Науковий комітет ООН з дії атомної радіації (UNІCEAR) зібрався у Відні, аби представити новий звіт, який досліджував чорнобильську катастрофу. Члени комітету уклали його після багаторічних спостережень за станом здоров'я осіб, які зазнали радіоактивного опромінення після Чорнобильської аварії. Головний висновок документу, який вмістився на 173-х сторінках - досі неможливо спрогнозувати рівень ракових захворювань серед людей, які отримали незначні дози радіаційного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в квітні 1986 року. "Ми досліджували насамперед вплив радіації на здоров’я. Латентний період, який триває від моменту опромінення і до розвитку раку, у деяких випадках, може тривати десятиліття", - наголошує Михайло Балонов зі Санкт-Петербурзького Інституту радіаційної гігієни.

Однозначних висновків немає

У звіті, презентованому у Відні, вчені підтвердили вже раніше відомідані. Зокрема, встановлено, що унаслідок високих доз опромінення діагноз "гострий радіаційний синдром" отримали 134 осіб працівників атомної електростанції та ліквідаторів аварії. 28 з них померли вже у перші місяці після вибуху. І лише відносно цих осіб можна однозначно стверджувати, що причиною смерті була радіація. З усіма іншими, включно зі ще 19 особами з аналогічним діагнозом, усе набагато складніше і причину смерті неможливо однозначно віднести до наслідків впливу радіації, зазначається у звіті.

Відхилення від норми в порівнянні з іншими групами населення стосуються незначного підвищення рівня захворюваності на лейкемію і катаракту серед осіб, які отримали високі дози радіації. Вченими виявлено 7 тисяч смертельних випадків від раку щитовидної залози в Україні, Білорусі і деяких районах Росії. Втім, характер виникнення багатьох видів ракових захворювань у регіонах, що постраждали від Чорнобильської аварії, не дозволяє встановити і довести з наукової точки зору прямий зв'язок з впливом радіації. На додаткові дослідження можуть піти роки, констатують учені. «У випадку раку, чи йдеться про спричинений радіацією, чи якийсь інший, але здебільшого радіаційний, то його можна буде виявити лише через 30 років після аварії», - зауважує експерт з питань атомної енергетики Джордж Чакко.

Обстежуються 100 мільйонів

Члени комітету ООН дійшли висновку, що дози опромінення, отримані більшістю жителів постраждалих районів, були відносно низькими і не дають приводу для занепокоєнняз приводу можливих серйозних наслідків для здоров'я. Водночас точних відповідей наука і надалі не в змозі надати. Станом на сьогодні, йдеться у звіті, під постійним медичним наглядом в Україні, Білорусі і Росії перебувають понад півмільйона ліквідаторів, а на предмет можливих відхилень у функціонуванні щитовидної залози обстежують майже 100 мільйонів осіб.

Науковий комітет ООН з дії атомної радіації було створено 1955 року задля збору і аналізу інформації про вплив радіоактивних випромінювань на людину і довкілля. Він надає науково обґрунтовані рекомендації міжнародним організаціям і урядам країн із вироблення стандартів і програм у галузі захисту від впливу радіації.

Дмитро Каневський / dpa, reuters
Редактор: Наталя Неділько