1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Православ'я в Україні: наратив розколу, завезений з Москви?

9 січня 2018 р.

Відмова священників УПЦ (МП) у Запоріжжі відспівувати загиблого дворічного хлопчика, який був хрещений у "розкольницькій" УПЦ КП, показали глибину прірви між церквами в Україні. Як реагує на це суспільство?

Deutschland Wasserweihe der Orthodoxen Christen
Фото: picture-alliance/dpa/R. Jensen

Представники Української православної церкви (Московського Патріархату) (УПЦ (МП)  від самого початку називають Українську православну церкву Київського патріархату (УПЦ КП) "розкольниками", тому не визнають проведений тими обряд хрещення і долучення людини до церкви. Нині церкви назовні демонструють "порозуміння" і "мирне співіснування". Однак випадок з відмовою відспівати дитину показав, наскільки глибоким є розкол між церквами та їхніми прихожанами.

Наратив розколу

Уже кілька днів під стіни храмів УПЦ (МП) люди несуть ляльки та іграшки на знак протесту проти дій священика УПЦ (МП) у Запоріжжі, який відмовився відспівувати трагічно загиблого дворічного хлопчика, оскільки той був хрещений в  УПЦ КП. Вони об'єдналися у флешмоб під хештегом #принесиляльку. Митрополит Запорізький і Мелітопольський УПЦ МП Лука повідомив, що священик, котрий відмовився відспівувати загиблого хлопчика, діяв згідно з церковним каноном.

За словами архиєпископа УПЦ КП Євстратія (Зорі), відмова священнослужителів УПЦ (МП) у церковних службах прихожанам його церкви є звичайним явище, хоча жодного офіційного документу, який би забороняв це робити, немає. Офіційної заяви УПЦ (МП) з приводу відмови їхнього священика відспівувати загиблу дитину немає. Натомість на сайті церкви лише згадується про те, що митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука благословив духовенству ввіреної йому єпархії молитися за трагічно загиблу дитину.

УПЦ (МП) не єдина

Разом з тим серед духовенства УПЦ (МП) думки щодо цього трагічного випадку розділилися. Архімандрит Кирило Говорун, колишній очільник відділу зовнішніх церковних зв'язків церкви в інтерв'ю DW сказав, що канонічних богословських підстав відмовляти батькам у відспівуванні загиблого хлопчика у запорізького священика не було. "В історії православної церкви прийнятою практикою було те, що більш розділені традиції визнавали таїнство хрещення, не говорячи про православні церкви в Україні, які повністю у всьому збігаються, відрізняючись лише тим, що одна з церков лише не визнана світовим православ'ям", - каже Кирило Говорун.

Натомість він визнає, що  історії, коли православні конфесії не відспівують вірян з православних церков інших юрисдикцій, непоодинокі в Україні. "Таке трапляється часто і вже багато років в Україні, оскільки проблема відновлення єдності українського православ'я не вирішена. Якщо Майдан у 2014 році наблизив церкви одна до одної, то війна на Сході знову віддалила церкви. Мета агресії проти України полягала в тому, щоб розділи українське суспільство, яке отримало цей імпульс об'єднання", - вважає архімандрит. Він вважає, що деякі церковники свідомо працюють на роз'єднання, створюючи наративи, які "формулюються не в Україні", а від цього страждає сама церква. Він вказує на те, що після початку бойових дій на Донбасі паства УПЦ (МП) почала скорочуватися через небажання деяких священиків визнавати російську агресію в Україні.

Саме до цього апелювали представники громадської організації "Спілка ветеранів війни з Росією", які 8 січня заблокували у Києві один з в'їздів до Києво-Печерської лаври, називаючи її "центром поширення ідеї руського миру" в Україні. Один з організаторів акції, Сергій Бондар, сказав DW, що їхнє блокування продовжуватиметься, допоки на державному рівні в Україні не буде чітко зазначено, що "УПЦ (МП) - це філія Російської православної церкви", а в Києво-Печерську лавру не будуть допущені всі православні конфесії без обмежень. "В українського суспільства дуже багато запитань до представників УПЦ (МП). Вони відмовляють у церквах ставити свічки за загиблими воїнами АТО та "Небесній сотні", не відспівують наших воїнів і ось тепер дитину. Тому наші акції будуть тривати", - зазначив Сергій Бондар.

Своїми протестами демонстранти під Лаврою в Києві хочуть домогтися визнання УПЦ (МП) "філією Російської православної церкви"Фото: picture-alliance/Zumapress/S. Glovny

Запит на єдність

Хоча в УПЦ (МП) є чимало священнослужителів, які з гуманітарними місіями їздять на Схід України та допомагають постраждалим від конфлікту та сприяють обміну заручників, розкол між церквами та їхніми вірянами тільки поглиблюватиметься, а настрої радикалізуватимуться, якщо предстоятель та єпископат УПЦ (МП) відмовлятимуться визнавати "дійсність" в Україні, вважає директор Релігійно інформаційної служби України Тарас Антошевський. "Це не тільки розкол між церквами. Це набагато глибше. Багато вірян УПЦ (МП) не згодні з позицією керівництва церкви і вже не бояться про це відкрито говорити. У керівництві цієї церкви чомусь не хочуть цього бачити", - каже він. 

З цим погоджуються і самі віряни УПЦ (МП). Журналіст-оглядач релігійних тем Лана Самохвалова є прихожанкою цієї церкви. За її словами, проблема непорозуміння між церквами та між віруючими та керівництвом УПЦ (МП) лише поглиблюється. "Проблему треба артикулювати. Ми десятиліттями слухали цькування Москви. Це треба припиняти. Саме час розгорнути розумну богословську освітню кампанію, аби і священники, і віряни зрозуміли, що циркуляри, видані Москвою, важать менше за Євангеліє", - вважає Самохвалова. На її думку, представникам церков в Україні треба сідати за стіл переговорів і шукати можливості почати діалог, адже у суспільстві є запит на єдність позицій.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW