DW: Чого домагаються демонстранти в Румунії?

Крістіан Штефанеску: Впродовж майже трьох десятиліть політики, які керували Румунією, крали, скільки могли - часто за допомогою представників та правонаступників колишньої комуністичної партії та спецслужб режиму Чаушеску. Вони підпорядкували собі судочинство та мали на меті перш за все приховати свою власну корумпованість. Тільки під тиском міжнародної спільноти органи юстиції розпочали розслідування численних випадків підозр у корупції. Проте наприкінці 2016 року внаслідок парламентських виборів до влади прийшли соціал-демократи, яких зараз контролюють особи, що були засуджені за корупцію або є підозрюваними за корупційними справами. Разом з партнером по коаліції, ліберальною партією ALDE, соціал-демократи отримали в парламенті більшість голосів, що дозволяє їм ухвалювати законодавчі зміни.

Складно уявити, що таке можливо в Європі 21-го століття: парламентська більшість готує закон про амністію, який би "відмив" від гріхів політиків-корупціонерів та дав би їм змогу зберегти гроші та активи, отримані незаконним шляхом. Страх, що вони будуть змушені відповідати за свої дії, настільки великий, що вони готові ризикнути не тільки майбутнім своєї партії, але й - своєї країни. За відсутності сильної опозиційної партії, яка б могла протидіяти таким намірам, людям просто урвався терпець. Тож вони вийшли на вулиці, щоб показати політикам: закон не повинен слугувати розкрадачам державних грошей, а уряд навпаки має бути адміністративним інструментом на службі всіх громадян, які платять податки в бюджет.

Як би ви оцінили атмосферу під час протестів? Що об'єднує демонстрантів?

Дуже різні групи брати участь у протестах упродовж останніх трьох тижнів. Одні - до яких я й себе зараховую - вважають, що результати вибори треба поважати і чинний уряд повинен робити те, що він обіцяв своїм виборцям - не утискаючи тих, хто голосував за протилежну сторону, адже всі ми є платниками податків. Інші вимагають відставки прем'єр-міністра (представника Соціал-демократичної партії Соріна Гріндеану, - Ред.) і деяких міністрів. Та всіх демонстрантів об'єднує відчуття гніву та відчаю через корупцію в нашій країні. Людям властиво помилятися - зокрема, і політикам. Проте зараз п'ята частина населення виїхала за кордон в пошуках роботи, багато державних лікарень у жахливому стані, а ці люди приходять до влади, щоб вигородити корупціонерів, то, мабуть, їм не залишається нічого іншого, як заявити, що демонстрантами з-за кордону маніпулюють якісь таємничі сили. Початок кінця режиму Ніколае Чаушеску починався дуже схоже.

Чого досягли протестувальники?

На цей момент вони досягли принаймні того, що заплановані зміни до законодавства відклали. Більше того, міністерство юстиції організувало щось на кшталт публічних дебатів з цього питання - хоча і суто консультативного характеру. Міністерство може ігнорувати будь які рекомендації від представників громадянського суспільства чи інших груп. Поки що вулиця перебрала на себе роль опозиції.

Президент Клаус Йоганніс взяв участь у вуличних протестах 22 січня в Бухаресті, після чого лідер соціал-демократів Лівіу Драгні заявив про "спробу державного перевороту". Що ви про це думаєте?

Президенту нема чого було робити на вулиці між демонстрантами. Люди протестують проти послаблення антикорупційного законодавства, це не має стосунку до політичної боротьби. Також президенту варто було б знати, що його поява на протестах буде на руку тим, хто змальовує румунських демонстрантів як масу, якою легко маніпулювати. Як би абсурдно це не виглядало, але впродовж багатьох років частина телеканалів стверджувала, що демонстрантам платять гроші за протести. Навіть поширювалися списки з конкретними розцінками за участь дорослих, дітей і навіть собак! Багато хто вірив у це. Ці телеканали належать одному раніше засудженому медіа-магнату та підприємцю, який зник під час розслідування стосовно нього. Особисто для мене немає жодної різниці між такими заявами (про продажність демонстрантів, - Ред.) та заявами Лівіу Драгні про спробу перевороту, які до речі підхопили ті ж телеканали. Можливо, президент Йоганніс додав кілька пунктів до своїх рейтингів, але для боротьби з корупцією - його поява на протестах була помилкою. 

Що ви думаєте про пропозицію президента провести референдум стосовно нового суперечливого законодавства?

А якщо раптом люди - так само як і в багатьох інших країнах Європи - не прийдуть на референдум? Через втому і розчарування від політики. Тоді багато хто зможе сказати, що народ байдужий до боротьби з корупцією. Подібні твердження лунали й раніше: після останніх місцевих виборів Лівіу Драгні сам заявив, що виборці, мовляв, не цікавляться кримінальним розслідуванням у справі бургомістра одного з містечок. Причина очевидна: майже чверть мерів румунських міст мають проблеми з законом - декого з них навіть переобрали, коли вони сиділи за ґратами. Складно надати чіткий сигнал у боротьбі з корупцією, коли на політичному ландшафті домінують брехня й маніпуляції. 

Румунський журналіст Крістіан Штефанеску працює на радіостанції DigiFM у Бухаресті.