53-річний мешканець Кельна Норберт Зольбах два роки тому втратив роботу. 364 євро соціальної допомоги, яку він отримує щомісяця - для Німеччини зовсім не великі гроші. Отож колишній каменяр вирішив підробляти на прожиття збиранням пляшок. «Шукаю від самого ранку. В першу чергу – пластикові пляшки, вони легші та дорожчі», - розповідає він. 8 євроцентів за скляну тару та 15 й 25 за пластикову – стільки в середньому можна отримати в Німеччині, повернувши порожню пляшку до магазину.

Німецька система повернення тари була започаткована 2003 року з екологічних міркувань, із розрахунком на те, що заощадливі німці не викидатимуть порожні пляшки, а повертатимуть їх й у такий спосіб сприятимуть повторному обігу пластику та скла в країні. Сьогодні ця система - джерело підзаробітку не тільки для Норберта Зольбаха, а й для багатьох інших людей з обмеженими фінансами. Саме для них сайт pfandgeben.de став справжньою знахідкою.

Поділитися пляшкою

Накопичити масу порожніх пляшок і при цьому не мати часу здати їх до прийомного пункту – знайома ситуація для багатьох німців. З цією проблемою не раз стикався й берлінець Йонас Какошке. Якось він задумався, що непогано було б віддавати усю тару, яка тижнями простоює у нього в квартирі, пляшкозбирачам. «Адже ці люди годинами розшукують пляшки, тоді як нам ці гроші за тару не так вже й необхідні, і часу здати пляшки теж немає», - повідав він.

Вже невдовзі 28-річний студент оформив у голові ідею: сайт, за допомогою якого можуть вийти на контакт люди, які хочуть позбутися порожніх пляшок та ті, хто ці пляшки волів би забрати.

Вуличне опитування

Для початку Йонас Какошке опитав декілька десятків людей, які займалися збиранням пляшок. «Хотіли б ви, аби вам інші люди повідомляли, де можна забрати багато порожніх пляшок? Дайте свій телефон, я вас зареєструю на сайті, і чекайте на дзвінки» - ділився своєю незвичною ідеєю Какошке. «Більшість збирачів пляшок, з якими я говорив, мали мобільні телефони. Та й взагалі, попри стереотипи у суспільстві, вони виявилися дуже приємними людьми, просто безробітними або пенсіонерами, яким бракує грошей», - каже він.

За перші ж дні назбиралося 15 телефонів охочих взяти непотрібну тару. Йонас розробив дизайн сайту, до роботи приєднався програміст Ріхард Метцлер. «В університеті я вивчаю комунікаційний дизайн. І ця ідея виявилася першою, де мої дизайнерські вміння знадобилися для проекту, який об'єднує людей та допомагає їм», - розповідає Йонас.

У липні цього року сайт запрацював з першими контактами. За допомогою «сарафанного радіо» та повідомлень у пресі про нього щодня дізнавалося дедалі більше люду. Нові ж збирачі пляшок почали приєднуватися до проекту, просто надсилаючи свої контактні дані на телефон, вказаний на сайті.

Невдовзі окрім збирачів тари з Берліна зареєструвалися люди й з інших міст. Сьогодні на сайті є телефони понад 450 збирачів пляшок з багатьох куточків Німеччини й понад чотири тисячі фанатів на сторінці проекту у «Фейсбук».

На міжнародному рівні

З появою цього сайту Норберт Зольбах збирати пляшки самостійно не припинив. Втім, за три місяці він вже більше 60 разів отримував запит забрати тару від людей, які знайшли його телефон на сайті pfandgeben.de. З'явився у нього й постійний «клієнт» – одна жителька Кельну періодично забезпечує його тарою десь на 12 євро. «Отак тепер і на сигарети стає і трішки більше їжі можу купити. Мені цей сайт сестра випадково розшукала, бо я інтернету не маю. Гарна ідея», - розповідає Зольбах.

Натхненник ідеї Йонас Какошке розповів, що має задум вивести сайт на міжнародний рівень. Із пропозицію щодо співпраці до нього вже звернулися зацікавлені особи з Швеції та Данії, де також діє аналогічна система повернення тари.

Автор: Альона Павленко
Редактор: Дмитро Каневський