Західнонімецьке місто Дуйсбург переживає нині не найкращі часи: міська скарбниця порожня, ретельно перевіряється кожна витрата з бюджету. Водночас це місто, яке розташовано в Рурському басейні, не має наміру кидати напризволяще мігрантів, яких дедалі більше прибуває з країн Південно-Східної Європи. Цього року на інтеграційні заходи передбачено майже 19 мільйонів євро. Але й розширювати такі програми нема змоги, хоча потреба в цьому величезна. Подібна ситуація спостерігається також у Дортмунді, Кельні, Ганновері, Маннгеймі й цілій низці інших німецьких міст.

За даними Об'єднання німецьких міст, кількість так званих "втікачів від бідності" з Румунії та Болгарії, які входять до складу ЄС, за останні п'ять років зросла більше, ніж удвічі - з 64 тисяч до 147 тисяч осіб. Висловлюються побоювання, що ситуація ще більше загостриться, коли для громадян з цих країн повністю знімуть обмеження для працевлаштування на всій території Євросоюзу. А статися це має вже 2014-го року.

Німеччина - нова Іспанія

Досі потік мігрантів з Румунії та Болгарії прямував передусім до Іспанії та Італії. Однак через економічну кризу рівень безробіття в цих країнах драматично зріс. Експерти, однак, не бачать причин для паніки. Принаймні такої думки дотримується професор Герберт Брюкнер з нюрнберзького Інституту дослідження ринку праці й занятості. "В Іспанії та Італії ми побачили, що болгари й румуни чудово інтегрувалися на ринку праці цих країн, - каже він. - Вони зайняті в таких сферах, як догляд за старими й хворими, в готельній та ресторанній галузях, у будівництві". На думку Брюкнера, мігранти не стали якимось особливим тягарем для національних соціальних систем. За його словами, серед румунів і болгар, які раніше прибули до Італії та Іспанії, рівень безробіття нині навіть нижче середнього у цілому в цих країнах.

Брюкнер наголошує, що серед громадян нових країн-членів ЄС, які зараз шукають роботу, чимало фахівців з дуже гарною професійною освітою. Згідно з останніми офіційними даними, на які посилається експерт, 35 відсотків мігрантів мають закінчену вищу освіту - ця квота є навіть вищою, ніж серед німецьких громадян, які перебувають у пошуку роботи. Тому Брюкнер не погоджується з тими критиками, які вбачають у мігрантах виключно тягар. Німецькі міста й комуни мають також і чималий зиск від них.

Брюкнера тут підтримує й уповноважена з питань іноземців міста Дуйсбург Лайла Озмаль. "Вважається, що кожен влаштований на роботу висококваліфікований фахівець означає створення подальших робочих місць, - каже вона. - Такі люди є нашим ресурсом незалежно від того, з якої країни вони походять".

Виклик для місцевих бюджетів

Однак відкриті всередині ЄС кордони - це вільна міграція не лише висококваліфікованих фахівців. Такі спеціалісти не часто шукають собі працю саме в Дуйсбургу, Дортмунді або Маннгеймі, яким доводиться долати наслідки зупинки великих індустріальних підприємств. Натомість до цих міст направляються, наприклад, сінті й рома, що рятуються від дискримінації й переслідувань у своїх країнах. У таких містах вони теж не знаходять роботу, але принаймні - дешеве житло (щоправда, часто в будинках, які вже наполовину розвалилися). Як зауважує Озмаль, таких мігрантів доводиться інтегрувати з нуля.

Німецьким містам і комунам, в які зараз стікаються мігранти з Румунії та Болгарії, таке навантаження, однак, не під силу. В  Об'єднанні німецьких міст вимагають розвантажити місцеві бюджети й фінансувати інтеграційні проекти в тому числі й за рахунок фінансової допомоги з Брюсселя й Берліна. Також уповноважена з питань іноземців міста Дуйсбург Озмаль вважає за потрібне як на національному, так і на загальноєвропейському рівнях створити передумови для втілення соціальної політики, до якої належать й інтеграційні заходи, а це і додаткові місця в дитячих садках, і медичне забезпечення мігрантів, і професійна підготовка.

Виклик для суспільства

Такі заходи відкладати вже нема куди. Дедалі частіше лунають повідомлення про збільшення напруги між місцевим населенням і мігрантами. Місцеві закидають так званим "новим", що ті не дотримуються - часто неписаних - законів життя суспільства. Експерт Брюкнер теж визнає, що німецьке суспільство постало перед новими викликами. Водночас він застерігає перед створенням кліше та стереотипів. "Найгірше, що може бути, - це сказати: мовляв, мігранти з таких країн, як Іспанія, - хороші мігранти, а з Болгарії та Румунії - погані", - зауважив Брюкнер. На його переконання, зараз важливо позбутися упереджень і надати цим людям такий самий шанс, як і всім іншим.