Уже більше тижня Львів зустрічає росіян, кримських татар та українців, які залишають свої домівки в Криму під загрозою фізичної розправи за проукраїнську позицію. Громадську ініціативу львів’ян підтримала влада міста та області.

"Ми вже прийняли близько двох сотень осіб, про наміри приїхати зголосилися ще півтисячі людей", - повідомила DW заступник керівника департаменту соціального захисту Львівської ОДА Оксана Яковець. Переважно це жінки з дітьми, сім'ї кримських татар, де зазвичай більше двох діток, наймолодшому гостю - два місяці, каже чиновниця. Львівські меценати пропонують втікачам безкоштовне житло й харчування.

Під загрозою розправи

Про пережите кримчани не надто охоче розповідають журналістам, а тим паче не дозволяють себе фотографувати, побоюючись за свою безпеку. Однак, Ванда Бойко, гостя з Євпаторії, до таких не належить. 21-річна дівчина три місяці "відстояла" на Євромайдані в Києві, але повернувшись додому, відчула агресію щодо себе. "Мені погрожували фізичною розправою у соцмережі, й батьки вирішили, що у Львові буде безпечніше", - розповіла в інтерв’ю DW Ванда.

"Я патріотка, мої батьки мене так виховали, я люблю Україну. Нам почали погрожувати навіть за український прапор на балконі", - каже дівчина. Вона сподівається, що приїхала до Львова не надовго, але все залежатиме від подій у Криму. "Тут я заряджаюся духовно. Мені тут затишно. Може залишуся навчатися. Всі мої друзі в Криму - проросійські, а ті, хто не хочуть до Росії - мовчать. Українцям ще так-сяк, а от татарам непереливки, бо їх одразу ідентифікують на вулицях за зовнішніми ознаками і застосовують силу за проукраїнськість", - каже Ванда. Співрозмовниця не виключає, що в разі ескалації напруги, півострів залишать десятки тисяч кримчан.

Уряд має негайно реагувати

Львівщина готова тимчасово прийняти до двох тисяч переселенців, каже Оксана Яковець. "Відділ соціального захисту зайнявся цим процесом, бо тут є соціальна складова: кримчани потребують поселення, харчування, медичного забезпечення, діти, зрештою, мають продовжувати навчання і таке інше", - каже Яковець. І додає, поки що це добросусідська допомога, але якщо потік набуде масового характеру, що не виключено, то це уже буде проблема державного рівня, яка потребуватиме конструктивних рішень.

Експерт з прав біженців Наталя Дульнєва вважає, що держава мала б активніше зайнятися питанням переміщення кримчан. "За логікою ними мали би опікуватися міграційна служба та мінсоцполітики спільно. Вони не претендують на статус "біженця", але ці люди є "переміщеними особами" і теж підпадають під захист ВКБ ООН", - пояснила експерт. Те, що досі уряд усувається від цього питання - велика помилка, переконана Дульнєва. "Масове переміщення з Криму може стати справою кількох днів, і десятки тисяч людей стануть абсолютно беззахисними".

У законі "Про біженців" права "переміщених осіб" практично не виписані", додала експерт. Відтак, каже вона, уряд чи парламент повинен негайно прийняти спеціальний регуляторний документ, де пропише права "переміщенців", зазначивши, що вони знаходяться під особливим захистом України. Окрім цього, має відбутися трьохстороння зустріч між МВС, урядом України та комітетом ООН у справах біженців, де детально обговорять заходи на випадок "вибуху потоку".

Наплив зростає. Пильність заради безпеки

Громадський активіст Олег Коляса, який опікується прийомом кримчан, повідомив, що переговори з представниками ООН уже відбулися на рівні Львівщини і зголосилися допомагати. "Наплив росте, - каже в коментарі DW Коляса. - З часом, це може стати колосальною проблемою. Якщо люди залишаться, а це теж можливо, то йтиметься про їх працевлаштування, соціальну допомогу, переведення до вишів, у школи, і громадська ініціатива тут уже особливо не зарадить. Держава має подбати".

Водночас, каже активіст, не слід забувати і про безпеку, адже під прикриттям "біженця" в регіони можуть проникати особи, які їдуть винятково з метою дестабілізації. "На рівні Львівщини ми ситуацію контролюємо, - зазначає Коляса. - Підозрілих осіб перевіряють відповідні служби, але це лише на рівні області".