У Німеччині фіксують збільшення числа українців, які намагаються отримати у країні притулок. Якщо в січні цього року Федеральне відомство з питань міграції та біженців (ФВМБ) отримало тільки 18 клопотань від українців про надання притулку, то упродовж липня їх надійшло вже 202. Як пояснили DW у німецькій правозахисній організації Pro Asyl, яка опікується біженцями у Німеччині та Європі, ця кількість у порівнянні до прохачів притулку із інших країн є незначною. Адже загалом у ФРН у липні таких заявок було понад 16 тисяч.

"З України прибуває невелика кількість осіб, - прокоментував DW референт з європейських питань Pro Asyl Карл Копп. - Це пов’язане у першу чергу з тим, що більшість українців шукають притулку всередині України або в Росії - у залежності від їхньої політичної приналежності". Він не виключив, що ситуація може змінитися, якщо в Україні відбуватиметься подальша ескалація конфлікту. Однак поки що і в самій організації Pro Asyl отримують невелику кількість звернення від українців.

Опрацьовані ті заявки, які подали ще до кризи

Загалом, за даними ФВМБ, за перші сім місяців цього року клопотання про надання притулку у Німеччині подали 589 людей з України. За цей період співробітники ФВМБ ухвалили 110 рішень. За цими даними, позитивну відповідь одержав лише приблизно кожен дев'ятий український прохач притулку в Німеччині (близько 11 відсотків). Приблизно четверту частину таких прохань було відхилено (23,6 відсотка).

Як пояснили DW у відомстві, обробка клопотання на отримання статусу біженця у Німеччині триває близько восьми місяців. Тобто із майже 600 заявок від українців, які надішли цьогоріч, значна кількість може бути ще не опрацьованою. Тоді як ухвалені за цей проміжок часу рішення стосуються заявок, які могли бути подані ще до початку конфлікту в Україні, зазначила представниця ФВМБ Кристіане Ґерманн.

Хто може претендувати на притулок?

Загалом людина може претендувати на отримання притулку у Німеччині, якщо вона постійно зазнає "індивідуального переслідування" на своїй батьківщині, зокрема, з політичних або інших причин. А люди, які тікають із кризових регіонів, отримують "захист від повернення на батьківщину", де їм може загрожувати небезпека. При цьому у ФВМБ перевіряють, чи існують для втікачів можливості знаходження притулку всередині країни їхнього походження.

"Я виходжу з того, що ті (українці. - Ред.), хто подає заявку (на отримання притулку в Німеччині. - Ред.), мають мало шансів, тому що їм можуть сказати - існують так звані "альтернативи для втечі всередині країни", - зазначає Карл Копп із Pro Asyl.

Дві третини клопотань (65,6%) від українців, розглянутих цього року, підпали під категорію "іншого процедурного врегулювання". Це може означати, що за рішення про надання притулку відповідальна інша країна-член ЄС. У випадку українців часто йдеться зокрема про Польщу, яка для них часто є тією країною, у якій відбувається перетин кордону ЄС. Нагадаємо, що в Польщі впродовж року подали заявку на отримання статусу біженців понад 1200 українців.