У Греції - перший всезагальний страйк, відколи уряд Ципраса прийшов до влади у січні 2015 року. До страйку закликали Об'єднання державних службовців ADEDY та найбільша конфедерація профспілок приватного сектору GSEE. Зранку в четвер, 12 листопада, ділове життя країни фактично було паралізоване. На робочі місця не вийшли працівники державних установ, шкіл, лікарень, залізниці та водного транспорту. В Афінах не працює також громадський транспорт. До страйку хочуть долучитись також також авіадиспетчери, адвокати, фармацевти та журналісти.

Таким чином профспілки виступили передусім проти підвищення податків та запланованої урядом пенсійної реформи. В останні дні у Греції вже відбулося кілька окремих страйків, а на наступному тижні проти уряду та Європейського Союзу хочуть виступити з протестом і грецькі фермери.

Поки Ципрас був лідером опозиції, він сам проклинав заходи економії, яких вимагали західні кредитори. Тепер ця реальність наздогнала його самого, каже Йоргос Цогопулос з дослідницького центру ELIAMEP. "Уряд не лише проковтнув заходи економії, але й перетворився на прихильника цієї політики", - підкреслив політолог у бесіді з DW. Зрештою, саме лівий політик Ципрас улітку ухвалив свій власний пакет заходів із урізання витрат - і саме зараз утілює його в життя.

Саме тому гнів демонстрантів спрямований не лише проти кредиторів, але й у першу чергу проти самого Ципраса. "Він багато чого наобіцяв, і багато хто у нього повірив", - вважає Цогопулос. 11 листопада до Афін прибула контрольна місія міжнародних кредиторів, щоб проаналізувати перебіг грецьких реформ. Як повідомляють ЗМІ, уряд Ципраса хоче ще на цьому тижні розібратися з усіма суперечливими моментами, щоб мати можливість отримати наступний транш допомоги у два мільярди євро.

Урядова партія закликає виходити мітинг

Дивовижна новація в історії грецьких страйків: до масової участі у всезагальному страйку закликає громадян партія СИРІЗА, яка сама й сформувала нинішній уряд. Ця мобілізація спрямована "проти неоліберальної політики та шантажу з боку економічних та політичних центрів влади, які перебувають як усередині країни, так і за її межами", йдеться у заяві департаменту коаліції з питань політики зайнятості. Боротьбу за гідні пенсії та зарплати у жодному разі не буде припинено, запевняють партійні стратеги.

Що це, повстання проти власного ж уряду? Зовсім ні, переконана Петті Перка, представниця пралячої коаліції та статс-секретар у міністерстві транспорту. Участь у страйку можна зрозуміти як інструмент тиску, а можна - і як підтримку урядових дій, пояснила вона в ефірі телеканалу Skai. І додала: "Якщо народ виходить на вулиці та бореться за свої інтереси, тоді й уряд отримує перевагу в переговорному процесі. Адже він зможе спиратися на волю народу".

Ця думка не переконала телеведучого Дімітріса Економу. "Якщо я страйкую, я на боці уряду, а якщо я не страйкую, я тим більше на боці уряду? Бути такого не може", - обурився журналіст. На думку політолога Цогопулоса, амбівалентна поведінка грецьких лівих щодо акцій протесту має тактичний характер: "Новий уряд усе ще шукає, як правильно спілкуватися зі страйкарями. Він не може схвалити страйк, але й не має права засуджувати його без пояснень, адже не так давно ліва коаліція сама виводила людей на вулиці, щоб протестувати проти заходів економії".

Готовність до насильства зростає

Іноді словесними протестами справа не обмежується. 6 листопада під час демонстрації перед грецьким парламентом було вчинено напад на депутата-консерватора Йоргоса Кумуцакоса. Швидше за все, це були праві екстремісти, які завдали політику кілька ударів по обличчю. За день до того група молодих людей у масках перервала читання у книгарні в центрі Афін, протестуючи проти присутності там політика-соціаліста.

Афінська щоденна газета "Катимеріні" повідомляє про ще один дивний випадок. На початку листопада студенти Афінського університету напали на іноземних експертів, які прибули в Грецію для незалежного зовнішнього оцінювання ситуації у навчальному закладі. Експертів закидали фруктами й вимагали, щоб вони пішли з університету.

На думку економіста Костаса Ступаса, всі ці події свідчать, що уряд та держава, на які покладені обов’язки з підтримання правопорядку, не здатні впоратися зі своїми завданнями. "Найгірше, якщо люди почнуть - самостійно або у складі групи - робити те, що їм здається справедливим. Тоді настане хаос", - попереджає Ступас.