Волонтаріат у Німеччині не має нічого спільного з благодійністю - так називаються оплачувані стажування для молодих журналістів, які дозволяють їм зробити перші кроки у професії. Таку практику пропонує пройти низка ЗМІ - від друкованих та онлайн-видань до телеканалів та радіостанцій. На відміну від короткострокових журналістських стажувань, волонтаріат зазвичай триває від одного до двох років (але не більше, ніж 15 місяців) та, звісно, дозволяє навчитися значно більшого - за всіма ознаками це повноцінна робота у штаті редакції, доповнена освітніми семінарами.

Звичайно, стати журналістом можна, і вступивши на факультет журналістики в один із німецьких вищих навчальних закладів. Волонтаріат - це можливість опанувати професію, навіть якщо спеціальної освіти немає. Що саме вивчав так званий волонтер до стажування у ЗМІ не має значення - це може бути не лише журналістика, але й історія, філософія, фізика, математика… Довгострокове стажування дозволить отримати практичний журналістський досвід, необхідний для майбутньої роботи.

Для волонтерів закон не писаний

Волонтаріат у Німеччині законом не регулюється - ЗМІ має право самостійно визначати умови роботи стажистів. Саме тому профспілки та університети підписують власні угоди з виданнями та телерадіокомпаніями.

Важливою складовою такого стажування є близько шести тижнів семінарів - не менше, ніж 30 днів за два роки. Учасники відвідують курси з різноманітних дисциплін - від написання журналістських текстів до професійної етики. Їх проводять спеціальні організації, на кшталт Академії публіцистики у Гамбурзі чи Академії баварської преси в Мюнхені.

Подати заяву на участь у подібній програмі через спеціалізований центр, як, наприклад, при вступі у виш, не вийде. Охочі мають самостійно шукати редакції, які готові надати учбові місця, та відправляти документи напряму. При цьому, за словами консультантки з питань освіти Союзу журналістів Німеччини (DJV) Еви Вернер, треба ще й вміти правильно читати запропонований редакцією контракт. "Якщо ЗМІ не є партнером певної профспілки, волонтаріат, врешті-решт, може виявитися зовсім не тим, чим ви його уявляєте: з недостатньою фінансовою компенсацією, ненормованим робочим днем та без освітніх семінарів", - розповідає вона.

На вигідних умовах

За словами Еви Вернер, в контракті має бути зазначено, що волонтер має можливість працювати в різних відділах та спробувати себе у різних темах та жанрах - від локальних новин до економічної та політичної журналістики.

Розмір зарплатні - не менш важливий пункт договору. Якщо видання вже підписало угоду з DJV, немає про що хвилюватися. Ви отримуватимете близько 1800 євро на місяць у перший рік волонтаріату та близько 2100 євро у другий (до сплати податків). В іншому випадку умови можуть виявитись набагато гіршими: наприклад, роботодавець може запропонувати всього 500 євро на місяць. "Ми не рекомендуємо підписувати такий контракт. На наш погляд, це неприйнятний варіант - краще відмовитись та знайти щось більш вартісне", - впевнена Ева Вернер.

Асистент директора Інституту журналістики Дортмундського університету Тобіас Швайгманн має іншу думку з цього приводу: "Волонтаріат - це справа добровільна та має на меті отримання якомога більшого журналістського досвіду, а не заробляння якомога більшої кількості грошей". Але все-таки головне у волонтаріаті, на думку Швайгманна, - можливість максимально реалізувати себе.

Світле майбутнє

Чи трансформується волонтерський ентузіазм у перспективну робочу пропозицію по закінченню дворічної практики? Часто саме так і відбувається. Але, за словами Еви Вернер, як правило, медіа, які погано платять стажистам, не надають можливостей освіти та змушують перепрацьовувати, не починають ставитися краще до співробітників й після стажування. "Гарну роботу треба шукати з самого початку. Якщо ви будете страждати та думати, що у майбутньому ситуація зміниться, ніхто вам за це не подякує", - наголошує експерт.

З нею погоджується й редакторка російської редакції Deutsche Welle в Бонні Марія Рюттінгер, в минулому - учасниця програми волонтаріату DW. За словами українки, волонтаріат - це чудова можливість набратися досвіду роботи в кількох редакціях, познайомитися з людьми, які там працюють, а також скласти уявлення для себе, де в подальшому хотілося б працювати. "18 місяців стажування я провела з дуже цікавими людьми-однодумцями. Ми експериментували, вчили теорію, застосовували її на практиці. За цей час я для себе зрозуміла, в якій редакції хотіла б працювати і чим займатися. Зараз я працюю саме там", - розповідає Рюттінгер.

Подавати документи на проходження волонтаріату може й будь-який іноземець, який володіє німецькою мовою. Головне, за словами Еви Вернер, - визначитися з власними цілями. Якщо ви розраховуєте надовго залишитися у Німеччині, Австрії чи Швейцарії, волонтаріат є хорошим варіантом для старту кар'єри в ЗМІ. Водночас це доволі специфічна німецька освітня модель, про яку не дуже добре знають у світі. "Це індивідуальне рішення. Люди, які планують працювати в журналістиці в інших країнах, мають поставити собі питання: чи варто витрачати на це два роки? Їм я могла б порекомендувати все ж таки піти в університет за дипломом журналіста", - радить Ева Вернер.