Результати виборів до Європарламенту, попри зміни у складі його більшості, не становлять серйозного ризику для інтересів України. Але Києву треба буде шукати союзників серед новообраних євродепутатів, кажуть експерти.
Реклама
Українська влада не приховує свого задоволення результатами виборів до Європарламенту (ЄП). У Києві переконані, що новосформована більшість в ЄП буде прихильною до України. "У новому складі Європарламенту наші друзі безумовно переважають. Запорука нашого спільного успіху - дружба і європейські цінності", - написав у Twitter міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
Експерти в цілому поділяють цю думку, проте радять Києву не заспокоюватися і не сповільнювати реформи. Оскільки критичні голоси популістів та євроскептиків у Європарламенті нового скликання лунатимуть набагато гучніше.
Прихильна коаліція
Те, що Європейська народна партія (ЄНП) та Прогресивний альянс соціалістів і демократів не зможуть, як раніше, сформувати більшість у Європарламенті, не є трагедією, оскільки до створення більшості буде залучений "Альянс лібералів і демократів за Європу", який також є зручним партнером для України. Таку думку у коментарі DW висловив старший аналітик Центру "Нова Європа" Лео Літра.
Президент Світового конгресу українців Павло Ґрод також вважає, що українське питання в новому Європарламенті жодним чином не стане контроверсійним. "Воно гуртуватиме навколо себе однодумців як серед переобраних членів ЄП, так і новачків, бо ліберали і Зелені, які будуть залучені до формування коаліційної більшості, послідовно обстоюють українські інтереси", - каже Ґрод. Окрім того, за його словами, Україна налаштована продовжити євроінтеграцію, і це нині закріплено в Конституції, тож є сподівання, що дії української влади "завойовуватимуть все більшу прихильність у європейських партнерів".
Євроскептики страшні лише на словах
Новою тенденцією цьогорічних виборів до Європарламенту стало збільшення кількості мандатів у праворадикальних і популістських партій, серед яких найбільше критиків України. Лео Літра прогнозує, що "на ухвалення конкретних рішень це великого впливу не матиме", проте негативних висловлювань "на адресу України та інших країн "Східного партнерства" стане більше і вони лунатимуть гучніше".
Голоси євроскептиків дещо розмиватимуть непохитність позиції ЄП щодо України, але радше це траплятиметься у процесі пошуку складних компромісів з низки інших питань, вважає Ґрод. "Не думаю, щоб Україна була для євроскептиків топ-пріоритетом, адже головні питання на їхньому порядку денному - перегляд відносин їхніх країн з ЄС та протидія міграції", - пояснив він.
Загроза від зміцнілого крила євроскептиків полягає у тому, що вони можуть завдавати Україні ударів за окремими напрямками, припускає директор Інституту світової політики Євген Магда. "Вже на початку роботи нового Європарламенту євроскептики можуть гучно, в максимально нахабній манері нагадати Україні, що відповідно до угоди про асоціацію вона не має права претендувати на вступ до ЄС, і нагадуватимуть про це ще багато разів", - сказав Магда у коментарі DW.
У пошуках нових друзів
Попри прогнозовану прихильність до України більшості у новому Європарламенті не варто сподіватися, що для Києва "все буде легко і доступно". "Адже ті партії, які сформують більшість, теж вимагатимуть імплементації реформ", - нагадує Літра. Крім того, українським політикам необхідно буде шукати партнерів у новому парламенті, оскільки "кілька серйозних союзників України не брали участі у виборах". Серед них експерт називає німецьких депутатів Ребекку Гармс (Rebecca Harms) з фракції Зелених та Ельмара Брока (ElmarBrok ) з ЄНП. "Ці люди звертали особливу увагу на Україну і їх нам не вистачатиме", - визнає аналітик. Тепер ті українські партії, які мають відносини з партіями європейськими, повинні шукати "нові імена, нових людей, які захищатимуть, просуватимуть і конструктивно критикуватимуть Україну".
Павло Ґрод сподівається, що найближчим часом у Європарламенті оновиться неформальна група "Друзі України". За його словами, за останні п'ять років була пророблена така величезна робота, що "серед переобраних депутатів пальму першості у просуванні українського питання в ЄП точно є кому перебрати".
Геополітичне жебрацтво не допоможе
Якщо в новому Європарламенті не буде групи "Друзі України", то це стане не лише недоліком української політики. "Це засвідчить, що у Європарламенті не розуміють, що будь-який інтеграційний проект у Європі без України не може вважатися завершеним", - наголошує Магда.
Проте експерт переконаний, що Україна має передусім сконцентруватися на внутрішніх перетвореннях, а "не займатися геополітичним жебракуванням в ЄС". "Ми зможемо чогось досягнути лише в тому разі, якщо Україна буде чітко визначати власні інтереси і чітко говорити про них, у тому числі і з Європарламентом, використовуючи відомий принцип "більше за більше"", - наголосив Магда.
Вибори до Європарламенту: головні наслідки для України (27.05.2019)
01:35
Вибори до Європарламенту: як проголосували різні країни ЄС
Цьогорічні вибори до Європарламенту стали знаковими. Багато традиційних партій зазнали значних електоральних втрат. Утім, прориву популістів не відбулося. Як проголосували окремі країни ЄС - у фотодобірці DW.
Фото: picture alliance / Wiktor Dabkowski
Італія: праві популісти зміцнюють свої позиції
Правопопулістська "Ліга півночі" міністра внутрішніх справ Маттео Сальвіні перемогла в Італії, здобувши 34,3 відсотка. Це на 17 відсотків перевищує результат парламентських виборів 2018 року і взагалі найвищий результат за всю історію партії. Опозиційні соціал-демократи отримали 22,7 відсотка. Коаліційний партнер Ліги - "Рух п'яти зірок" - здобув майже 17 відсотків.
Фото: AFP/M. Medina
Німеччина: прорив Зелених
Найбільше голосів на виборах до Європарламенту в Німеччині отримав консервативний блок ХДС/ХСС із 28 відсотками - це на сім відсотків менше, ніж у 2014 році. Зелені зуміли отримати 20,7 відсотка, обійшовши соціал-демократів. Результат СДПН погіршився на 11 відсотків - до 15,6 відсотка. Правопопулістська "Альтернатива для Німеччини" здобула 10,6 відсотка - менше, ніж на виборах до Бундестагу-2017.
Фото: Getty Images/AFP/T. Schwarz
Франція: праві популісти Ле Пен перемогли партію Макрона
Правопопулістська партія "Національне зібрання" Марін Ле Пен здобула 23,3 відсотка, що дещо менше, ніж на виборах 2014 року. За нею йде "Республіка на марші" президента Еммануеля Макрона з 22,4 відсотка. На третьому місці - Зелені з 13,5 відсотками. До ЄП змогли пройти також "Республіканці", "Нескорена Франція" й соціалісти. Тож більшість мандатів від Франції матимуть проєвропейські сили.
У Великобританії перемогла новостворена Brexit Party Найджела Фараджа, набравши майже 32 відсотка. Другими йдуть проєвропейські Ліберальні демократи з близько 20 відсотками. За ними - опозиційні до нинішнього уряду лейбористи з 14 відсотками. Далі - Зелені з 12 відсотками. Консервативна партія набрала дев'ять відсотків, посівши п'яте місце. Таким чином консерватори отримають лише три місця в ЄП.
Фото: picture-alliance/ZUMA Press/R. Tang
Австрія: попереду партія канцлера Курца
В Австрії лідирує консервативна Австрійська народна партія канцлера Себастіана Курца (Sebastian Kurz), що здобуває 34,5 відсотка. На другому місці Соціал-демократична партія Австрії з результатом у 23,5 відсотка. Праві популісти з Австрійської партії свободи набрали майже 18 відсотків. За ними йдуть Зелені та "Нова Австрія - Ліберальний форум" з 14 й 8,7 відсотка відповідно.
Фото: picture-alliance/AP Photo/M. Gruber
Польща: партія Качинського - беззаперечний лідер
У Польщі перемогу здобула націонал-консервативна правляча партія "Право і справедливість", отримавши 45,56 відсотка голосів. Опозиційний альянс "Європейська коаліція" набрав 38,3 відсотка підтримки. На третьому місці - нещодавно створена ліволіберальна партія "Весна", що набирає 6,04 відсотка. Цього разу в Польщі зафіксовано рекордну явку для європейських виборів - 45,61 відсотка.
Фото: Reuters/K. Pempel
Іспанія: попереду соціалісти
Переможцем цьогорічних виборів до ЄП в Іспанії стала Іспанська соціалістична робітнича партія чинного прем'єр-міністра Педро Санчеса. Соціалісти здобувають 32,8 відсотка та матимуть 20 мандатів, це робить їх найсильнішою соціалістичною партією в Європарламенті. Консерватори з Народної партії, що до 2018 року була правлячою, здобули 20,1 відсотка, що менше ніж 2014 року.
Фото: Reuters/S. Vera
Нідерланди: впевнена перемога проєвропейських сил
Найбільше голосів у Нідерландах здобула соціал-демократична Партія праці на чолі з Франсом Тіммермансом - 19 відсотків. За нею йде так само проєвропейська ліберальна "Народна партія за свободу і демократію" прем'єр-міністра Марка Рютте. Загалом за проєвропейські центристські сили в Нідерландах проголосувало понад дві третини виборців. Праві популісти Герта Вілдерса не потраплять до Європарламенту.
Фото: picture-alliance/AA/D. Aydemir
Угорщина: абсолютна більшість - за партію Орбана
Правляча націонал-консервативна партія "Фідес" прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана отримала понад 52 відсотка голосів. Далеко позаду опинилася опозиційна Демократична коаліція з 16,2 відсотка голосів. Далі йде ліберальний рух "Моментум" з 9,7 відсотка. Угорська соціалістична партія отримує 6,6 відсотка голосів, а націоналістична праворадикальна сила "Йоббік" здобула 6,4 відсотка.
Фото: Reuters/B. Szabo
Греція: Алексіс Ципрас хоче дострокових виборів
У Греції правляча партія СИРІЗА здобула 23,7 відсотка голосів. Натомість опозиційна консервативна партія "Нова демократія" одержує 33,3 відсотка підтримки. Прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас назвав ці результати "голосуванням щодо довіри" й оголосив, що прохатиме президента країни призначити дострокові парламентські вибори. Чергові вибори до парламенту Греції заплановані на жовтень.