Мінськ: Марш "Чорнобильський шлях" перенесли на робочий час
Павлюк Биковський | Аніта Грабська
17 квітня 2017 р.
Білоруській опозиції дозволили провести 26 квітня демонстрацію "Чорнобильський шлях", але в іншому місці та в інший час, ніж просили організатори. В опозиції це назвали знущанням над пам'яттю загиблих від катастрофи.
Реклама
Організаторам традиційного маршу пам'яті "Чорнобильський шлях", запланованого в Мінську на середу, 26 квітня, дозволили розпочати акцію не о 18:30, як просили заявники, а о 14:00. Місцем збору замість майданчика перед Театром опери та балету визначили територію біля будівлі Національної академії наук. Організатори хотіли закінчити демонстрацію перед Чорнобильською каплицею, але влада столиці Білорусі замість цього запропонувала провести мітинг у Парку дружби народів.
Про це в інтерв'ю DW у понеділок, 17 квітня, повідомив відповідальний секретар оргкомітету зі створення партії "Білоруська християнська демократія" (БХД) Денис Садовський. "На будь-які запитання вони (чиновники. - Ред.) відповідають, що не уповноважені нічого обговорювати, рішення ухвалено, і ми повинні його виконувати", - розповів Садовський після зустрічі з представниками Мінського міського виконкому.
"Чорнобильський шлях" відбудеться у робочий час
Перенесення демонстрації на робочий час у будній день Денис Садовський назвав знущанням над пам'яттю людей, які загинули внаслідок Чорнобильської катастрофи. "Зрозуміло, що о другій годині дня в робочий день жодну нормальну акцію провести неможливо, і саме з тією метою, щоб ми якомога менше людей могли зібрати на цю акцію, я переконаний, що міськвиконком і ухвалював це рішення про перенесення часу проведення демонстрації", - заявив він у інтерв'ю DW.
Денис Садовський також повідомив, що 18 квітня оргкомітет акції обговорить відповідь Мінського міського виконкому. За словами політика, рішення буде важким. Після силового розгону демонстрантів, які зібралися 25 березня в Мінську на "День Волі",проведення несанкціонованого заходу - тяжкий вибір, а виконання рішення міської влади не дозволить провести "Чорнобильський шлях" у нормальному форматі, наголосив Садовський.
Оргкомітет цьогорічного "Чорнобильського шляху" створили 30 березня. До нього увійшли представники Партії "Білоруський молодіжний фронт" (БНФ) та її молодіжної структури "Моладзь БНФ", "Об'єднаної громадянської партії", білоруської партії "Зелені", руху "За Свободу", оргкомітету БХД, кампанії "Кажи правду" та руху солідарності "Разам".
Заявку на проведення "Чорнобильського шляху" організатори подали до міськвиконкому 3 квітня.
Насування чорнобильської арки: два тижні в одній хвилині (29.11.2016)
01:21
Фоторепортаж: Чорнобильська зона через 30 років після трагедії
Після аварії на ЧАЕС, яка сталася 26 квітня 1986 року, із зони навколо неї було евакуйовано понад 115 тисяч осіб. Про життя "зони відчуження" через 30 років після трагедії - у фоторепортажі DW.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Чорнобильська зона відчуження
Після чорнобильської катастрофи виникла необхідність контролю над територіями, які зазнали найбільшого забруднення - це міста Чорнобиль і Прип'ять. Через зараження довгоживучими радіонуклідами цю зону закрили для вільного доступу. Нині в Чорнобилі розташоване підприємство з управління зоною відчуження, там же проживає до 2800 працівників підприємств, що будують укриття для саркофага.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Чорнобильська АЕС
У 1970-х роках в Чорнобильському районі почалося будівництво першої атомної електростанції в Україні. Чорнобильська атомна електростанція (ЧАЕС) розташована в 3 кілометрах від Прип'яті і 18 кілометрах від Чорнобиля. ЧАЕС виробляла десяту частину електроенергії України. Повністю зупинили ЧАЕС тільки в кінці 2000 року. Зараз триває будівництво нового укриття над зруйнованим 4-им енергоблоком.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Чорнобиль - адміністративний центр зони
До аварії в Чорнобилі проживало 12,5 тисячі осіб, всі вони були евакуйовані через кілька днів після трагедії. На даний момент місто входить у 30-кілометрову зону відчуження і є її адміністративним центром. Персонал підприємств, що тут працюють, проживає в занедбаних багатоквартирних будинках Чорнобиля. При перетині кордонів зони відчуження всі зобов'язані проходити дозиметричний контроль.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Арка - нове укриття для саркофага
Для ліквідації аварії було задіяно понад 600 тисяч осіб. Основним їх завданням було будівництво бетонного саркофага для 4-го енергоблоку. Під дією зовнішніх факторів і радіації старе укриття почало руйнуватися, що несе небезпеку - там досі зберігається близько 200 тонн радіоактивних речовин. Нова арочна споруда повинна повністю накрити саркофаг і дозволити його частковий демонтаж.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Евакуація - сподівались, що лише на три дні
Через кілька днів після аварії відбулась евакуація населення з 30-кілометрової навколо Чорнобильської АЕС. З собою дозволяли брати тільки найнеобхідніше, обіцяли що за три дні всі повернуться додому. Але досі рівень радіоактивного зараження дуже високий, що не дозволяє зняти обмеження в зоні.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
"Самосели", або місцеві жителі
Через деякий час після аварії та евакуації частина місцевих жителів під різними приводами поверталися до рідних домівок. Цих людей стали називати "самоселами". На сьогоднішній день в зоні проживає близько 180 самоселів: 80 осіб у Чорнобилі і ще близько 100 в селах 30-кілометрової зони.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Автолавка з продуктами двічі на місяць
Самосели проживають в чотирьох селах Чорнобильської зони. Люди живуть на своїх хуторах, вирощують овочі та фрукти, збирають гриби в лісі і п'ють воду з колодязів. З комунальних послуг у них - тільки електрика. Раз на місяць листоноша розвозить пенсії, двічі на місяць приїздить мобільна продуктова крамниця. Зупиняється автолавка на подвір'ї в Марії Олександрівни (на знімку).
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Зона екзотичного туризму
Щорічно Чорнобильську зону відчуження відвідує кілька тисяч туристів-екстремалів. До початку збройного конфлікту на сході України серед туристів-іноземців лідирували росіяни. Нині найбільше туристів - з Польщі, Чехії та США. На знімку - харчування туристів у службовій їдальні в Чорнобилі.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Секретний об'єкт "Дуга-1"
Возять туристів і на колишній радянський секретний об'єкт "Дуга-1" - це радіолокаційна станція для виявлення пусків міжконтинентальних балістичних ракет. Вона так ніколи й не вступила повноцінно в бойове чергування. Конструкція з антен - 700 метрів завдовжки і 150 метрів заввишки. Після аварії на ЧАЕС станцію законсервували, згодом частково демонтували й вивезли обладнання.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Прип'ять - місто-привид
Місто розташоване на березі однойменної річки Прип'ять в 3 кілометрах від ЧАЕС. Саме воно піддалося найбільшому забрудненню через аварію. Населення Прип'яті складало 47,5 тисяч осіб, всі були евакуйовані наступного дня після катастрофи. Навіть після робіт з дезактивації рівень забруднення радіонуклідами залишається занадто високим, тому місто визнали непридатним для життя.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Від "радянської гордості" до мертвої землі
Атомоград Прип'ять мав стати гордістю радянської України. Для працівників ЧАЕС були створені максимально комфортні умови. Нині ж тут як у сюрреалістичному кіно: вулиці заросли деревами, вікна без шибок, у багатьох будівлях обвалилися внутрішні перекриття. Зараз у місті діє лише спецпральня, станція фторування і знезалізнення води, а також гараж спецтехніки ЧАЕС. У місті не проживає жодної людини.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
"Ковш смерті"
Так званий "ковш смерті" - є однією з візитівок нинішнього міста Прип'ять. Ковш використовувався під час ліквідації наслідків аварії безпосередньо в четвертому енергоблоці ЧАЕС. Випромінювання від цього елемента техніки навіть у кількох метрах від нього перевищує норму в десять тисяч разів. Доторкатися до "ковша смерті" заборонено.