У грудні уряд планує провести експеримент - запровадити непрямі методи оцінки доходів громадян, які претендують на соцдопомогу. Це передбачає оцінку доходів і витрат з тим, щоб “індивідуально оцінити достаток кожної матері”. Цей метод вже застосовують у Волинській, Кіровоградській та Чернігівській областях. За оцінками чиновників, результати перевірок там показали – лише кожна четверта мати-одиначка справді потребує допомоги, а реальні доходи трьох інших дозволяють їм обходитися без допомоги. Тепер, як заявив міністр соцполітики Сергій Тігіпко, експеримент поширять на всю країну. Це пояснюють браком коштів у держбюджеті.

Перевірятимуть, зокрема одиноких матерів, інспектори управлінь праці і соцзахисту опитуватимуть сусідів про доходи мам-одиначок. Виплати не призначатимуть тим жінкам, які мають кондиціонер, сучасний велосипед, скутер, посудомийну машину, хто робить ремонт з використанням дорогих будматеріалів. Ще інспектори мають цікавитись співмешканцями таких жінок і квартирантами, породистими тваринами та отриманням грошових переказів. Низка жіночих, правозахисних організацій, серед яких центру «Ла Страда – Україна» занепокоєні намірами уряду й готують відкритого листа до Мінсоцполітики.

Ініціатори звернення називають експеримент незаконним та несправедливим, вважають, що держава втручатиметься у приватне життя. Представниця західноукраїнського центру "Жіночі перспективи" Марта Чумало зауважує, що постанова стосується не лише самотніх матерів - йдеться й про допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку і малозабезпечених. За її словами, якщо говорити про самотніх матерів, то постанова стосуватиметься лише найбільш незахищених, які претендують на 50 відсотків від прожиткового мінімуму і подають довідку про доходи. Марта Чумало підрахувала: йдеться про виплати в розмірі 150-450 гривень.

При чому тут «породисті пси»?

Експерт посилається на Європейську Конвенцію з прав людини, де зазначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції: “Цікавою є згадка про співмешканця, адже те, що одинока мама має співмешканця ще не означає, що він має обов’язок утримувати дітей. Тобто, держава навіть пробує втрутитися в особисті стосунки”. Радниця прем'єр-міністра з ґендерних питань Лариса Кобелянська в коментарі Deutsche Welle зауважує, що так урядовці зазіхають на права дітей, які не залежать від статку батьків. Вона наголошує, що допомога у даному разі призначається дитині, яка живе у неповній сім‘ї і це ніяк не повинно корелюватись з наявністю “породистих домашніх тварин”.

“До речі, наскільки я пам‘ятаю, урядовці позиціонували свою політику щодо допомоги дітям як таку: гроші мають «йти за дитиною». Якщо це гроші для дитини, то жодних інших підтверджень щодо права на них не повинно виникати”, переконує Кобелянська. Вона теж готує подання з цього приводу до глави уряду, міністра соцполітики й уповноваженої з прав людини. На її думку, якщо дозволити використати обмеження цих виплат, наступним кроком може стати сегрегація у виплаті на новонародженого, «декретних» й іншої допомоги. Крім того, на думку Лариси Кобелянської, опитування сусідів і збір подібної інформації – це повернення не лише у глибокий тоталітаризм, а наближення до часів репресій: “Висновки щодо реальних доходів з «аналізу сміття» у свій час активно використовували у КДБ”. Експертка зауважує, пропонований «експеримент» є свого роду зазіханням на “презумпцію невинуватості” матері-одиначки.

Що допоможе самотнім мамам?

Директор Центру соціальних і гендерних досліджень "Нове життя" Євгенія Луценко каже, що дослідження проблем матерів-одиначок показало - всім бракує коштів, а держдопомога мізерна. Голова «Жіночого консорціуму України» Марія Алексеєнко вважає, що для одиноких мам та татусів більш актуальною, ніж питання грошової допомоги, є підтримка близького соціального оточення, а також стабільна робота і заробіток. Оскільки вони є єдиними годувальниками в родині, втрата роботи робить їх надзвичайно вразливими.

“Якщо ті працюють на держпідприємстві, то там їх трудові права більш-менш захищені. Але у приватних компаніях часто людину скорочують ніби «за власним бажанням», на справді ж її примушують до звільнення в односторонньому порядку, і тоді працюючий батько чи мама залишається сам на сам із проблемою безробіття, та ще й не може претендувати на соцдопомогу”, - каже Алексеєнко. Вона преконана, що роль держави має полягати у забезпеченні дотримання трудових прав з боку працедавців, а також у роз’ясненні громадянам їх прав, щоб зменшити їх вразливість у трудових правовідносинах.

Всім дітям – однакові виплати

Безробіття, потребу оплачувати дитсадочки, залежність від соцдопомоги називає головними проблемами у цій сфері екс-директор департаменту сімейної та ґендерної політики Мінсім"ї, молоді та спорту Елла Ламах. Вона сказала DW, що на її думку, вихід – платити всім однаково на дитину, не зважаючи, чи одна мама й тато, чи ні. За її спостереженнями, багато родин вирішують не розписуватись, а отримувати кошти від держави, адже немає де працювати, або просто розраховуючи на додаткові гроші. Ламах нарікає, сама держава створила цей прецедент, коли зручно бути мамою-одиначкою. Тож на її думку, контроль за соцвиплатами має бути, щоправда не у формі опитування сусідів.

Марія Алексеєнко погоджується, що контроль має бути зрозумілим, об’єктивним та не надмірним. Вона зауважує: із системою соцвиплат, які на сьогодні існують в Україні, часто легше відмовитися від неї загалом – зважаючи на кількість довідок, яку необхідно зібрати.

Автор: Ольга Веснянка
Редактор: Євген Тейзе