Неподалік від Кельнського собору лунає незвичний для цих широт звук діджеріду. До духового інструменту аборигенів Австралії додається м'який ритм так званого хангу - перкусійного інструменту, що складається з двох металевих напівсфер. На відміну від архаїчного діджеріду ханг є сучасним інструментом, який було створено в Швейцарії лише близько двох десятиліть тому. Перехожі - навіть ті, що здавалось б дуже поспішають прогулятись крамницями, - зупиняються. Звуки цієї музики, яка об'єднує в собі минуле й сучасність, зачаровують. Люди залишаються послухати й кинути кілька монет.

Музикант Пауль Шнайдер з Кельна посміхається всім, хто звернув на нього увагу - а таких цього сонячного дня чимало. У перервах між співом і грою на інструментах Пауль спілкується з публікою і розповідає коротенькі історії про себе й свою музику. Такий вуличний концерт триває недовго. Рівно через півгодини музикант складає всі інструменти у візок і відправляється в інше місце.

Різні міста - різні звичаї

Вуличні артисти - типове для німецьких міст явище. Вони органічно вписуються в міську атмосферу, доповнюючи вуличний галас своєю творчістю. Хоча музикантів у центрі німецьких міст багато, їхні виступи не схожі між собою ані інструментами, ані піснями. Щоб продемонструвати публіці своє вміння, необов’язково мати спеціальну освіту. Однак виступати на вулицях дозволяють далеко не кожному.  

При цьому єдиних правил на всю країну немає - кожне німецьке місто самостійно вирішує, як врегулювати роботу вуличних артистів. Правило, що діє всюди - вуличні розваги не мають обмежувати безпеку руху пішоходів або транспорту. Крім того, виступи на одному місці мають тривати не довше 30 хвилин або години - в залежності від міста.

Перебірливий Мюнхен

У деяких німецьких містах артистам потрібна ліцензія, в інших - ні. Як правило, така ліцензція коштує 10 євро. Мабуть, найскладніше отримати дозвіл у Мюнхені. Тут треба напередодні пройти кастинг, виступивши перед спеціальною комісією. Крім того, в баварській столиці видається лише десять ліцензій на день. Це, звичайно, призводить до конкуренції серед митців, але водночас і підвищує рівень перформансу, який вони пропонують публіці. 

Не дивно, що ті, кому дозволили виступати, не обмежуються трьома гітарними акордами. Вуличні спектаклі з тваринами або спектаклі з вогнем чи ножами в Мюнхені заборонені.

Ліберальний Кельн

Серед найбільш ліберальних для вуличних артистів міст вважається Кельн. Тут вуличним артистам дозволу не потрібно. Місто їх, так би мовити, "терпить". Однак грати можна лише від початку кожної години й не більше 30 хвилин. Інакше доведеться заплатити штраф - 35 євро. "Поліція зазвичай не підходить до артистів. Тільки у випадку, якщо вони справді створюють проблеми або перевищили дозволений час", - ділиться своїм досвідом гітарист Кріс з Ямайки.

Щоправда така ліберальність Кельна подобається не всім. Через велику кількість вуличних музикантів - особливо в літні місяці - багато хто з місцевих жителів почали скаржитись на занадто великий шум. Як наслідок, у кварталі навколо Кельнського собору місто заборонило використання підсилювачів звуку.

Мобільний Берлін 

У Берліні музикантам дозволяється поєднати приємне з корисним. Дозвіл виступати на вулицях міста коштує 7,5 євро на день і діє як проїзний квиток у метро - втім передавати його суворо заборонено. Можна співати і грати на будь-яких інструментах, головне правило - не дуже голосно і не в поїздах.

У таких містах як Магдебург, Реклінггаузен, Зіген та Вісбаден дозвіл потрібен лише в деяких випадках - наприклад, коли музиканти використовують підсилювач або виступають великою групою. Дещо спростили правила для артистів у Дрездені -безкоштовний дозвіл музиканти можуть отримати онлайн. Його достатньо зберегти на своєму мобільному.

Підприємливий Гамбург

А от у Гамбурзі доведеться сплатити ліцензійний збір навіть у тому разі, якщо відбіркова комісія відмовила музиканту, адже члени комісії витратили час на прослуховування. Тим вуличним артистам, які отримали дозвіл, міська влада в Гамбурзі ще й дає настанову, як збирати гроші, а саме - "пасивно" й не обходити публіку з капелюхом.

У більшості міст вуличним артистам заборонено продавати компакт-диски з власними записами. Деякі міста дозволяють музикантам продавати фонограми лише власних творів. У Дрездені пропонувати свої CD або DVD можна, але лише як супровід живого музичного виступу.

Вулиця як можливий кар'єрний старт

Музиканти використовують виступи на вулиці не лише, аби трохи підзаробити, але також для того, аби заявити таким чином про свій талан і привернути до себе увагу. У будь-якому разі Паулю Шнайдеру з Кельна це вдалося. "Електронні ді-джеї пишуть мені і хочуть працювати зі мною. Я приймаю різні пропозиції, мені подобається робити музику разом", - каже музикант.  

Зиск від вуличного мистецтва мають не лише артисти й перехожі. Продавець смажених каштанів неподалік від Кельнського собору не приховує: коли люди зупиняються послухати або подивитись артиста, його торгівлі це йде лише на користь.