1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Відновлення імпорту струму з РФ: хто, навіщо і які наслідки

5 лютого 2021 р.

З 1 лютого українські компанії знову почали імпортувати електроенергію з Росії. Чому це відбувається та які наслідки це може мати для української енергосистеми, з'ясовувала DW.

Відновлення імпорту струму із Росії: хто, навіщо та які наслідки
Фото: picture-alliance/P.Gercke

Українські компанії вперше з березня 2020 року відновили імпорт електроенергії з Росії. Згідно з оприлюдненими на сайті "Укренерго" результатами добового аукціону 1 лютого, закупівлю почала здійснювати компанія "ОНК-ГРУП".  Крім того, доступ до перетину "Росія-Україна" з 1 по 28 лютого викупили компанії "НЕК" та "Стімекс". Усі ці компанії є невеликими трейдерами і належать невідомим широкому загалу людям.

Однак уже сам факт імпорту електроенергії з Росії викликав дискусії в суспільстві. Зокрема, п’ятий президент України Петро Порошенко вважає, що закупівля електроенергії в Росії загрожує національній безпеці. DW розпитала експертів, які ризики несе такий імпорт, і чи потрібно Україні взагалі закуповувати електроенергію в її північного сусіда.

Проблеми енергетики та зупинка шахт в 2020 році

Україна періодично запроваджує, а потім скасовує заборону на імпорт електроенергії з Росії та Білорусі. Вперше поставки припинилися в 2015 році, а потім були відновлені з жовтня 2019-го до березеня 2020 року.

Багато хто в Україні дивиться на таку закупівлю електроенергії критично. Так, голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець вважає, що саме повернення до імпорту електрики з Росії та Білорусі спровокувало найбільшу за всю історію країни кризу на енергоринку. "Такі дії сприяли завданню рекордних збитків державним енергетичним компаніям. В українській енергетиці не було затребуване вітчизняне вугілля - більшість шахт навесні 2020 року вийшли в режим вимушеного простою", - зазначив він.

Колишня в.о. міністра енергетики Ольга Буславець також вважає, що імпорт із цих країн негативно позначився на ситуації в енергетиці й став одним із факторів, що призвели до призупинення роботи низки шахт та масових страйків шахтарів.

Голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус з цим не погоджується. На його думку, проблеми в енергетиці виникли через COVID-19, коли знизилося споживання й не вся генерація змогла продавати свою електроенергію. "Весною був профіцит електрики, яку ніхто не хотів купувати. Тоді страйкували шахтарі приватних шахт. Але чому в приватних шахтах хтось зобов’язаний викуповувати їхнє вугілля? Є ринок - продавайте. Тоді цю ситуацію вирішили зупинкою газових та атомних блоків", - нагадав він DW.

Читайте також: Як хаос на ринку електроенергії в Україні призводить до зростання тарифів

"Провал роботи всього енергетичного блоку України"

Згодом постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) імпорт електрики з Росії та Білорусі був заборонений. Це сталося 8 квітня 2020 року.  Однак, починаючи від 1 січня 2021 року, законних підстав для обмежень імпорту/експорту електроенергії більше не існує. Як наслідок українські компанії з січня почали купувати струм в Білорусі, а з лютого - і в Росії.

Закупівля електрики в сусідніх країн відбувається через дефіцит на внутрішньому ринку та вигіднішу ціну, пояснює Герус. "Через дефіцит ми змушені навіть брати аварійну допомогу", - додає він. Зокрема, 3 лютого Україна екстрено запросила електроенергію у Білорусі через ремонт на двох ТЕС Ріната Ахметова.

Окрім аварійних ремонтів дефіцит пов’язаний з нестачею вугілля на ТЕС, додає директор енергетичних програм київського Центру Разумкова Володимир Омельченко. "Наша енергосистема досягла того стану, коли не може покривати піки навантаження без Росії та Білорусі. Без імпорту будуть блекаути. Я вважаю, що це провал роботи всього енергетичного блоку України", - зазначив експерт.

Невирішені проблеми українського енергоринку

Нині існують й інші численні проблеми на енергоринку, які можуть перерости в кризу, сказав у коментарі DW київський експерт з енергетики Геннадій Рябцев. "У першу чергу - це величезні заборгованості постачальників і споживачів. Ще одна проблема ринку полягає в "зеленому" тарифі, за який виплачуються кошти з бюджету. Було набудовано станцій з негарантованою потужністю там, де вони не потрібні. За небаланси розплачуються за наш кошт", - сказав Рябцев.

Десять років тому соратники експрезидента Віктора Януковича брати Андрій і Сергій Клюєви пролобіювали значні привілеї інвесторам у цій галузі, адже де-факто самі цими інвесторами і були. Після зміни влади 2014 року ринок відновлюваної енергії став відкритим для всіх інвесторів, а "зелені" тарифи, які хоч неодноразово і знижувалися, досі залишаються одними з найвищих у Європі. За словами Рябцева, нині "зелена" енергетика реалізує свою продукцію за ціною від 5 до 14 гривні за КВт, споживач сплачує 1,68 гривні за КВт, різницю ж покривають з бюджету.

Існує ще проблема нестачі маневрових потужностей, які генеруються на теплових станціях, додає Рябцев. "Якщо декілька років тому диспетчер втручався в роботу системи через аварійні відключення раз-два на добу, то тепер він втручається щоп’ять хвилин", - підкреслив він.

Читайте також: "Зелений" компроміс українського уряду: половина інвесторів за бортом

Які наслідки матиме імпорт струму з Росії?

Замість фінансування українського виробника купується електрика в Росії та Білорусі, наповнюючи бюджет цих країн, констатує Омельченко. "Це може призвести до навіть гірших наслідків, ніж в 2020 році. Електроенергія з Росії витісняє нашу і виникає недовантаження української генерації. Це призводить до банкрутства галузі", - впевнений експерт.

Водночас Герус вважає, що небезпеки для енергосистеми немає, якщо імпорт складає близько п’яти-десяти відсотків від загального споживання. "Сьогодні імпорт з Росії менше ніж піввідсотка. Зрозуміло, що це не може мати впливу на енергосистему", - . наголосив він.

Жодних загроз для української енергосистеми від імпорту електроенергії з Росії та Білорусі в обсягах, які є зараз, не бачить і Рябцев. "Єдина небезпека - це зрив планів синхронізації енергосистем України та Європи ENTSO-E (Платформа Європейської мережі системних операторів передачі електроенергії. - Ред.). Щоб приєднатися до ЄС потрібно, аби відбулося фізичне від’єднання від систем Білорусі та Росії у 2022 році. Українські компанії можуть підписати довгострокові контракти на постачання електрики з цих країн. Тоді буде можливість судового оскарження і вимагати компенсацію", - зазначив експерт.

Що буде далі з імпортом електроенергії з Росії поки що важко сказати. У будь-якому разі в енергетичному комітеті парламенту був підтриманий законопроєкт щодо продовження заборони на імпорт електроенергії з Росії та Білорусі до 31 грудня 2021 року, розповів Герус. "Коли його винесуть на розгляд ради я не знаю. Але точно буду реєструвати ще один законопроєкт, який не буде передбачати заборону імпорту з Білорусі, а лише обмеження з Росії", - сказав він.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW