Аби потім не виникало сумнівів, що ведмедів «Берлінале» роздали в незаслужені руки, важливо правильно укомплектувати міжнародне журі. Ця непроста місія значною мірою покладена на директора берлінського кінофестивалю Дітера Коссліка. Каже, що доводиться враховувати безліч аспектів і мати комплексний підхід. Приміром, якщо зібрати в журі сім зіркових кінорежисерів, не виключено, що впродовж десяти днів роботи фестивалю вони пересваряться, так і не дійшовши згоди, припускає Косслік. Тому складаючи журі, зважають на те, аби до нього увійшли представники різних кінопрофесій (режисери, актори, сценаристи, оператори, продюсери), різного кінематографічного напрямку, а також різного географічного походження.

Міжнародне журі цьогорічного ювілейного «Берлінале» очолив відомий німецький режисер Вернер Герцог (67). Він вважається одним з найвагоміших представників так званого нового німецького кіно (поряд з Фассбіндером, Вендерсом і Шльондорфом). За свою 50-річну режисерську кар’єру Герцог зняв понад 50 художніх та документальних фільмів. Серед них – такі відомі, як «Аґірре, гнів Божий» (1972), «Носферату – привид ночі» (1979), «Фіцкаральдо» (1982), відзначений «срібною пальмовою гілкою» на Каннському кінофестивалі. До вершин кінодокументалістики Герцога можна віднести кінопроекти «Людина-грізлі» (2005) та «Зустрічі на краю світу» (2007, номінація на «Оскара» у 2009). До речі, за свій перший художній фільм «Ознаки життя» Герцог 1968 року отримав «срібного ведмедя» «Берлінале» за кращу дебютну роботу.

Володарку «Оскара» Рене Зеллвеґер (40) довго представляти не треба. Фільми за її участю («Джеррі Маґуайєр»/1996, «Щоденник Бриджит Джонс»/2001, за який вона отримала свою першу номінацію на «Оскара», «Чикаго»/2002) добре відомі у світі. З мюзиклом «Чикаго» Зеллвеґер уперше 2003 року приїжджала на «Берлінале» – тоді ця стрічка відкривала фестиваль. А 2004 року акторка отримала найвищу кінонагороду «Оскар» як краща акторка другого плану в епічній військовій драмі «Холодна гора».

Італійська режисерка та сценаристка Франческа Коменчіні (48) свій перший фільм «Піанофорте» зняла у 23 роки й одразу була помічена на Венеціанському фестивалі. Її роботи неодноразово відбиралися для конкурсних програм у Каннах та Венеції. На «Берлінале» 2004 року талановита італійка отримала приз екуменічного журі за фільм «Я люблю працювати».

Німкеня Корнелія Фробоесс (66) після ранньої акторської слави ще в дитячому віці змогла проявити себе багатогранною та різножанровою актрисою. За свої роботи вона отримала чимало міжнародних відзнак, зокрема вагому премію Ернста Любіча за роль у фільмі «Рейнсберг» (1967). Серед відомих робіт за участю акторки – фільм культового німецького режисера Фассбіндера «Туга Вероніки Фосс» (1982).

Відомий іспанський кінопродюсер Хосе Марія Моралес долучився до зйомок понад 50 фільмів таких відомих режисерів, як Артуро Ріпштейн, Коста Ґаврас та Ґоран Паскалевіч. Картини, які продюсував Моралес, неодноразово потрапляли до конкурсної програми «Берлінале» й отримували різні нагороди. 2009 року драма «Молоко скорботи» перуанської режисерки Клаудії Льоса отримала найвищу нагороду – «золотого ведмедя».

Китайська акторка Нань Ю (31) вважається в себе на батьківщині «королевою артхаус-кіно». За роль у фільмі китайського режисера Вана Чуананя «Весілля Туі», що здобув «золотого ведмедя» на «Берлінале» в 2007 році, вона отримала чимало міжнародних відзнак, в тому числі як краща акторка на Міжнародному кінофестивалі в Чикаго. На американській кіностудії в Голівуді та німецькій в Бабелсберґу вона знімалася у фільмі «Speed Racer»(2008).

Письменник Нуруддін Фарах, сомалієць за походженням, належить до найвидатніших авторів сучасної Африки. Уже його перший роман «З кривого ребра» (1970) приніс йому міжнародне визнання. Твори Фараха перекладені 20 мовами світу. Довший час жив у вигнанні. Остання відома робота – роман «Мережі» (2007), друга частина трилогії про батьківщину письменника Сомалі.

Автор: Христина Ніколайчук

Редактор: Леся Юрченко