Кілька днів тому ЗМІ повідомили про те, що Україна увійшла у перелік країн із надзивчайно високим впливом організованої злочинності на бізнес. Із посиланням на результати відповідного рейтингу, складеного спеціалістами Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), повідомлялося - Україна посідає 113 місце серед 137-ми держав за цим показником.

Рейтинг складався на основі опитування керівників компаній, що працюють у досліджуваних країнах. Середній бал за семибальною шкалою, отриманий Україною, становить 3,9. Для порівняння, у Фінляндії, яка посіла перше місце, 6,8 балів, а у Сальвадора на 137 місці - 1,5 бали. При цьому Україна має кращу ситуацію, ніж Італія та Болгарія, що опинилися на 123-му та 119-му місцях відповідно. А ось у Росії, судячи із 86-го місця в рейтингу, оргзлочинність впливає на бізнес менше, ніж в Україні.

Ця новина співпала із повідомленням від 26 листопада про спробу української поліції зірвати зібрання так званих "кримінальних авторитетів", які, згідно інформації відділу комунікації столичної поліції, "намагаються впливати на криміногенну ситуацію у Києві та інших регіонах". Вже на наступний день стало відомо, що усіх 65-ьох осіб, які були затримані під час рейду правоохоронців, звільнили. За словами начальника київської поліції Андрія Крищенка "ніхто з них не перебував у розшуку і не проходив у кримінальних справах".

Все це зробило тему організованої злочинності в Україні знову актуальною. Тому DW вирішила опитати експертів щодо можливості об'єктивно оцінити рівень впливу організованої злочинності на суспільне життя та про різницю між мафіозними структурами в Україні та інших країнах світу.

Між Угандою та Бурунді

За словами юриста-кримінолога Анни Маляр, будь-яка інформація про злочинність, виражена у рейтингах та цифрах, має розглядатися критично. "Якщо із деякими насильницькими злочинами, наприклад, можна більш-менш точно визначити кількість вбивств, то із економічними злочинами складніше - вони важче піддаються точному числовому виразу", - каже Маляр, пояснюючи це тим, що велика кількість подібних злочинів просто не потрапляє у статистику. Втім, за словами експертки, і без рейтингів зрозуміло, що криміналітет впливає на українську економіку та політику, гальмуючи необхідні реформи та розвиток суспільства.

Кримінолог Празького інституту безпекових досліджень Петр Пойман дивиться на ситуацію в Україні та відведене їй місце в рейтингу ВЕФ оптимістичніше. За його словами, порівнювати різні країни між собою досить важко, але ситуація, коли Росія та Білорусь опинилися за показником впливу криміналу на бізнес вище за Україну та деякі країни ЄС його здивувала. "У Росії та Білорусі кримінальний світ керується державою і давно фактично став її частиною", - пояснює експерт. За його словами, в Україні злочинці намагаються інтегруватися в державні структури, але не стали з ними єдиним організмом. Цим український випадок набагато більш схожий на Італію, ніж на північно-східну сусідку, каже Пойман.

Натомість очікуваною таку оцінку впливу криміналітету на бізнес називає експерт групи реформи органів правопорядку Реанімаційного пакету реформ Олександр Банчук. В ефірі "Громадського радіо" він пояснив її передусім збройним конфліктом у країні. "Це означає, що активізуються злочинні угрупування, які займаються обігом зброї, наркотиків і викраденням транспортних засобів, крадіжками в помешканнях", - зазначив експерт, додавши, що основна увага всього суспільства та органів державної влади в цей час зосереджена на протидії військовій агресії. Втім, за словами Банчука, не в останню чергу провина за таку ситуацію лежить на правоохоронних органах, які досі не навчилися боротися із організованою злочинністю ефективно.

Україна - це Європа

Та в одному опитані експерти погоджуються - українська організована злочинність вже давно інтегрована в європейський кримінальний світ, який не обмежений національними кордонами та кордонами Євросоюзу. Маляр, згадуючи про дані Європолу за 2017 рік, розповідає про понад п'ять тисяч транснаціональних злочинних угруповань, що діють на території ЄС. Щонайменше 80 відсотків із цих угруповань є сталими і мають зв'язки з правоохоронними органами та владою, а до діяльності деяких із них залучені і українці, каже Маляр.

В ЄС проблему також визнають і навіть підписали 14 грудня минулого року угоду із Україною щодо боротьби із транскордонною злочинністю. Згідно прес-релізу Європолу, пріоритетом при цьому мають стати протидія контрабанді наркотиків та підробних товарів, а також нелегальній міграції.

Про масштаби діяльності українських злочинців, які часто тісно пов'язані із Росією та проросійськими сепаратистами на Донбасі, свідчить той факт, що у самопроголошеній "ДНР" останнім часом почали з'являтися пачки цигарок із попередженнями про шкоду паління чеською мовою, розповідає Пойман. "Один із каналів контрабанди підробок, що виробляють на неконтрольованих територіях і які йшли через Україну, перекрили, і тепер їх просто збувають на місці", - пояснює експерт. Він додає - очевидно, що у "ДНР" та "ЛНР", Україні та Чехії просто діють ланки одного ланцюга.