Приблизно десята частина бюджету розкрадається завдяки непрозорим схемам проведення тендерних торгів, стверджують громадські експерти. "Тендери залишаються найбільш популярним способом розкрадання бюджетних коштів",- каже в інтерв’ю Deutsche Welle керівник інтернет-проекту з аналізу тендерних закупівель "Наші гроші", журналіст Олексій Шалайський.

Дослідження інтернет-проекту показують, що діє принцип "чим більше галузь, тим більше і крадуть". За словами Шалайського, сьогоднішня тенденція – крадіжки збільшуються, а право на них монополізується. Якщо раніше тендери вигравали десятки фірм, то сьогодні максимум п’ять холдингів.

Класичний корупційний тендер відбувається "згідно чинного законодавства", зазначає журналіст. Наприклад, в тендері залишаються дві фірми – одна, зокрема, пропонує товар у вісім разів більше його середньої вартості, інша в десять. Тендер виграє, як і вимагає закон, перша фірма. І начебто ніякого порушення не має. Тобто, згідно з законодавством, звинуватити учасників тендеру у зловживаннях – дуже складно, зазначає експерт.

Абсурдна розтрата коштів

Якщо проводити перевірку чесності тих чи інших тендерних процедур, то за документацією дуже часто виходить все гарно, чисто і красиво, каже в коментарі Deutsche Wellle координатор проектів Центру політичних студій та аналітики Ольга Будник. Утім, громадські активісти мають всі підстави казати, що бюджетні кошти  використовуються неефективно і недостатньо прозоро, зазначає Будник.

Найбільш типове зловживання, яке виявляють журналістські розслідування, це причетність чиновників або їхніх сімей до тих організацій, що виграють тендери. Може йтися також про відкати, якщо наприклад, завищена вартість товару, а він неякісний. Наразі Центр політичних студій проводить "Громадський моніторинг прозорості державних закупівель". У його межах експерти здійснюють соціальний аудит тендерів, оголошених для забезпечення потреб органів державної влади у 8 регіонах України.

Цей проект має надати громадським активістам та журналістам методику – яким чином контролювати діяльність чиновників. І вже перші розслідування у межах проекту ставлять  багато питань, каже Будник. Чи є потреба облдержадміністраціям закуповувати подарунків на мільйон гривень? Або яка необхідність закупівлі на півмільйона гривень копіювальних машин, тоді як держадміністрації переходять на електронний документообіг. "Де логіка? Це абсурд. Тобто - це підстави для додаткових журналістських розслідувань",- зазначає координатор проекту.

Конкурс журналістських розслідувань

По закінченню проекту до кінця року громадські активісти мають внести пропозиції для зміни законодавства стосовно тендерних процедур. Зараз у межах проекту оголошений конкурс журналістських розслідувань. Медійним партнером виступає сайт "Наші гроші", бюро журналістських розслідувань "Свідомо" та портал "Телекритика". Результати конкурсу будуть показником того, наскільки ця тема досліджена. Щоправда, на місцях  впроваджувати проект дуже складно - поки не відчутно якогось зацікавлення серед журналістів та громадських активістів, визнає керівник проекту в Донецькій області Сергій Карелін.

За словами донецької журналістки Юлії Силіной, по відгуках на форумах відчутно, що читачі стали більш активно цікавитися, куди ж уходять їхні гроші. Розслідування тендерних зловживань ініціюють саме журналісти, утім довести порушення дуже складно. Прокуратура не убачає якихось зловживань, а всі недоліки звалює на недосконале законодавство, каже Силіна.

Фінансову інформацію дедалі більше приховують

Найуспішніше правоохоронці розслідують справи минулої влади. Звичайно, що інколи прокуратура виявляє порушення й серед провладних посадовців, оскільки правоохоронці теж мають звітувати про свою роботу, каже Олексій Шалайський. А громадське суспільство, на його думку, здебільше працює дуже хаотично. "Хтось, десь, чогось прочитав і підняв хвилю. Тим паче, якщо преса напише про якійсь злочин, то прокуратура може відкрити справу, утім не зобов’язана",- зазначає Шалайський.

Є приклади, коли завдяки спільним зусиллям громадських активістів результати тендерів скасовували. Утім, насправді, ситуація з прозорістю державних закупівель і взагалі з розподілом фінансів лише погіршується. Це напряму пов’язано з підписаним законом про виведення з тендерних закупівель державних та комунальних підприємств, наголошує журналіст Шалайський. Тобто, йдеться не тільки про те, що "вони можуть не публікувати звіти, а взагалі - не проводити тендерів". Сьогодні у людини стає чимдалі менше можливостей дізнатися, де і як витрачаються його гроші, зазначив експерт.