Чому президент США погрожує припинити сплату членських внесків до ВООЗ?

Американські ЗМІ здебільшого вважають, що Трамп хоче відволікти увагу від власного провалу в приборканні епідемії COVID-19. З лютого по середину березня він взагалі заперечував небезпечність коронавірусу. А тепер, вважають оглядачі, господар Білого дому шукає в особі Китаю зовнішнього ворога. До цього додається і принципове несприйняття Трампом мультилатералізму - принципу впорядкування міжнародних відносин за допомогою багатосторонніх договірних зобов’язань, побудованих на спільних правових засадах, зокрема коли держави делегують частину повноважень великим міжнародним організаціям.

Президент США раніше вже погрожував припинити виплату членських внесків до Організації Об’єднаних Націй і вийти з НАТО. Водночас, як повідомляє Wallstreet Journal, адміністрація Трампа за лаштунками намагається збільшити кількість американських співробітників в адміністраціях міжнародних організацій, до яких платять членські внески США.

Як партнери реагують на погрозу Дональда Трампа?

Погрози Вашингтона жорстко критикують по всьому світі. Колишній британський прем’єр Ґордон Браун, який вимагає створити міжнародні управлінські структури для боротьби з коронавірусом, в інтерв’ю Deutsche Welle сказав: "26 березня Дональд Трамп після зустрічі "великої двадцятки" підписав комюніке, яке передбачає посилення мандату ВООЗ, збільшення фінансування зусиль для боротьби з наслідками надзвичайних ситуацій, більше грошей на розробку нової вакцини і підтримку країн, що розвиваються. У теперішньому кроці президента немає логіки. Це - акт самознищення. Адже якщо ми хочемо локально захиститися в Німеччині чи в США, то ми маємо діяти глобально". Якщо нині залишити сам на сам з пандемією, наприклад, країни Африки з їхніми слабкими системами охорони здоров’я, каже Браун, вірус може другою або третьою хвилею повернутися до нас.

Схожа критика лунає і від провідних лікарів, дослідницьких інституцій, а також політиків по всьому світі. Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель написав у Twitter: "Ми глибоко шкодуємо про рішення США припинити фінансування ВООЗ. Цьому немає виправдання у часи, коли робота цієї організації потрібна як ніколи". А німецький міністр закордонних справ вважає, що звинувачення на адресу ВООЗ нікому не допоможуть: "Збільшити фінансування Організації Об’єднаних Націй, передовсім підтримати недофінансовану ВООЗ, наприклад, у розробці і розповсюдженні тестів і вакцин - це було би чи не найкращою інвестицією".

Чи доведеться ВООЗ зупинити роботу через погрози США?

Негайні наслідки для роботи ВООЗ малоймовірні. Членські внески країн мають бути сплачені до першого січня кожного року. Отже,за цей рік США, певно, вже розрахувалися. Наразі незрозуміло, як виглядає ситуація з добровільними понаднормовими внесками за 2020 рік. У всякому разі вони не є настільки великими, щоб їх неможливо було компенсувати зусиллями інших країн або приватних донорів.

Як фінансується ВООЗ?

Всесвітня організація охорони здоров’я фінансується обов’язковими внесками країн-членів, розмір яких залежить від потужності їхньої економіки (у ВВП). Крім того, країни можуть сплачувати добровільні внески, до фінансування долучаються і численні приватні донори. Обов’язкові членські внески складають лише близько 20 відсотків від загального бюджету ВООЗ і вже багато років вони не індексуються з урахуванням інфляції. Загальний бюджет на 2020 рік становить 4,4 мільярда доларів США. Це приблизно дорівнює бюджету університетської клініки Женеви, на території якої розташована штаб-квартира організації. Експерти по всьому світі критикують недофінансування ВООЗ вже протягом двох останніх десятиліть.

Одним з найбільших донорів є Фонд Білла Гейтса. Найбільшими державними донорами за добровільними внесками є Великобританія, Європейський Союз (6% бюджету ВООЗ) і Німеччина (5%). В абсолютних числах найбільшим платником є США: 235 мільйонів доларів обов’язкового внеску і 200 мільйонів добровільного. Це близько 10 відсотків загального бюджету ВООЗ. Натомість такий економічний тигр як Китай сплачує 86 мільйонів доларів звичайного внеску і лише більш ніж скромні 10 мільйонів добровільного. Можливо, це підлило олії у вогонь обурення Дональда Трампа.

Що взагалі робить ВООЗ?

Перелік завдань Всесвітньої організації охорони здоров’я доволі довгий. От лише деякі ключові сфери відповідальності:

• Моніторинг антибіотикорезистентних бактерій
• Здоров’я жінок, у тому числі проблема смертності при народженні дитини у країнах, що розвиваються
• Кампанії зі щеплення. Однією з історій успіху у цьому є глобальне викорінення поліомієліту
• Боротьба з хронічними захворюваннями
• Антикризові заходи у випадку епідемій чи пандемії
• Загальні рекомендації щодо здорового способу життя
• Консультування держав щодо діяльності системи охорони здоров’я

Нерідко лунає критика, що ВООЗ, маючи лише обмежені ресурси, займається надто великою кількістю різних проблем по всьому світі. Замість того, вважають критики, організації варто було би сконцентруватися на вирішенні низки ключових проблем і публікації директив та рекомендацій лікарям. Однак 194 країнам, які входять до організації, вкрай складно домовитися про пріоритети.

Критика на адресу ВООЗ

Всесвітню організацію охорони здоров’я критикують скільки вона існує. Критикують і роботу, і керівництво, і строкатий перелік завдань і непрозорість бюджету, а також спроби політичного впливу окремих держав. Один з актуальних закидів, які лунають з експертного середовища: мовляв, генеральний директор ВООЗ Тедрос Гебреєсус надто некритично сприймав дані щодо коронавірусу, які надавав Китай і тому зреагував на ситуацію надто пізно.

Водночас треба визнати, що ВООЗ цілком залежить від добровільної співпраці окремих країн: експерти організації отримали дозвіл відвідати місто Ухань, аби дослідити поширення вірусу, лише 12 лютого. До того моменту в експертів ВООЗ не було жодної альтернативи інформації від Пекіна.