Починаючи з понеділка, 1 липня, заблокований понад три роки тому транзит українських товарів територією Росії до країн Азії має бути відновлено. Відповідний указ наприкінці червня підписав президент Росії Володимир Путін.

Несподіваний крок Кремля

Жодних пояснень такого рішення Кремль на надав, але голова політради української партії "Опозиційна платформа - За життя" Віктор Медведчук, якого вважають наближеним до Путіна, заявив, поява указу російського президента - його заслуга. "Питання скасування цих санкцій було предметом обговорення під час нашої з (лідером виборчого списку "Опозиційної платформи - За життя". - Ред.) Юрієм Бойком зустрічі з головою уряду РФ Дмитром Медведєвим і головою правління "Газпрому" Олексієм Міллером, що проходила 22 березня 2019 року в Москві", - заявив Медведчук.

Росія зупинила транзит українських товарів своєю територією до Казахстану в січні 2016 року. У тодішньому відповідному указі Путіна це пояснювалося початком дії зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України тоді назвало цей захід з боку Москви "непрозорим, невиправданим та таким, що має дискримінаційний характер" і звинуватило російську сторону в порушенні зобов'язань як члена Світової організації торгівлі (СОТ) та договору про зону вільної торгівлі між обома державами. Однак 5 квітня 2019 року стало відомо, що Україна програла Росії суперечку в СОТ щодо транзиту.

Мільярдні втрати

Тим часом заблокований український транзит вантажів до Казахстану був доповнений Кремлем ще й аналогічною забороною на постачання вантажів до Киргизстану. Таким чином, під загрозою опинився весь український експорт центральноазійським маршутом. Тоді українські ЗМІ оцінювали його обсяг у 13 мільярдів доларів. Якщо вірити цій цифрі, то йдеться про майже третину загального українського експорту 2015 року, який, за даними Держстату, перевищив 38 мільярдів доларів.

Втрати від скасування транзиту через російську територію торкнулися українських виробників електротехніки, деталей для машин і механізмів, труб, прокату, мінералів. Але найбільше - постачальників зернових продуктів, цукру і кондитерських виробів. Блокування транзиту українських вантажів через Росію спричинило зменшення кількості і конкурентоспроможності українських товарів не лише в країнах Центральної Азії, а й Синьцзян-Уйгурському автономному районі Китаю та в Монголії. 2015 року українські автоперевізники виконали по території Росії 40 тисяч транзитних поїздок з вантажами від понад п'яти тисяч компаній.

А вже наступного року, за оцінками Асоціації міжнародних автоперевізників (АсМАП), фінансові втрати внаслідок скасування транзиту через Росію сягнули близько чотирьох мільярдів гривень.

Обережний оптимізм

Альтернативним шляхом для українських товарів став маршрут до Казахстану через Грузію й Азербайджан з поромними переправами через Чорне і Каспійське моря. Але цей шлях виявився більш дорогим. А Чорноморська поромна переправа - неготовою забезпечити потрібні обсяги вантажопотоків.

Україна дуже зацікавлена у відновленні транзиту вантажів через російську територію, сказала DW голова комітету Верховної Ради України з податкової та митної політики Ніна Южаніна (фракція "Блок Петра Порошенка"). Але вона не впевнена, що Україні вдасться цілком відновити втрачені позиції на ринках Центральної Азії. Адже більшість українських виробників вже переорієнтувалася на ринки Європи та інших регіонів. "Зараз неможливо виділити якусь певну категорію українських бізнесменів, що зацікавлені у поверненні на центральноазійські ринки. Очевидно, що цей транзитний режим точно використають ті, хто вже привласнив собі ці досягнення", - вважає Южаніна. Вона закликала не поспішати із прогнозами та зачекати оприлюднення умов транзиту, які Путін доручив розробити російському уряду.

Китайська перспектива

Українські перевізники також зацікавлені у відновленні транзиту через російську територію. "На даний момент кожен рейс обхідного маршруту коштує на 5 тисяч доларів більше", - сказав віце-президент АсМАП Петро Главацький. Він повідомив, що до заборони транзиту через Росію українські перевізники виконували до центрально-азійських держав 10-12 тисяч рейсів на рік, а тепер лише 5,5-6 тисяч рейсів. До того ж, наступного року очікується підписання угоди між Україною і Китаєм про міжнародні автомобільні перевезення, і шлях до ринків КНР через Росію також буде найкоротшим для українських перевізників.

Доручення Путіна російському урядові визначити порядок транзиту, на думку Главацького, може затримати фактичний початок транзиту на кілька днів. Зокрема, він назвав незрозумілою роботу і вартість для перевізників системи супутникового стеження ГЛОНАСС, пломбами якої мають бути запечатані транзитні вантажі. А також де, в кого і за якими умовами можна буде придбати транзитний талон, без якого водіям загрожуватиме штраф у 100-150 тисяч російських рублів. Наразі українським перевізникам відомо лише те, з російського боку вже визначений оператор з організації транзиту і 30 пунктів переходу російського митного кордону. Втім, оприлюднена ця інформація ще не була.