Територія природних заповідників, національних парків та інших резерватів, які б мали охоронятися державою, за останні п'ять років катастрофічно зменшилася. Згідно з кадастровою картою України, яку цього року вперше відкрили для публічного доступу, доволі великі площі цих недоторканих за законом земель були віддані або під забудову, або під господарську діяльність.

У звіті про стан заповідників, який українські екологи нещодавно оприлюднили в часописі "Екологія. Право. Людина", вказано, що наймасштабніший "дерибан" відбувся в Криму. Зокрема, за словами голови харківської екологічної групи "Печеніги" Сергія Шапаренка, за 10 років з території Ялтинського заповіднику "тишком-нишком" вилучено майже 400 гектарів земель, здебільшого під забудову: "Ялта відома своїм специфічним субтропічним кліматом, який допомагає в лікуванні захворювань дихальної системи. Але якщо так триватиме далі, Ялті загрожує втрата статусу міста-курорту".

Кричущі факти наводить DW заступник голови "Національного екологічного центру України" Олексій Василюк по Київській області. За його словами, зі 194 природних резерватів у 28 активно роздають землі приватним особам. "Це різні площі - від 10 соток до 600 гектарів. Один заповідник узагалі повністю відданий під забудову. Після наших звернень порушили 12 кримінальних справ. Але ділянки так і не повернули".

Різні схеми привласнення

Практично в кожному з досліджених екологами природних резерватів виявлено різного роду порушення закону про природно-заповідний фонд: вирубують вікові дуби, заповідні території перетворюють на сільськогосподарські угіддя, видобувають корисні копалини і навіть влаштовують ралі на джипах і квадроциклах посеред реліктових лісів. "Це все призводить до руйнування екосистеми. Це незаконно. У мене таке враження, що урядовці опікуються не питаннями охорони природи, а тим, як максимально не заважати бізнесу освоювати заповідні території", - обурюється голова харківської екологічної групи "Печеніги" Сергій Шапаренко.

А заступник голови "Національного екологічного центру України" Олексій Василюк додає, що втрати держави від такого "господарювання" настільки великі, що оцінити їх неможливо. Він проводив підрахунки на прикладі заповідника "Нагорний кряж" у Луганській області. "Якщо цю степову територію, на якій росте приблизно 18 рослин, занесених до "Червоної книги", будуть активно освоювати, то штраф за знищення, приміром, тільки лишайнику з кожного гектару становить близько 380 мільйонів гривень".

Але найбільш загрозливим екологи вважають відсутність у можновладців бажання створювати нові природно-заповідні території та намагання скасовувати існуючі. Безпрецедентним екологи вважають судове рішення від 2010 року, яким було скасований указ попереднього президента про створення першого в Луганській області національного парку "Сіверсько-Донецький".

Суспільство має відреагувати

Минулого року київського захисника "Голосіївського національного парку", який активно виступав проти забудови одного з урочищ, тяжко поранили невідомі. 2008 року в Херсонській області велася активна кампанія за створення національного парку "Нижньодніпровський" і проти котеджної забудови цих територій. 6 сільських голів, які активно підтримували ідею парку, чомусь опинилися під слідством за різними кримінальними справами.

За словами Василюка, це тільки окремі факти, які свідчать про те, що ситуація навколо заповідників потребує негайного втручання суспільства. Шапаренко вважає, що уряд має негайно відновити всю систему державного контролю за заповідниками, яка за останні два роки була "майже повністю знищена" в результаті проведення адміністративної реформи. Свій звіт про катастрофічний стан заповідних територій зі своїми вимогами і рекомендаціями екологи надіслали керівництву країни.