1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Спорт

«Володарі сердець» - Шальке 04 з Гельзенкірхена

17 серпня 2010 р.

Мабуть, немає другого німецького клубу, де б бажання перемоги у чемпіонаті було настільки сильним, як у ФК "Шальке 04". Востаннє їм це вдалося аж далекого 1958 року під час сьомого німецького турніру.

Емблема клубу

За понад сторічну історію свого існування "Шальке 04" зазнав, мабуть, більше тріумфів й пережив більше трагедій, ніж чимало інших клубів Бундесліги та інших спортивних товариств Німеччини. Навряд чи можна знайти клуб із більш мінливою історією, повною запаморочливих злетів і різких падінь, блискучих успіхів й жорстоких розчарувань. Мабуть, в цьому і криється причина відданості і вірності уболівальників "Шальке" традиціям свого улюбленого клубу.

2010-й - Шальке знову зустрілися з мюнхенською Баварією. Фанати у захваті.Фото: AP

Проте гравці, які принесли 1958-го року клубу перемогу під час гри на стадіоні Ганновера проти гамбурзької команди, сьогодні геть забуті фанатами. Берні Клодт, Віллі Козловскі і Ґюнтер Зіберт - ці імена нині вже мало що скажуть пересічному вболівальникові. Втім, кілька разів "Шальке" був близький до перемоги, але так і не спромігся на останній ривок. За останні десятиліття команда з Гельзенкірхена чотири рази ставала віце-чемпіоном. 2001-й рік виявився, мабуть, найгіркішим. Тоді, у фіналі сезону, напевно, найбільш драматичному за всю історію Бундесліги, останній і, до речі, досить спірний непрямий вільний удар дозволив мюнхенській "Баварії" на 94-й хвилині зрівняти рахунок з "Гамбургом", позбавивши "Шальке" можливості завоювати титул чемпіона Німеччини.

Той, хто був серед глядачів матчу на стадіоні, ніколи не забуде цієї драми: сльози на обличчях гравців і фанатів. За цю зворушливість команда навіть дістала назвисько "володарів сердець".

Фінансові проблеми даються взнаки

В останньому сезоні "Шальке" спромігся посісти друге місце. Але цього разу це вже сприйняли як серйозне досягнення. Тренер Фелікс Магат знову підтвердив свою репутацію людини, від майстерності якої варто чекати несподіванок. Випустивши на поле молодих і "зелених" гравців - Крістофа Моріца, Люка Шмітца і Йоеля Матіпа, він не помилився. Молодь зіграла блискуче. А Матіп дебютував з єдиним у матчі проти мюнхенської "Баварії" голом, за що був названий найкращим гравцем матчу. Влітку 2010-го 18-річний улюбленець рурських дівчат виступав за збірну Камеруну на Чемпіонаті світу у Південній Африці.

Фелікс МагатФото: AP

Ставка Магата на молодь виявилася успішною. Після багатьох років невдалого управління клубом "гірники" потребували прориву, адже ще донедавна Німеччиною ширилися чутки про те, що команда от-от збанкрутує. Фелікс Магат блискуче обіграв складне становище клубу навіть у спілкуванні з журналістами, коли, спізнившись на прес-конференцію, пояснив причину запізнення тим, що був зайнятий пошуком грошей для клубу: "Але, на жаль, нічого поки не знайшов", - зізнався він.

Нова зміна

Тож не дивно, що деякими гравцями у цьому сезоні клубові все ж довелося пожертвувати. Кевін Кураньї грає тепер у Москві, Марсело Бордон у Катарі, а Джеральдові Асамоа дав прихисток ФК "Санкт-Паулі". І навіть капітан команди Гайко Вестерманн перейшов грати до гамбуржців. "Мали б ми кращу фінансову ситуацію, зміни у складі навіть не були б питанням", - зізнався Магат.

Гравці команди після перемоги над мюнхенською Баварією, 2009 р.Фото: AP

Натомість клуб запросив до себе дещо "дешевших" гравців. Тім Гоогланд повертається з Майнцу, заміну знайдено і для нападника Еріка Єндрішека. Грек Кірякос Пападопулос і японець Ацуто Учіда теж поповнять "гірняцькі" лави. Наскільки вдалим був цей вибір - покаже час.

Сміливим кроком Магата стало запрошення найкращого бомбардира Іспанії усіх часів Рауля, який до цього 16 років присвятив мадридському "Реалу". Про неоціненний досвід гравця і його потенціал для підсилення "гірників" говорити зайве. До того ж, в Бундеслізі вже давно не було такого сузір'я грандів: Рауль, Роббен, ван Ністелрой, Рібері.

На міжнародному рівні успіх команді, створеної 1904-го року групою 15-річних хлопчиків, вдавався лише раз. 1997-го року команда з Гельзенкірхена виграла фінал кубку УЄФА у пенальті проти міланського "Інтера". Втім, смак перемоги команда не забула і, попри усі негаразди, сподівається відчути його ще раз.

Автор: Улі Петерсен, Дмитро Каневський
Редактор: Захар Бутирський

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW