За проект "The Weight of Light" ("Вага світла") кельнському дуету світлодизайнерів Андреасу Мукселю та Мартіну Гессельмаєру присудили першу премію конкурсу Light Art Award у 10 тисяч євро. Міжнародну премію в галузі світлового мистецтва вручають за використання світла як художнього засобу, пояснюють у Центрі міжнародного світлового мистецтва в місті Унна, що запровадило нову нагороду.

Тут, у приміщеннях "Lindenbrauerei", де до 1979 року зберігали бочки з пінявим пивом, сьогодні господарюють дизайнери-"освітлювачі". Шедеврами лауреатів нової премії можна помилуватися, коли спуститись до підземного царства колишньої броварні: в 2001 році лабіринт із підземних переходів, комор і холодильних камер перетворився на Центр світлового мистецтва.

Дух індустріальної доби все ще витає в приміщеннях музею. Залишені тут рейки нагадують про часи, коли ними перевозили важелезні барила. У підвалі, де Андреас Муксель і Мартин Гессельмаєр розгорнули свій світловий витвір, темно й холодно, та склепінні стелі було наче спеціально створено для інсталяції світлодизайнерів.

Експериментальне світло

Дві спущені зі стелі світні "синусоїди" наче летять у просторі. Зазвичай їх використовують як джерело спокійного, відбитого світла. Світлодіодні стрічки зручно кріплять за дзеркалами або полицями - їх можна використовувати в будь-якому важкодоступному місці.

"The Weight of Light" - це експеримент, мета якого - проілюструвати "гравітацію світла". Подібно до світляків ритмічно біжать вогники звивистими смугами. Іноді вони завмирають й одночасно голосно "зітхають" за допомогою двох дистанційно керованих динаміків. Інсталяція художнього дуету існує паралельно в реальному і віртуальному режимі - швидкість руху світла світлодіодними стрічками регулюють за допомогою комп’ютера.

Чилієць Іван Наварро, який здобув друге місце у світловому конкурсі, вивчає тонку межу між порядком та абстракцією. Його стихія - усталені суспільні символи, що їх він подає поза звичним контекстом. "Traffic" - інсталяція з підвісних світлофорів, що освітлюють приміщення по черзі червоним, жовтим і зеленим. За задумом Наварро, його світлофори - це урок, що його він хоче отримати завдяки кондиціонуванню нашої соціальної поведінки.

Освітлення думки

Іншим шляхом іде митець із Кельна Дірк Фолленбройх, який здобув "бронзу" міжнародного конкурсу світла. Себе він називає світлодизайнером-концептуалістом. Осяяння - ось у чому суть, підморгує він. Його інсталяцію розташовано поруч із роботою переможців. Охочі взяти участь у незвичному експерименті вдягають навушники, за допомогою яких "зчитуються" їхні думки. Електрод чіпляють до вуха, спеціальний сенсор - до лоба, і думки "піддослідного" трансформуються у світлові промені.

Фантастика тут стає реальністю: спостерігачі в цілковитому шоці. Залежно від ступеня зосередженості піддослідного, приміщення вибухає кольорами: синій свідчить про високий рівень концентрації, зелений - про середній, а червоний - про низький. Упродовж лише однієї секунди інформацію зчитують кілька разів.

Осяяння, обнадіює Дірк Фолленбройх, відбувається лише в тому разі, коли "піддослідний" сягає найвищого ступеня зосередженості, на рівні медитації. Той, хто бажає побачити всі фази його інсталяції, має позбутися всього баласту, марних думок і налаштуватися лише на одне - не думати ні про що.

"Електроди реєструють цю зміну, "фарбуючи" думки в ультрафіолетовий колір", - пояснює він. Якщо сильно забажати й налаштуватися, можна на мить зробити проекцію віртуального малюнку галактики на стіні приміщення. Лише силою волі, контролем над власними думками. Адже медитативний стан цілком вимірюваний, підсумовує Дірк Фолленбройх.

Всі учасники вперше репрезентують свої роботи в Центрі міжнародного світлового мистецтва в Унні. Тож усі, хто прагне осяяння, можуть цілком розраховувати на допомогу володарів світла.