Англомовна версія інтернет-енциклопедії «Вікіпедія» в середу, 17 січня, тимчасово не працювала. Упродовж доби відкривалася лише чорна сторінка з написом «Уяви собі світ без вільного доступу до знань». Також низка інших великих веб-порталів цього дня обмежили доступ до своїх ресурсів. Пошукова машина Google хоча й працювала, але на знак протесту розмістила на своїй сторінці чорну цензурну балку й звернулася із закликом до користувачів: «Скажіть конгресу: будь-ласка, не цензуруйте мережу».

Таким чином інтернет-компанії висловили незгоду з двома законопроектами, які планує ухвалити американський конгрес. Обидва документи стосуються боротьби з інтернет-піратством. Передусім ідеться про нелегальне завантаження фільмів і музичних відео-кліпів, розміщених на закордонних серверах. Автори законопроектів сподіваються, що це допоможе захистити робочі місця в самій Америці. Така ідея знайшла широку підтримку з боку американських депутатів та американської розважальної галузі.

Однак, на думку інтернет-товариства, нові правила, які пропонується запровадити, заходять занадто далеко. Згідно з ними, «Вікіпедія» та Ко. мають нести відповідальність за зміст усіх сторінок, посилання на які вони розміщують у себе. Реалізувати такі вимоги - вкрай дорого й майже неможливо, заявляють критики. На їхню думку, такі закони «знищать вільний інтернет». Вони виступають також проти блокування інтернет-сторінок шляхом маніпулювання системою доменних імен, яка є головною складовою інтернету.

Білий дім на стороні критиків

Кілька днів тому на бік критиків став президент США Барак Обама. У блозі Білого дому з'явилися кілька зауважень, висловлених його радниками. Не можна допустити, щоб боротьба з інтернет-піратством призвела до онлайн-цензури законних дій і перешкодила інноваційному розвитку наших динамічних підприємств як великих, так і малих, заявив, зокрема, президентський радник з питань кібербезпеки Говард Шмідт. Речник президента Джей Карні, в свою чергу, вказав на необхідність боротьби з інтернет-піратством на закордонних сторінках, але водночас наголосив, що така боротьба не повинна обмежувати свободу інтернету.

Такий масштабний протест, судячи з усього, вразив американських депутатів. Газета Washington Post повідомила з посиланням на республіканського речника палати представників Джона Бьонера, що більше нема єдиної думки стосовно подальшої долі законопроекту. За даними видання, чимало депутатів змінили свою думку й почали підтримувати противників законопроекту. Оглядачі не виключають, що тепер ці два суперечливі документи відправлять на доопрацювання.

Автор: Кристіна Берґманн / Володимир Медяний
Редактор: Дмитро Каневський