ринку. Однак Михайло Гончар зазначає, що аргумент ціни був би актуальним не за обставин війни із Росією. На його думку, максимально можлива диверсифікація постачань вугілля, щодо якого Київ зараз залежить від Москви, є питанням енергетичної безпеки. Із цим погоджується і Чубик, на думку якого РФ може в будь-який момент перекрити надходження в Україну не лише вугілля з власної території та Донбасу, але й, наприклад, з Казахстану. "Тому аналізувати ціну варто не лише з точки зору ринкової вигоди, але й з точки зору безпекових та геополітичних реалій", - пояснює експерт.

Олександр Харченко додає, що купівля американського вугілля може стати додатковим аргументом у налагодженні відносин Києва із Вашингтоном, адже відродження американської вугільної галузі було однією із обіцянок президента США Дональда Трампа. Втім, за умов тієї кризи, в якій, за словами експерта, зараз ця галузь опинилася в Сполучених Штатах, Україна могла б отримати для себе й набагато вигідніші умови. Але український уряд, вважає Харченко, від самого початку зробив усе, аби цього не сталося. Замість того, щоб провести аукціони, українська сторона, вочевидь, просто погодилася на найвищу ціну, яку американці вважали за потрібне запропонувати, зауважив Харченко.