Нобелівську премію з літератури присуджують з 1901 року. Її лауреатами стали, загалом, 114 осіб (в якісь роки премія не вручалася, в якісь її ділили між двома письменниками). Зараз її присудження опинилося під загрозою: якщо не цього року, то найближчими роками може виявитися так, що вирішувати, кому саме вручатимуть премію, а разом з нею 8 мільйонів шведських крон (близько 777 тисяч євро), не буде кому.

Руйнується Вавилонська вежа

Криза викликана тим, що наприкінці минулого тижня одразу три дійсні члени Шведської королівської академії, яка називає чергового лауреата, подали у відставку: письменник Клас Остергрен, літературознавець К'єлл Еспмарк та історик Петер Енглунд, відомий, зокрема, своєю книгою про Полтавську битву, перекладену кількома мовами. Окрім цих трьох, прозаїк Сара Стрідсберг теж заявила, що подумує про те, щоб вийти зі Шведської академії. Якщо це дійсно станеться, то, як вважають впливові шведські коментатори, Академія може опинитися на грані розпаду або самоліквідації.

"Важко собі уявити, - пише наймасовіша газета Швеції Dagens Nyheter, - що все якось налагодиться". Це підхоплює (у своєму стилі) бульварна Aftonbladet: "Схоже, що руйнується Вавилонська вежа".

Справа в тому, що якщо додати до нинішніх "відставників" тих членів Шведської академії, які вийшли з неї раніше, то залишається лише 12 академіків з 18-ти. Обирають їх всіх довічно, і відставка тут нічого не змінює. Тобто навіть місця тих, хто вибув, залишаються незайнятими до самої їхньої смерті. Лише потім вони оголошуються вакантними, і живі академіки (і тільки вони) вирішують, хто їх обійме. Але для цього за статутом потрібна більшість у дванадцять голосів. Це значить: якщо ще хтось подасть у відставку, кворум у будь-якому випадку не буде забезпечений.

Звинувачення у сексуальних домаганнях

А така ймовірність дуже реальна. Набирає обертів скандал навколо відомого шведського фотографа і режисера французького походження Жан-Клода Арно. Майже два десятки жінок звинуватили його в сексуальних домаганнях. В ході журналістського розслідування з'ясувалося, що деякі проекти Арно фінансувалися з Нобелівського фонду. Для цього потрібна, звичайно, віза Шведської академії, а одним з її членів є дружина Арно, поетеса і драматургиня Катаріна Фростенсон. Ба більше: виявилося, що вона є разом з чоловіком співвласницею культурного центру, який отримував дотації від Академії, тобто фактично виплачувала гроші сама собі.

З осені 2017 року, коли з'явилися перші публікації, пов'язані з Жаном-Клодом Арно, Катариною Фростенсон і їхнім клубом, подружжя більше не з'являється на публіці, в засіданнях Академії Фростенсон участі не бере. Але друзі у неї там залишилися. Минулого четверга питання про перебування її в Шведській академії поставили на голосування, але більшість академіків проголосувала проти. Саме цим пояснюється масова відставка членів Шведської академії. У найближчі дні її секретар, літературний критик Сара Даніус повинна зустрітися з королем Швеції, який офіційно є "верховним опікуном" Академії. Вже зараз зрозуміло, що він їй скаже: що так далі тривати не може.

Шведська академія не вперше стає об'єктом критики. Раніше передусім ішлося про невдалий або навіть про необ'єктивний вибір нобелівських лауреатів. Одні закидають Академії те, що вона ігнорує "справжніх" письменників, віддаючи перевагу "політкоректному" вибору маловідомих авторів, наприклад, з Африки. Інші, навпаки, ставлять їй в провину те, що академіки занадто часто вибирають представників англомовної літератури. Треті дивуються, чому премію, всупереч заповіту Нобеля, присуджують неписьменникам (наприклад, Бобу Ділану або Даріо Фо). І таке інше. Претензії до Шведської академії можна перераховувати без кінця. Однак ніколи вони ще не були настільки серйозними, як зараз.