1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Інвестор для фрекінгу в Україні: суцільні питання

Олександр Савицький10 серпня 2016 р.

Уряд України має визначити переможця конкурсу з видобутку сланцевого газу на Юзівській ділянці на сході України. Однак уже зараз експерти та журналісти не виключають, що конкурс має корупційний підтекст.

Буровий пристрій для видобутку сланцевого газу (архівне фото)
Буровий пристрій для видобутку сланцевого газу (архівне фото)Фото: Janek Skarzynski/AFP/Getty Images

Комісія з визначення переможця конкурсу на розробку Юзівської ділянки сланцевого газу у Донецькій та Харківській областях назвала компанію-переможницю першого етапу тендеру. Це - зареєстрована у Нідерландах Yuzgaz B.V. Однак остаточний інвестор розробки цього родовища буде визначений українськимс урядом упродовж наступних 90 днів, повідомив 10 серпня на прес-конференції у Києві Ярослав Климович, голова правління Національної акціонерної компанії "Надра України".

Віктор Назаркевич, директор держкомпанії "Надра Юзівська" - на сьогодні єдиного інвестора з розробки родовища, стверджує, що конкурс був гранично відкритим та прозорим, а всім зацікавленим сторонам про нього було повідомлено завчасно. Він пояснив відбір Yuzgaz B.V. тим, що ця компанія запропонувала найкращі умови розробки сланцевого газу з-поміж інших учасниць конкурсу. Так, у перші п'ять років Yuzgaz B.V. зобов'язалася здійснити буріння 15-ти свердловин із зобов'язаннями в 200 мільйонів доларів. А перша свердловина має бути пробурена вже у перший рік реалізації проекту.

Запаси газу на Юзівській площі оцінюються у три трильйони кубометрів. Британсько-нідерландська компанія Shell, яка провадила геологічну розвідку цього родовища, але вийшла з інвестиційного проекту після початку війни на Донбасі, оцінювала можливість щорічного видобутку газу з цього родовища у 10-20 мільярдів кубометрів на рік, нагадав Ярослав Климович.

Підозри та спростування

Результати відбору компанії-претендентки на розробку Юзівської ділянки стали відомі широкому загалу на початку серпня, хоча сам відбір відбувся ще 27 липня. Депутати парламенту від фракції "Народний фронт" та парламентської групи "Єврооптимісти" піддали сумніву прозорість конкурсу. В українській пресі з'явилися журналістські розслідування, у яких викривалася недосвідченість компанії-переможниці у розробці родовищ сланцевого газу, критикувалась участь у конкурсній комісії депутатів парламенту від пропрезидентського Блоку Петра Порошенка та колишніх активістів Партії регіонів. Також журналісти-розслідувачі стверджували, що Yuzgaz B.V. була створена спеціально для участі у конкурсі лише за місяць до його початку.

На спростування цих закидів Віктор Назаркевич заявив, що, за умовами конкурсу, гарантом фінансової спроможності майбутнього інвестора Yuzgaz B.V. виступає його стовідсотковий засновник - фонд прямих інвестицій Emerstone Energy, який входить до Emerstone Capital Partners. А безпосередньо розробляти Юзівське родовище буде партнерська "нафтосервісна компанія Schlumberger, яка має гарантувати виконання всіх технічних та пошукових робіт на високому професійному рівні".

Водночас Назаркевич не спромігся відповісти на запитання журналістів про кінцевого бенефіціара Yuzgaz B.V. "Це питання до інвестора", - сказав Назаркевич та додав, що однин із засновників Emerstone Energy, колишній керівник українського представництва Європейського банку реконструкції та розвитку Ярослав Кінах уже спілкувався з українською пресою.

Скептичні прогнози

Назаркевич та Климович назвали свою прес-конференцію "Інвестори повертаються в Україну: завершено конкурс на участь в Юзівській УРП". Проте директор енергетичних програм Центру світової економіки та міжнародних відносин Валентин Землянський в інтерв'ю DW зазначив, що про прихід іноземного інвестора можна буде говорити лише тоді, коли цей інвестор здійснить бодай перші багатомільйонні інвестиції.

На думку експерта, складно сподіватися на успіх розробки Юзівського родовища після того, як досвідчена у видобутку сланцевого газу компанія Shell визнала це родовище неперспективним і відмовилася від подальшої розвідки покладів газу. "Shell пішла з України не тому, що почалася війна на Донбасі. Shell пішла через те, що не побачила перспектив розвитку цього проекту", - наголосив Землянський.

Між тим у самому британсько-нідерландському концерні Royal Dutch Shell припинення проекту з освоєння родовищ сланцевого газу на сході України пов'язували саме з "форс-мажором" - бойовими діями на Донбасі.

Економічно невигідний проект?

США: економічне піднесення завдяки дешевій енергії

03:06

This browser does not support the video element.

За його словами, прогнозна оцінка західних компаній щодо видобутку тисячі кубометрів на Юзівській ділянці коливалася в межах 180-250 доларів, що робить цей газ економічно невигідним за нинішнього рівня світових цін на газ і нафту. "А якщо переходити зі стадії розвитку до стадій промислового видобутку, інвестиції мають складати мільярди доларів. Чи є такі кошти в Yuzgaz B.V.?" - поставив експерт риторичне питання.

Yuzgaz B.V. була заснована зі статутним капіталом в тисячу євро і її не можна вважати серйозним інвестором, сказав DW президент київського Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар. На його думку, і сам конкурс, і участь в ньому щойно створених компаній наводять на думку про спробу заволодіння надрами України в непрозорий спосіб. "Дуже промовистий поспіх, з яким все це робиться. Зазвичай, так робиться тільки те, у чому зацікавлена владна верхівка. Тоді є максимальна швидкість по всіх процедурах", - не виключив експерт.

Експерт також не очікує, що на Юзівській ділянці хтось розвідуватиме газ щільних пісковиків. "Ця ділянка буде використана для видобутку звичайного газу і дістанеться вона її новим власникам практично задарма. Потім її або продаватимуть по шматках, або перепродадуть більш серйозному інвестору, який хоче зайти в Україну, оминувши необхідні процедури, що знову ж таки пахне корупцією", - сказав Гончар.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW